Рішення № 42647595, 28.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2015 р. Справа № 911/3202/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль

про стягнення 1298394,25 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "Фармак" (надалі позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (надалі відповідач) про стягнення 1298394,25 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 4 поставки лікарських засобів від 02.01.2014 р. у частині оплати вартості товару поставленого відповідачеві позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.08.2014 р.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2014 р. порушено провадження у справі № 911/3268/14 про банкрутство ПрАТ "Альба Україна".

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2014 р. провадження у справі № 911/3202/14 зупинено до затвердження господарським судом Київської області реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Альба Україна" у справі № 911/3268/14, зобов'язано учасників провадження повідомити господарський суд Київської області (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16) про винесення господарським судом Київської області у справі № 911/3268/14 ухвали попереднього засідання та примірник вказаної ухвали подати до суду.

30.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення позовного провадження у справі № 911/3202/14, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 20.08.2014 р. та припинено провадження у справі № 911/3268/14.

Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі було усунуто, ухвалою господарського суду Київської області від 05.01.2015 р. поновлено провадження у справі № 911/3202/14 та призначено її до розгляду на 28.01.2015 р.

У судове засідання 28.01.2015 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

02 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Фармак" (позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (відповідач. Покупець) укладено договір поставки лікарських засобів № 4 відповідно до п. 1.1. якого постачальник передає у власність, а покупець приймає у власність та зобов'язується оплатити лікарські засоби (надалі - товар) у кількості, по цінах, і переліку згідно генеральної специфікації, що підписується уповноваженими представниками сторін, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1. договору загальна сума договору становить 150000000,00 грн. (сто п'ятдесят мільйонів) грн.., та кінцева сума договору може коригуватися сторонами шляхом укладання додаткових угод, виходячи із суми вартості товару, що відвантажений покупцю за цим договором.

У п. 3.2. договору зазначено, що строк оплати поставленого на умовах даного договору товару складає 30 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший порядок оплати не встановлено у додаткових угодах до даного договору.

Пунктом 3.3. договору закріплено, що оплата проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування суми вартості партії товару, яка відвантажується, з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 10.7. договору цей договір набирає чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін і діє по31.12.2014 р., але в будь-якому разі діє до повного розрахунку сторін.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

На виконання умов договору поставки лікарських засобів № 4 від 02.01.2014 р. позивачем здійснено поставку товару, про що свідчать наявні у матеріалах справи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств товарно-транспортні накладні: № 20027197 від 08.08.2014 р. на суму 619235,43 грн., № 20027246 від 09.04.2014 р. на суму 99607,76 грн., № 20027249 від 09.04.2014 р. на суму 612387,40 грн., на загальну суму - 1331230,59 грн.

Як зазначає позивач, за вирахуванням 32296,92 грн (часткова оплата, що надійшла від відповідача) та 539,42 грн. (кошти, зараховані позивачем в рахунок погашення боргу за рахунок сум переплати, які надходили від відповідача у минулі періоди) сума заборгованості становить 1298394,25 грн.

Здійснивши перевірку поданих до суду позивачем копій товарно-транспортних накладних (звіривши їх з оригіналами), суд встановив, що вказані копії накладних підтверджують поставку товару відповідачу на суму 1331230,59 грн., в той час, як оплату за отриманий товар відповідач здійснив на суму 32836,34 грн. Документально-підтверджені докази протилежного відповідачем до суду не надано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у частині оплати поставленого товару за договором поставки лікарських засобів від 02.01.2014 р. № 4.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, та у зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався за нього розрахуватись. Оскільки, відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 1298394,25 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1298394,25 грн. задовольняє повністю.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100; код ЄДРПО України 22946976) на користь Публічного акціонерного товариства "Фармак" 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 63; код ЄДРПО України 00481198) - 1298394 (один мільйон двісті дев'яносто вісім тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 25 коп. основного боргу та 25967 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 90 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін