Ухвала суду № 42646866, 25.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2012 року

справа № 2а-0870/8433/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі № 2а-0870/8433/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області №0000522303 від 29.09.2011р. щодо зменшення бюджетного відшкодування ТОВ «Агропроінвест 08» в розмірі 68055грн. та не підтвердження суми до бюджетного відшкодування у розмірі 1058299грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області форми «В1» №0000522303 від 29 вересня 2011р.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не було взято до уваги обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тим самим порушено норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14 листопада 2011 року та постановити нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 17.08.2011р. по 07.09.2011р. Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., про що складено акт від 14.09.2011р. №609/35/35834331.

В висновках акту, зокрема зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011р. на суму 1058299грн., що пов’язано з неотриманням результатів зустрічних перевірок по основним постачальникам.

На порушення пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Агропроінвест 08» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011р. на 68055грн., про що свідчить надана копія акту перевірки.

На підставі зазначеного акту, відповідачем по справі було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000522303 від 29.09.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість по податковій декларації №9004380518 від 21.06.2010р. за січень 2011р. на суму 68055грн. Також зазначено, що не відшкодовано на момент перевірки 1058299грн., про що свідчить надана копія податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, відсутності належно оформлених накладних або відсутності дійсної поставки товарів. Судом встановлено правомірність віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум, визначених наданими позивачем податковим накладними, то і висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є неправомірним, та таким, що не відповідає обставинам справи, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З акту перевірки від 14.09.2011р. №609/35/35834331 вбачається, що перевіряючими встановлена розбіжність у податковій звітності, завищення податкового кредиту ТОВ «Агропроінвест» на суму 68055грн. В порушення пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту позивачем віднесено суму ПДВ 66733,5грн., в результаті чого завищено суму податкового кредиту по рядку 17 декларації по податку на додану вартість за грудень 2010р. на 66733грн. по придбанню у ТОВ «Агротрейд» соняшника на загальну суму 400401грн., в тому числі ПДВ 66733грн. по податковим накладним №1 від 06.12.2010р., №8 від 09.12.2010р., №6 від 08.12.2010р.

З акту перевірки ТОВ «Агротрейд» від 19.04.2011р. №246-23/2-35572734 Західно-Донбаської ОДПІ відповідачем встановлено, що ТОВ «Агротрейд», маючи 4 працівника, придбано соняшник в ПП СГ «Маяк».

Перевіряючими зроблений висновок, що податкові накладні виписані покупцям з порушенням чинного законодавства.

Також в акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту позивачем віднесено суму ПДВ 1321,5грн., в результаті чого завищено суму податкового кредиту по рядку 17 декларації по податку на додану вартість за грудень 2010р. на 14321грн. по придбанню у ТОВ «Три Тон» будівельних матеріалів по податковій накладній №36 від 28.12.2010р. на загальну суму 7929, у т. ч. ПДВ – 1321,5грн.

З акту перевірки ТОВ «Три Тон» від 18.03.2011р. №653/23-08/35763748 ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя встановлено, що основні засоби у ТОВ «Три Тон» відсутні, кількість працюючих – 1 особа, за даними декларації з податку на прибуток за 2010р. виручка від реалізації товарів (послуг) склала 876,5 тис. грн.

Пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, у відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Ст 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. ст. 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість, і до таких підстав, зокрема, віднесено наявність господарських операцій, сплата податку на додану вартість, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, відсутності належно оформлених накладних або відсутності дійсної поставки товарів.

Оскільки судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум, визначених наданими позивачем податковим накладними, то і висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є неправомірним, та таким, що не відповідає обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов