Постанова № 42647414, 11.02.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/60/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року м. Одеса

13 год. 29 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Гризан О. П. (за довіреністю)

представник відповідача - Білоус В.О. (за довіреністю)

представник ГУ ДКС України - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179) до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632; 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) у неналежному контролі митної вартості під час митного оформлення МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року та у неповерненні надмірно сплаченого ТОВ «ФПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179; 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4) до бюджету коштів у сумі 5 368 грн. 71 коп., стягнення з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526; 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) на користь ТОВ «ІПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179; 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4; р/р 2600631404980 в ПАТ «Інвестбанк» м. Одеса, МФО 328210) коштів у сумі 5 368 грн. 71 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «МАЙСТЕР» (далі - ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632; 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) у неналежному контролі митної вартості під час митного оформлення МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року та у неповерненні надмірно сплаченого ТОВ «ФПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179; 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4) до бюджету коштів у сумі 5 368 грн. 71 коп., стягнення з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526; 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) на користь ТОВ «ІПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179; 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4; р/р 2600631404980 в ПАТ «Інвестбанк» м. Одеса, МФО 328210) коштів у сумі 5 368 грн. 71 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.10.2014 року ТОВ «ІПГ«МАЙСТЕР» подано електрону митну декларацію за № 500060001/2014/033223 з метою митного оформлення вантажу «порошок, що редіспергується, виробництва ORGACHEM KIMIYA SAN. ve TIC.a.s., Туреччина», за прямим контактом № 132/1-013 від 14.05.2013 року, митна вартість якого була визначена за ціною щодо ідентичних товарів у розмірі 65 542, 50 Євро, в той час як митна вартість вказаного товару за ціною договору була визначена у розмірі 64 287,00 Євро. В результаті збільшення вартості товару збільшено суму обов'язкових платежів, сплачених ТОВ «ІПГ «Майстер», внаслідок чого до бюджету через відповідачів сплачено надмірно грошові кошти на суму 5 368 грн. 71 коп. Позивач звернувся до Південної митниці із заявою № 3241/33223 від 26.12.2014 року про повернення надмірно сплачених коштів на суму 5 368 грн. 71 коп., проте відповіді не отримав. З урахуванням зазначеного, оскільки під час подання для митного оформлення вантажу, який надійшов з Туреччини, позивачем було надано для розмитнення товару всі документи, що є достатніми для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (основним методом митної вартості товару), як того вимагає п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачем було допущено під час митного оформлення за другорядним методом - за ціною щодо ідентичних товарів) бездіяльність в частині невиконання належного контролю правильності визначення митної вартості, обрання методу визначення митної вартості шляхом не застосування кожного наступного методу визначення митної вартості та не проведення відповідних консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості не за першим (основним) методом визначення митної вартості, а також допущено незаконну бездіяльність щодо неповернення вказаної суми переплати, що призвело до нанесення збитків через надмірну сплату до бюджету 5 368 грн. 71 коп. за МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі з підстав наведених у адміністративному позові та поясненнях до позову (аркуші справи 3-8, 52-54).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи тим, що 01.10.2014 року до митного оформлення декларантом ТОВ «ІПГ «Майстер» одержувач ТОВ «ІПГ «Майстер» був заявлений товар «порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка «ORP». Виробник «Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S.». країна виробник - Туреччина, TR» за електронною митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223 у якій декларантом було самостійно визначено митну вартість заявленого товару на підставі другорядного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів. В обґрунтування обрання методу визначення митної вартості із зазначенням причини незастосування основного методу декларантом було внесено інформацію щодо митної декларації № 500060001/2014/025223 від 25.07.2014 року. Вказана також інформація була внесена до графи 8 МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року. за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року, відповідачем було визнано заявлену декларантом митну вартість з урахуванням документів, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та вищезазначені товари випущено для вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів. Оскільки під час здійснення контрою правильності визначення митної вартості відповідачем будь-яких рішень про коригування минтаї вартості товару не приймалось, позивачем самостійно було визначено митну вартість товару та сплачено усі платежі з розрахунку заявленої декларантом самостійно митної вартості, декларантом самостійно було визначено вартість товару за другорядним методом - за ціню договору щодо ідентичних товарів, а отже у Південної митниці Міндоходів немає підстав для повернення платежів сплачених за МД №500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року. з урахуванням зазначеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та доповненнях до заперечень (аркуші справи 27-30, 55-57).

Відповідач - ГУ ДКС України в Одеській області до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (аркуші справи.

Через канцелярію суду за вхід. № 2638/15 від 03.02.2015 року представником ГУ ДКСУ в Одеській області надано до суду письмові заперечення проти позову в яких відповідач позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, повернення здійснюється відповідним органом Державного казначейства України на підставі висновків митних органів. Оскільки Головне управління ДКСУ в Одеській області висновок від Південної митниці про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених коштів у загальному розмірі 5 368 грн. 71 коп. не отримувало, відтак правових підстав для здійснення ГУ ДКСУ в Одеській області операцій щодо повернення спірної грошової суми не має (аркуші справи 71-73).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідач - Південної митниці Міндоходів, дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01.10.2014 року декларантом ТОВ «ІПГ «Майстер» Мирошниченко В.В. для здійснення митного оформлення вантажу: «порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату: ORP 5377 HP - 1350 кг; ORP 7099 RD - 39150 кг. Всього 1 620 мішків по 25 кг, упаковані на 90 палетах, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка «ORP». Виробник «ORGACHEM KIMIYA SAN. VE TIC.A.S.». Країна виробництва TR» на електронну адресу Південної митниці Міндоходів подано електронну митну декларацію 500060001/2014/033223, згідно якої митна вартість товару визначено декларантом за другорядним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів, яка склала 64 287,00 Євро (аркуші справи 11-12).

Як вбачається з матеріалів справи, у графі 43 вказаної МД «Метод визначення митної вартості», зазначений декларантом самостійно порядковий номер методу, що використовувався - 2, тобто другорядний метод визначення митної вартості.

У графі 45 «Коригування» вказаної МД зазначена у валюті України митна вартість товару, визначена декларантом самостійно у розмірі 1 111 992, 23 грн., що з урахуванням транспортних послуг складало 65 542,50 Євро.

Так, позивач відповідно до вищезазначеної МД сплатив до Держаного бюджету України мито у розмірі 55 599 грн. 61 коп. та податок на додану вартість у розмірі 233 518 грн. 37 коп. Вказана митна декларація була прийнята Південною митницею до оформлення без зауважень, здійснено митне оформлення товару та товар було випущено у вільний обіг.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2014 року за вхід. № 1329/03-01-33 до Одеської митниці Державної фіскальної служби надійшла заява за підписом директора ТОВ «ІПГ «Майстер» про повернення коштів з бюджету у розмірі 5 368 грн., 71 коп. з розрахунку визначення митної вартості товару не за першим (основним) методом митної вартості товару за ціною контракту, а за ціною договору щодо ідентичних товарів оскільки визначення митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не відповідає вимогам законодавства щодо процедури визначення митної вартості товару, а Південна митниця діяла неправомірно, в порушення визначених Митним кодексом України прав і обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим сплачені позивачем 5 368 грн. 71 коп. підлягають поверненню на рахунок ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» (аркуші справи 16, 34).

Листом № 98/10/15-70-25-02 від 14.01.2015 року Одеська митниця ДФС у відповідь на лист позивача щодо повернення надмірно сплачених платежів, повідомила позивачу, що до митного оформлення декларантом ТОВ «ІПГ «Майстер» одержувач ТОВ «ІПГ «Майстер» був заявлений товар «порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка «ORP». Виробник «Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S.». країна виробник - Туреччина, TR» за митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223, в якій декларантом було самостійно визначений другорядний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів. За результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаного вище товару, Одеською митницею ДФС визнано заявлену декларантом митну вартість з урахуванням документів, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 2 ст. 53 Митного кодексу України та вищезазначені товари випущено для вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів. Враховуючи вищезазначене, відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення платежів, сплачених за митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223 (аркуші справи 33-33зв.).

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, зокрема: відомості про товари, фактурна вартість товарів, митна вартість товарів та метод її визначення.

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пункту 5.3 розділу 1 Інструкції про порядок заповнення вантажно митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року (яка була чинною на день прийняття декларації) графи A, C, D/J, E/J, G, H, I, F митної декларації заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи митної декларації заповнюються декларантом.

Отже, графи митної декларації № 500060001/2014/033223 щодо ціни товару, методу визначення митної вартості та митної вартість товару (тобто графи 12, 42, 43, 45) були заповнені декларантом, а не посадовими особами митних органів.

Згідно наданої до суду копії електронної митної декларації № 500060001/2014/033223, яку було подано до Південної митниці позивачем для митного оформлення ввезеного товару у графі 43 «Метод визначення вартості» зазначений порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався - 2, тобто декларантом використовувався другий метод визначення митної вартості товарів.

У графі 45 вказаної декларації «Коригування» зазначено у національній валюті України (грн.) митна вартість товару, визначена декларантом самостійно.

З урахуванням зазначеного, митні платежі та податок були сплачені з розрахунку митної вартості, яка була зазначена декларантом у графі 45 вказаної МД у національній валюті у розмірі 1 111 992 грн. 23 коп., що з урахуванням транспортних послуг склало 65 542,5 Євро.

У відповідності до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товару, що переміщуються через митний кордон України, згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка «ORP». Виробник «Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S.». країна виробник - Туреччина, TR» на підставі митної декларації № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року, Південною митницею Міндоходів було визнано заявлену декларантом митну вартість з урахуванням документів, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та вищезазначені товари були випущені для вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилами частини п'ятої статті 301 Митного кодексу України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; митну декларацію змінено або визнано недійсною; у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, митна декларація № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року прийнята митним органом, щодо неї здійснено митне оформлення вантажу «порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка «ORP». Виробник «Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S.». країна виробник - Туреччина, TR», який випущено у вільний обіг, декларація не змінювалась та не визнавалась недійсною. Не стверджував позивач і про технічні помилки при сплаті митних платежів та оформленні декларації.

З урахуванням зазначеного, оскільки позивачем було самостійно визначено митну вартість товару, чинне митне законодавство не передбачає проведення процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості у зворотному порядку від другорядних методів до першого, а також не передбачає послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів від другорядних до першого методу, під час контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнав заявлену декларантом мирну вартість товару, визначену за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, вказана вартість була підтверджена наданими до митної декларації документами - декларації митної вартості № 500060001/2014/025223 від 25.07.2014 року, рішення про коригування митної вартості відповідачем не приймалось, відтак, на думку суду, відповідачем не було допущено під час здійснення митного оформлення товарів за МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року будь-якої бездіяльності, у зв'язку із чим, сплачені митні платежів ТОВ «ІПГ «Майстер» на підставі вказаної декларації не містять були надмірними, а відтак поверненню не підлягають, оскільки були розраховані із самостійно заявленої у МД декларантом інформації щодо митної вартості товарів за спірною МД.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, на підставі аналізу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку що Південна митниця Міндоходів під час прийняття митної декларації № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України, на підставі висновків митних органів, шляхом перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення та протягом п'яти днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що механізм повернення надмірно сплачених митних платежів є нормативно визначеним, висновок митних органів необхідний для початку процедури повернення коштів з бюджету відсутній, як й підстави для його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «МАЙСТЕР» є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Крім того, через канцелярію суду за вхід. № 1238/15 від 20.01.2015 року позивачем було подано заяву про судовий контроль за виконанням судового рішення згідно п. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» просить установити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 815/60/15 шляхом зобов'язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що зазначити у судовому рішенні по справі.

Частиною 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення можливе лише за умови задоволення позовних вимог.

За таких обставин, оскільки судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 33658179, адреса: 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4) до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632; 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) у неналежному контролі митної вартості під час митного оформлення МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року та у неповерненні надмірно сплаченого ТОВ «ФПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179; 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4) до бюджету коштів у сумі 5 368 грн. 71 коп., стягнення з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526; 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) на користь ТОВ «ІПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179; 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4; р/р 2600631404980 в ПАТ «Інвестбанк» м. Одеса, МФО 328210) коштів у сумі 5 368 грн. 71 коп. - відмовити повністю.

У задоволенні заяви ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» про судовий контроль за виконанням судового рішення - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 лютого 2015 року.

Суддя Я.В. Балан