Рішення № 42647816, 09.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015Справа №910/27770/14За позовом Національного банку України в особі філії Головне управління Національного банку України по м. Києву та Київській області

до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»

про стягнення 30000,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Павка Ю.А. (довіреність №18-225/74269 від 11 грудня 2014 року);

від відповідача: Місевра А.І. (довіреність №520/41 від 27 жовтня 2014 року).

СУТЬ СПОРУ:

Національний банк України в особі філії Головне управління Національного банку України по м. Києву та Київській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (далі - відповідач) про стягнення 30000,00 грн.

Заявлені позовні вимоги, а саме, стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» штрафу у розмірі 30000,00 грн. обґрунтовані невиконанням відповідачем умов іпотечного договору від 12.11.2009 року в редакції додаткової угоди від 22.05.2014 року.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 15.12.2014 року та призначено справу до розгляду на 26.01.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 09.02.2015 року.

В судовому засіданні 09.02.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення на позов.

09.02.2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Національним банком України та Відкритим акціонерним товариством «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фінанси та Кредит») було укладено кредитні договори, а саме: №48 від 21 жовтня 2008 року, №03/4 від 16 лютого 2009 року, №03/18 від 18 травня 2009 року, №03/28 від 10 липня 2009 року, №03/33 від 12 листопада 2009 року, №03/35 від 2 вересня 2009 року, №03/36 від 11 березня 2010 року, №63/1 від 4 листопада 2008 року та №63/3 від 18 листопада 2008 року.

12.11.2009 між Національним банком України (іпотекодержатель), Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (за договором - іпотекодавець) та Публчним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (позичальник) було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайкою О.Л. та зареєстровано в реєстрі за №687, відповідно до умов якого в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009 року, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності майно: нежилі будівлі загальною площею 43440,90 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Пунктом 18 договору сторони визначили, що у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 30000,00 грн.

Термін дії договору - до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, зазначеним в п. 1 цього договору, та усім додатковим угодам до нього (п. 25 договору).

22.05.2014 між Національним банком України (іпотекодержатель), Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (за договором - іпотекодавець) та Публчним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (позичальник) було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого 22.05.2014 Зубковою О.Л. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 520, яким пункт 17 статті "Права і обов'язки сторін" іпотечного договору доповнено підпунктом 17.9 наступного змісту: "Іпотекодавець зобов'язується протягом 30 календарних днів передати за актом приймання-передачі оригінали документів, що встановлюють право власності на предмет іпотеки, іпотекодержателю на збереження до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором".

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором щодо передачі протягом 30 календарних днів іпотекодержателю на збереження оригіналів документів, що встановлюють право власності на предмет іпотеки за актом приймання-передачі, не здійснив, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У разі ж порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 18 договору сторони визначили, що у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 30000,00 грн.

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач листами від 20 вересня 2014 року № 06-106/16464 та від 10 жовтня 2014 року за №06/105-18568 «Про ненадання оригіналів правовстановлюючих документів» звертався до відповідача з вимогою про сплату встановленого договором штрафу у розмірі 30000,00 грн.

Зазначені листи відповідач отримав, у своєму листі за вих. № 475/41 від 24 вересня 2014 року повідомив позивача, що укладаючи іпотечні договори № 987 від 12 листопада 2009 року та № 53 від 09 лютого 2010 року сторони керувалися нормами цивільного законодавства України, зокрема, Закону України «Про іпотеку» за умови, що укладення та виконання цих договорів не будуть перешкоджати господарській діяльності товариства. Здійснюючи свою господарську діяльність відповідач потребує отримання дозволів, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, а процедура отримання деяких дозволів та ліцензій передбачає пред'явлення саме оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість. Крім того, необхідність пред'явлення оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість виникає під час планових та позапланових перевірок контролюючими та правоохоронними органами. У зв'язку з викладеним відповідач просив не наполягати на вимозі, яка викладена у листі.

Відтак, оскільки відповідач не виконав свій обов'язок, визначений п.п. 17.9 договору, в редакції договору від 22.05.2014 про внесення змін до іпотечного договору, щодо передачі іпотекодержателю на збереження оригіналів документів, що встановлюють право власності на предмет іпотеки, за актом приймання-передачі, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п.18 іпотечного договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 30000,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про передачу позивачу, у визначений договором строк, на збереження оригіналів документів, що встановлюють право власності на предмет іпотеки, за актом приймання-передачі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача, який підлягає стягненню в дохід державного бюджету, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 21 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код 03149949) на користь Національного банку України в особі Головного управління національного банку України по м. Києву та Київській області (04070, м. Київ, Контрактова площа, 2-б, код 09321020) - 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу за порушення умов іпотечного договору.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код 03149949) в дохід Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.02.2015р.

Суддя О.А. Грєхова