Постанова № 42647354, 11.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 910/15348/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Юность-2» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2014р. (суддя Головіна К.І.) у справі № 910/15348/14

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства «Юность-2»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Представники сторін:

від позивача: Кириченко А.Б. (довіреність № 225-КР-153 від 28.01.2015р.);

від відповідача (скаржник): не з'явились;

від прокуратури: Одуденко А.В. посвідчення № 006616 від 27.09.2012р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2014р. задоволено позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва, вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 11.12.2006р. зареєстрованого 24.01.2007р. за № 62-6-00378 укладеного Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Юность-2» та викласти п. 4.2 договору у наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки»; стягнуто з відповідача до державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 грн.».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юность-2» у якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року по справі № 910/15348/14; прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради по даній справі відмовити.

З посиланням на умови договору, положення Закону України «Про оренду землі» (ст. 30), ЦК України (ст. 651) за якими зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, та неотримання товариством пропозиції про внесення змін до договору оренди землі від 24.01.2007р. № 62-6-00378 скаржник стверджує, що рішення суду від 17.11.2014р. прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи і з порушенням норм матеріального права.

Згідно доводів апеляційної скарги, посилання позивача при пред'явленні позову до ПАТ «Юность-2» на ст. 288, 289 Податкового кодексу України, як на такі, що можуть бути застосовані судом як підстава для задоволення позовної заяви є необґрунтованими, оскільки ці норми не містять обов'язкових приписів на зміну розміру орендної плати.

Клопотання відповідача про зупинення провадження в господарській справі № 910/15348/14 до розгляду звернення ПАТ «Юность-2» Київською міською радою, відхилено судом через відсутність визначених ст. 79 ГПК України підстав для зупинення при обставинах зазначених скаржником у клопотанні.

В судовому засіданні прокурором відхилялися доводи скаржника із зазначенням, що такі посилання не можуть бути підставами для скасування прийнятого у справі судового рішення.

В судове засідання не з'явились представники відповідача - ПАТ «Юность-2», однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представника позивача та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 11.12.2006р. між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Юность-2» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Юность-2») (орендар) був укладений договір оренди земельних ділянок, про що зроблений відповідний запис у книзі записів державної реєстрації договорів 24.01.2007р. під № 60-6-00378.

З посиланням на рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України» прокурор, звертаючись із позовом до суду просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007р. № 62-6-00378 укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Юность-2», а саме викласти п. 4.2 договору в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки»; стягнуто з відповідача до державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 грн.».

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із законодавчого регулювання, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 288.5 та 288.5.1. Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

28 лютого 2013р. з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Київською міською радою було прийнято рішення №89/9146, згідно з яким вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Додатком до вказаного рішення є Перелік договорів оренди земельних ділянок, розмір річної орендної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу, під номером 102 у вказаному переліку зазначено договір оренди № 62-6-00378 від 24.01.2007р. укладений з відповідачем (аркуш справи 18).

За рішенням Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013р. орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, необхідно забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок (п. 2 рішення), а Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - проінформувати про прийняття цього рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення… (п. 3.1).

Лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 04.06.2013р. № 05704-11534 в якому міститься повідомлення ПАТ «Юность-2» про необхідність приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України залучений до матеріалів справи, а твердження відповідача про відсутність доказів його направлення товариству не означає не вчинення вказаних дій департаментом (направлення листа), а свідчить лише про ненадання під час розгляду справи відповідних документів на підтвердження.

У наданому на вимоги суду (ухвала від 22.12.2014р.) листі Департаменту земельних ресурсів (за вих. № 055041-856 від 22.01.2015р.) міститься інформація, що про прийняття Київською міською радою рішення від 28.02.2013р. № 89/9146 ПАТ «Юность-2» повідомлялось двічі, а листи повідомлення в системі електронного документообігу АСКОД зареєстровані 04.06.2013р. за № 05704-11534 та 22.07.2014р. за № 05704-6952, роздруковані картки вихідних документів надані до справи.

Доводи скаржника, з цього приводу, не є підставою вважати рішення суду прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, оскільки надсилання відповідачу пропозиції про внесення змін до договору є правом, а не обов'язком позивача, недотримання вимог ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто за відсутності згоди на зміну умов договору. Зазначені висновки вміщені у постанові Верховного суду України № 3-53гс12 від 20.11.2012р. (справа № 28/5005/640/2012) та є обов'язковими до врахування для господарського суду при застосуванні до спірних правовідносин відповідних правових норм в силу положень ч. 3 ст. 82 ГПК України.

Належних доказів досягнення згоди обох сторін договору щодо зміни в частині викладення п. 4.2 договору з урахуванням вимог рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013р. (встановлення річної орендної плати у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) відповідачем не було надано а ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Доводи апелянта про те, що норми Податкового кодексу України не містять обов'язкових приписів на зміну розміру орендної плати, не свідчать про порушення або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки є помилковими.

Питання орендної плати врегульовані у розділі 4 договору сторін, згідно з п. 4.2, 4.3, 4.7 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2,2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки; розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору; розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.

За відсутності згоди на внесення змін до договору, при прийнятому Київською міською радою рішенні №89/9146 від 28.02.2013р., наявними є підстави для розгляду зазначених вимог судом з урахуванням положень ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України за якими: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору…, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В частині застосування положень закону, судом апеляційної інстанції враховуються висновки зроблені Верховним Судом України у постановах від 23 травня 2011р. у справі № 3-42гс11; від 30 травня 2011р. у справі № 3-43гс11; від 4 липня 2011р. у справі № 3-66гс11, де викладена наступна позиція:

- законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, оскільки:

нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, установлених договором або законом; і якщо сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, виходячи із встановленої договором можливості зміни розміру орендної плати за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору, при відсутності належних доказів згоди між сторонами у питанні зміни умов договору, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги прокурора щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.12.2006р. зареєстрованого 24.01.2007р. за № 62-6-00378 укладеного Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Юность-2» із викладенням п. 4.2 договору у наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки».

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юность-2» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2014р. у справі № 910/15348/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15348/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала