Ухвала суду № 42647301, 11.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.02.15р. Справа № 904/176/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТОВА КОМПАНІЯ МАГНІТ", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК", м.Київ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд", м.Дніпропетровськ

про стягнення 70 801 000,00 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Матіяш С. К., довіреність № 05/15 від 30.01.2015р.;

від відповідача-1: Ніколайчук О. М., довіреність б/н від 03.12.2010р.;

від відповідача-2: Шкундра Є. О., довіреність вих. 07/03-1 від 03.04.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія Магніт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення 70 800 000,00 грн. та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" про стягнення штрафу у розмірі 1 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Між відповідачем-2 та позивачем було укладено договір безоплатної позики № 14/12/14 від 17.12.2014р., за яким відповідач-2 зобов'язався надати ТОВ "Оптова компанія Магніт" позику у розмірі 70 800 000,00 грн. не пізніше 24.12.2014р. Після укладення договору, згідно його умов, відповідач-2 ТОВ „Комфі трейд" звернувся до ПАТ „Дельта банк" з платіжним дорученням № 7581 від 24.12.2014р. про перерахування грошових коштів з банківського рахунку на рахунок позивача ТОВ „Оптова компанія Магніт". Відповідач-2 на адресу позивача ТОВ „Оптова компанія Магніт" надіслав лист, в якому повідомив, що ПАТ „Дельта банк" не виконує умови договору банківського рахунку №01/25623-6675 від 16.12.2010р. та не провів розрахунки. Позивач вважає, що набув право власності на грошові кошти в сумі 70 800 000, 00 грн., отже, у ТОВ „Оптова компанія Магніт" виникло право вимоги до відповідача-1 ПАТ „Дельта банк" про стягнення на свою користь безпідставно набутого майна, стягувана сума складає 70 800 000,00 грн. За умовами п.6.1. договору безоплатної позики при порушені позикодавцем строку надання позики він зобов'язаний сплатити позичальнику штраф у розмірі 1000 грн., який позивач і просить стягнути з відповідача-2.

Ухвалою суду від 16.01.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 09.02.2015р.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. в задоволенні клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі в частині позову до АТ "Дельта Банк" у зв'язку з підсудністю цього спору третейському суду відмовлено.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. в задоволенні клопотання відповідача-1 про передачу справи в частині позову ТОВ "Оптова компанія Магніт" до ПАТ "Дельта Банк" на розгляд за підсудністю до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. в задоволенні заяви відповідача-1 про відвід судді Мілєвої І. В. відмовлено.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. розгляд справи відкладено на 16.02.2015р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

15.01.2015р. та 02.02.2015р. позивач подав до суду заяви про забезпечення позову. Просить накласти арешт на майно ПАТ «Дельта Банк» у межах заявлених позовних вимог 70 800 000,00грн.

Позивач стверджує, що відповідач 1 - ПАТ "Дельта Банк" не виконує свої зобов'язання перед клієнтами банку, затримує платежі, обмежує в сумі виплати грошових коштів та встановляє ліміт коштів на отримання, а також банк отримав рефінансування від Національного банку України, що також свідчить про нестабільність фінансового становища ПАТ "Дельта банк". Так на офіційному сайті відповідача-1 ПАТ "Дельта банк" зазначено, що з вересня 2014р. змінюється порядок отримання готівкових коштів в банкоматах банку у розмірі 2 500 грн. на добу, банк застосовує ліміт на операцію з платіжними картками.

Позивач стверджує, що вказані обставини можуть ускладнити виконання рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Ст.66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або за своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (абз.1 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Крім того, як вже зазначалось вище, відповідач-1 подавав клопотання про припинення провадження у зв'язку з підсудністю спору третейському суду, про передачу справи в частині позову ТОВ "Оптова компанія Магніт" до ПАТ "Дельта Банк" на розгляд за підсудністю до господарського суду м. Києва. Після відмови у задоволенні вказаних клопотань відповідач-1 подав заяву про відвід судді, а також усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи для подання скарги на ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід судді. Разом з тим ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що така ухвала не входить в перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарження окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України). Після того як судом було оголошено про перехід до розгляду справи по суті представник відповідача-1 просила відкласти розгляд справи для надання їй можливості підготувати зустрічний позов про визнання недійсним договору безоплатної позики, однак суд вважає за необхідне вказати, що ст.60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом до початку розгляду господарським судом справи по суті, чого відповідачем-1 зроблено не було.

При цьому по суті позовних вимог жодних письмових заперечень відповідачем-1 подано не було, у судовому засіданні також не було висловлено аргументованої позиції на підтримку позиції відповідача-1 щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог. Натомість, використовуючи надані Господарським процесуальним кодексом України права, відповідач-1 намагається затягнути розгляд справи. Така думка була висловлена і представником відповідача-2 у судовому засіданні.

Cуд вважає, що позивач обґрунтовано зазначає, що невжиття судом заходів до забезпечення його позову зробить неможливим виконання позитивного для позивача рішення господарського суду, у разі прийняття такого.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», у межах розміру позовних вимог, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд доходить висновку про необхідність вжиття вищевказаних заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020, кореспондентський рахунок 32002140001 в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та Київській області, МФО 321024, власний МФО 380236) у межах розміру позовних вимог - 70800000,00грн.

Ця ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її прийняття. Дата і номер рішення, дата набрання чинності рішенням не зазначається, оскільки рішення по справі не прийнято.

Строк пред'явлення цієї ухвали про забезпечення позову до виконання становить один рік.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідачотністю «Оптова Компанія Магніт» (Юридична адреса: м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, 1М, к.329, ідентифікаційний код 38919983).

Боржник: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (Юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020).

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя І.В. Мілєва