Ухвала суду № 42647136, 10.02.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

10 лютого 2015 р.

Справа № 902/391/14

За скаргою малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність рішення дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та про зобов'язання вчинити дії

у справі за позовом:Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)

до:Військової частини А2656 ( м. Вінниця,7, 21007)

про стягнення боргу 97559,37 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.

За участю:

представник позивача (скаржника) не з'явився

представника відповідача (боржника) - не з'явився

представника Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ - не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство Фірма "Альфа-М" звернулось до суду з позовом до військової частини А2656 про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 02.04.2014 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.04.2014 року.

28.05.2014 року господарським судом Вінницької області було винесено рішення по справі № 902/391/14, яким позов задоволено частково та вирішено стягнути з Військової частини А 2656 (код ЄДРПОУ 07937980 (21007, м.Вінниця-7; вул.. Червоноармійська, 21) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М", код ЄДРПОУ 30726900(04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) 44282,14 грн. - сума основного первісного зобов'язання без урахування індексу інфляції, 38179,61 грн. - сума збільшення основного первісного зобов'язання за рахунок індексу інфляції, 3978,13 грн. - сума 3% річних, 3054,25 грн. - сума пені, 1827,00 грн. витрати зі сплати судового збору. В решті позову відмовити. Було повернуто Малому приватному підприємству "Фірма "Альфа-М", код ЄДРПОУ 30726900(04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 124,19 грн. згідно платіжного доручення №9 від 23.03.2014р.

Справа перебувала в апеляційному провадження, в зв'язку з оскарженням рішення.

02.09.2014 року на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду було видано наказ.

04.11.2014 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № 47/10 від 29.10.2014 року малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та про зобов'язання вчинити дії.

Дана скарга мотивована наступним.

Постановою ВП № 45005224 від 09.10.2014 р. Замостянський ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження за заявою Стягувача № 36/9 від 29.09.2014 р. та повернув наказ від 02.09.2014 р. по справі № 902/391/14 без виконання.

На думку позивача, дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції суперечать п. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", адже згідно п. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених ним Законом. Отже, позивач вважає, що виконання судових рішень про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, якою є відповідач, здійснюється саме виконавчою службою згідно Закону України "Про виконавче провадження" але з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Крім того, позивач вважає, що Замостянський ВДВС при винесенні вказаної постанови не врахував приписи ч. 3 "Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою", затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 440, відповідно до яких рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати неправомірною Постанову ВП № 45005224 від 09.10.2014 р. головного державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Дембіцької Н.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасувати її, а також зобов'язати Замостянський ВДВС Вінницького МУЮ прийняти наказ від 02.09.2014 р. по справі № 902/391/14.

Ухвалою суду від 18.12.2014 року вищезазначену скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.01.2015 року.

Ухвалою суду від 14.01.2015 року розгляд скарги було відкладено на 10.02.2015 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 10.02.2015 року учасники судового процесу не з'явились.

При цьому, представник Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції просив суд відмовити у задоволенні даної скарги, посилаючись на обставини, викладені у поданих до суду 14.01.2014 року письмових запереченнях (вх.канц. № 330/09-37/2). Зокрема, зазначив, що частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. 06 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845". Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" у відповідність із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2013), подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Разом з тим 03 вересня 2014 року набула законної сили Постанова Кабінету Міністрів України №440 Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. З метою реалізації пункту 3 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" КМУ постановив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. Відповідно до пункту 3 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Але цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за ними. А наказ по справі №902/391/14, виданий 02.09.2014 року, не має відношення до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

З огляду на вищевикладене Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції вважає, що стягувачу необхідно подавати виконавчі документи безпосередньо до органів Державної казначейської служби України без участі органів Державної виконавчої служби України.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись зі скаргою на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ, МПП Фірма "Альфа-М" посилається на те, що ним отримано постанову головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ Дембіцької Н.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 45005224 від 09.10.2014р. на підставі п. 4 ч. 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (надалі - Порядок).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Пунктом 3 порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати.

Пунктом 24 Порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 порядку.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" встановлено механізм здійснення виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, відповідно до якого стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а не органами Державної виконавчої служби України.

Враховуючи положення вищезазначених норм права, доводи скаржника про незаконність постанови Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.10.2014 р. № ВП 45005224 є необґрунтованими з огляду на те, що зазначена постанова була винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи скаржника є необґрунтованими, у зв'язку з чим скарга № 47/10 від 29.10.2014 року малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні скарги № 47/10 від 29.10.2014 року малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції повністю.

Ухвалу надіслати сторонам та Замостянському відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)

3 - відповідачу ( м. Вінниця,7, 21007)

4- Замостянський ВДВС Вінницького міського управління ( вул. Грушевського,17, м. Вінниця, 21050)