КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/12377/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
10 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2014 року позивач - Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 року №0001084201.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженим суб'єктом, який наділений правом застосування штрафних санкцій за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю є Національний банк України, а не відповідач. Проте, жодних санкцій з боку Національного банку України до підприємства не застосовано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно листа Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області від 01.03.2013 року №09-105/3684 за період з 01.12.2011 року по 30.11.2012 року.
Перевіркою встановлено порушення українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» підпункту 1.2.2 пункту 1.2 умов індивідуальної ліцензії та розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України від 18.11.2011 №205, а саме: списання коштів з поточного чекового рахунку №755781606 в Deutsche Postbank AG (Німеччина) в сумі, що перевищує встановлений Національним банком України.
Зокрема, податковим органом встановлено, що Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», на підставі індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей за межами України від 18.11.2011 №205, виданої Національним банком України відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» здійснюються зовнішньоекономічні операції, зокрема, щодо розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України.
Підпунктом 1.2.2 пункту 1.2 вищезазначеної ліцензії встановлено, що з рахунку списуються кошти на виплату переказів Еврожиро згідно з Угодами, що не перевищує протягом строку дії ліцензії 120000 (сто двадцять тисяч) евро.
Як вбачається з акту перевірки, за період дії індивідуальної ліцензії №205, з поточного чекового рахунку №755781606, відкритого підприємством в Deutsche Postbank AG (Німеччина), було списано 149 205,53 євро, в якості суми на виплату переказів.
Тобто, визначене ліцензією перевищення коштів склало 29 205,53 євро.
На підставі вказаного перевищення, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 №0001084201, яким зазначено порушення з боку позивача глави 7 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 №485 та застосовано штрафні санкції в розмірі 300 834,20 грн. у відповідності до пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93«Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 2.2. глави 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, міри відповідальності (фінансові санкції) застосовуються Національним банком України та підпорядкованими йому установами.
Крім того, пунктом 3.3 Положення «Про валютний контроль» встановлено, що санкції передбачені у другому розділі цього Положення застосовуються Національним Банком України.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що уповноваженим суб'єктом, який наділений правом застосування штрафних санкцій за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю є Національний банк України.
Крім того, Положення Указу Президента України від 27.06.1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені п. 2 ст.16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992 № 2796-XII «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.
Таким чином, за відсутності у податкового органу повноважень на застосування до резидентів і нерезидентів України санкцій, передбачених п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оспорювань податкове-повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, як правильно зауважено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявний лист від 21.02.2013 року №323-455, відповідно до якого Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» надавало Національному банку України пояснення про непередбачене перевищення ліміту коштів встановлених індивідуальною ліцензією №205.
Так, листом від 03.04.2013 року № 09-216/5619 Національним банком України попереджено позивача про недопущення порушення вимог валютного законодавства України у подальшому. Жодних санкцій з боку Національного банку України до підприємства не застосовано.
На даний час, позивачем отримано від Національного банку України дві індивідуальні ліцензії від 12.11.2012 року №189 (період дії 01.12.2012 - 30.11.2013 року) та від 12.11.2013 року №178 (період дії 01.12.2013 - 30.11.2014 року) на здійснення такого виду діяльності із збільшеним лімітом по підпункту 1.2.2 пункту 1.2 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках за межами України.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 року №0001084201 є протиправним та прийнятим поза межами повноважень, а тому позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Суддя: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 10.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 42646896, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/12377/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: