Постанова № 42647722, 05.02.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Житомир справа № 806/308/15

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участю секретаря Барібан А.І. ,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Максимчука М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1979 Міністерства оборони України про зобов'язання видати належне речове майно вартістю 7028,43 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить зобов"язати військову частину А1979 Міністерства оборони України видати йому в натурі належне речове майно вартістю 7028,43 грн. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що в силу вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 1444 від 28 жовтня 2004 року, він має право на отримання речового майна в натурі, яке не отримав при звільненні. 03.12.2014 року він звернувся із заявою до командира військової частини про видачу речового майна вартістю 7028,43 грн, однак йому було відмовлено у звязку з відсутністю останнього на складі військової частини. Враховуючи те, що така відмова є неправомірною, необхідно в судовому порядку усунути порушення прав на належне речове забезпечення.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, заявлених у ньому та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх зодоволенні. Пояснив, що на складі військової частини А1979 відсутнє речове майно для погашення заборгованості.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 9-ПМ від 25 січня 2014 року старшого прапорщика ОСОБА_1 було звільнено у відставку за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" і наказом командира Військової частини А1979 (по стройовій частині) від 28 квітня 2014 року № 80 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.7).

Відповідно до статті 9-1 Закону № 2011-XII (стаття набрала чинності з 01.01.2007 р.) продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок забезпечення речовим майном на момент звільнення позивача з військової служби у відставку здійснювалося на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" від 28.10.2004 року № 1444 (далі - Постанова № 1444).

Пунктом 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Проте, постановою Верховного Суду України від 19 березня 2013 р. по справі №21-38а13 визначено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку, не мають права на грошову компенсацію за недотримане речове майно.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, єдиним можливим способом захисту порушеного права позивача є витребування в натурі недотриманого речового майна.

Відповідно до довідок № 3 і № 4 від 28 квітня 2014 року до видачі ОСОБА_1 при звільненні належить речове майно згідно переліку загальною вартістю 7028,43 грн (а.с.8,9).

З метою видачі вказаного майна, останній звернувся із заявою до командира в/ч А 1979 (а.с.11), у відповідь на яку зазначено про відсутність такого на складі військової частини для погашення заборгованості (а.с.12).

Таким чином, військовою частиною порушено беззаперечне право позивача, встановлене діючим законодавством, на забезпечення речовим майном, належним йому при звільненні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Зобов"язати військову частину А1979 Міністерства оборони України видати ОСОБА_1 в натурі належне речове майно загальною вартістю 7028,43 грн. (сім тисяч двадцять вісім гривень сорок три копійки).

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 10 лютого 2015 р.