Постанова № 42646696, 21.01.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 902/1389/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 21.11.2014 року у справі №902/1389/14 (суддя Маслій І.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Чечельницьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім"

про визнання рішення Наглядової ради недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21 листопада 2014 року (суддя Маслій І.В.) у справі №902/1389/14 в позові ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Чечельницьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» (надалі - відповідач) про визнання рішення Наглядової ради недійсним відмовлено /а.с.158-162/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що загальні збори учасників товариства проводилися 24.04.2014 року, а термін повноважень наглядової ради закінчувався 28.04.2014 року. У свою чергу загальні збори учасників (акціонерів) товариства у період з 24.04.2014 року по 22.05.2014 року (день прийняття оскаржуваного рішення) не проводилися. Оскільки, відповідно до пункту 17 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" обрання членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів, наглядова рада не могла бути переобраною у даний період. Закінчення строку, на який обиралась наглядова рада не передбачено ні Законом України "Про акціонерні товариства", ні Статутом, як підстава, яка автоматично припиняє повноваження наглядової ради. Це є підставою для винесення питання щодо складу наглядової ради на порядок денний загальних зборів.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 21.11.2014 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити /а.с. 170-172/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що загальними зборами 28.04.2011 року затверджено Статут товариства в новій редакції. Вказаними зборами обрані 2 члени та голова наглядової ради всупереч вимогам статті 54 Закону України №2994-VI від 03.02.2011 року та Статуту товариства (Протокол №1). Відповідно до пункту 10.3.6 Статуту кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. Тому, на думку апелянта, незрозумілим є висновок суду, щодо того, що кількісний склад наглядової ради (3 особи) узгоджується з нормами закону, а норми установчих документів, що суперечать Закону - не застосовуються. Згідно статті 55 Закону №2994- VI, засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Апелянт вважає, що 3 особи (2 члени та голова наглядової ради) являються меншою половиною її кількісного складу, передбаченого Статутом, а тому необхідно було застосовувати пункт 10.3.7 Статуту, згідно якого, якщо кількість членів Наглядової ради становить менше половини її кількісного складу товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання всього складу Наглядової ради. Крім того, рішення наглядової ради від 22.05.2014 року було прийнято у відсутності одного із членів наглядової ради, а саме: за участі одного члена та голови. В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 про те, що він не був присутнім на вищевказаному засіданні, хоча перебував на території товариства на запрошення голови ОСОБА_3

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2014 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 21 січня 2015 року /а.с.169/.

Від відповідача - Публічного акціонерного товариства «Чечельницьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с.187-188/.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 191-197/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2014 року явка представників сторін визначалася на їх розсуд.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ "Чечельницький "Райагрохім" створене відповідно до рішення регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області та колективу Чечельницького підприємства "Райагрохім" в процесі приватизації шляхом перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року №686, є правонаступником ВАТ "Чечельницький "Райагрохім" та діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 28.04.2011 року, оформленого протоколом № 1.

Рішенням 28.04.2011 року, оформленого протоколом № 1 (по одинадцятому питанню) створено Наглядову раду у кількості 3-х осіб, до складу якої увійшли: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 Цього ж дня, Головою Правління ПАТ "Чечельницький "Райагрохім" був обраний ОСОБА_3

22.05.2014 року Наглядовою радою ПАТ "Чечельницький "Райагрохім" було прийнято рішення (Протокол №2 засідання Наглядової ради від 22.05.2014 року) про припинення повноважень голови правління ОСОБА_3 і призначення на цю посаду ОСОБА_6.

ОСОБА_1, яка є власником іменних акцій у кількості 2000 штук, звернулася до суду з позовом про визнання рішення наглядової ради недійсним. В обґрунтування своїх доводів позивач зазначала, що згідно пункту 10.3.6 Статуту, кількісний склад Наглядової ради встановлюється загальними зборами товариства і має становити не менше 5 осіб, у т.ч. голова Наглядової ради. Таким чином Рішення загальних зборів від 28.04.2011 року про обрання Наглядової ради у кількості 3 осіб, суперечить Статуту та є незаконним, а наглядова рада - неповноважною. Оскаржуване рішення наглядової ради прийнято 22.05.2014 року, тоді як термін повноважень Наглядової ради закінчився 28.04.2014 року. Згідно пункту 10.3.1 статті 10 Статуту Товариства, члени Наглядової ради обираються Загальними зборами з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність, на строк 3 роки. У випадку спливу цього строку повноваження членів Наглядової ради продовжуються до дня проведення найближчих Загальних зборів. На думку позивача, термін повноважень членів Наглядової ради фактично закінчувався 24 квітня 2014 року (дата проведення загальних зборів, на яких повинно було розглядатися питання про обрання Наглядової ради, оскільки термін повноважень останньої спливав 28.04.2014 року, тобто через 4 дні після проведення загальних зборів).

Враховуючи вищевикладені обставини справи колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення (пункт 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство (пункт 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Згідно пункту 10.3.1 Статуту Товариства, члени Наглядової ради обираються Загальними зборами з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність, на строк 3 /три/ роки. У випадку спливу цього строку повноваження членів Наглядової ради продовжуються до дня проведення найближчих Загальних зборів.

Кількісний склад Наглядової ради встановлюється Загальними зборами і має становити не менше 5 осіб, у т.ч. Голова Наглядової ради (пункт 10.3.6 Статуту).

Наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах своєї компетенції, визначеної Статутом та законом, контролює та регулює діяльність Виконавчого органу - Правління (пункт 10.1.1 Статуту, стаття 51 Закону України "Про акціонерні товариства).

До компетенції Наглядової ради Товариства належить вирішення питань, передбачених законом, Статутом, а також переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами (пункт 10.2.1 Статуту).

Відповідно до частини 7 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" кількісний склад Наглядової ради встановлюється загальними зборами.

Слід зазначити, що до прийняття рішення загальними зборами, зокрема щодо кількісного складу наглядової ради, діяв Закон "Про акціонерні товариства" в редакції від 17.09.2008 року, №514-VI, у статті 53 якого, окрім іншого було встановлено кількісний склад наглядової ради, а саме: До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п'ять осіб, з кількістю понад 1000 - не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10000 осіб - не менше ніж дев'ять осіб.

Однак, вказану норму було виключено на підставі Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 року.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на день проведення загальних зборів, а саме: 28.04.2011 року, діяла норма закону (частина 7 статті 53), яка визначає, що кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. Таким чином кількісний склад наглядової ради (3 особи) узгоджується з нормами закону, а норми установчих документів, що суперечать Закону - не застосовуються.

Відтак, рішення загальних зборів від 28.11.2014 року є дійсним, а з урахуванням норм чинного законодавства (стаття 98 Цивільного кодексу України), рішення загальних зборів є дійсним, поки його недійсність не буде встановлено в судовому порядку.

Згідно пункту 10.3.1. члени Наглядової ради обираються Загальними зборами з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність, на строк 3 /три/ роки. У випадку спливу цього строку повноваження членів Наглядової ради продовжуються до дня проведення найближчих Загальних зборів.

Як вбачається судами обох інстанцій з матеріалів справи, та матеріалів на які посилається відповідач, загальні збори учасників товариства проводилися 24.04.2014 року, а термін повноважень наглядової ради закінчувався 28.04.2014 року.

У свою чергу загальні збори учасників (акціонерів) товариства у період з 24.04.2014 року по 22.05.2014 року (день прийняття оскаржуваного рішення) не проводилися.

Оскільки, відповідно до пункту 17 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" обрання членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів, наглядова рада не могла бути переобраною у даний період.

Закінчення строку, на який обиралась наглядова рада не передбачено ні Законом України "Про акціонерні товариства", ні Статутом, як підстава, яка автоматично припиняє повноваження наглядової ради. Це є підставою для винесення питання щодо складу наглядової ради на порядок денний загальних зборів.

Крім того, у пункті 41 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що повноваження посадових осіб товариства (у даному випадку такими посадовими особами є члени наглядової ради) припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів.

Таким чином, як вірно зазначено місцевим господарським судом, доводи апелянта про те, що повноваження наглядової ради припинилися 28.04.2014 року спростовуються матеріалами справи та нормами Закону.

Відповідно до пунктів 38, 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти. Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Для визнання недійсним рішення обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України, треба розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішень Наглядової ради товариства акціонер повинен довести, яким саме чином оскаржувані рішення порушують його права чи законні інтереси.

Як свідчить порядок денний спірного засідання Наглядової ради Товариства від 22.05.2014 року, під час засідання не вирішувалися питання, що стосуються позивача як працівника Товариства або його як акціонера.

Позивач не є членом Наглядової ради Товариства, не має права участі у засіданнях Наглядової ради (за виключенням випадків запрошення його Наглядовою радою у випадках, встановлених статутом Товариства та Положенням).

Спірні рішення приймались на засіданні Наглядової ради в межах визначеної Статутом компетенції.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позивач не навів, яким саме чином прийняті Наглядовою радою Товариства рішення 22.05.2014 року порушують права чи законні інтереси позивача.

Тоді як, відсутність порушеного права позивача відповідно до приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 2 ГПК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог статей 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У свою чергу, як вірно встановлено місцевим господарським судом позивачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається прийняття Наглядовою радою рішення, що суперечить закону, а також не наведено обставин щодо наявності у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання даного позову.

Більш того, подаючи позов про визнання недійсним рішення наглядової ради, позивач його недійсність обґрунтовує незаконністю Рішення загальних зборів від 28.04.2011 року, однак останнє не є предметом даного спору.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 21.11.14 року у справі №902/1389/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/1389/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Демянчук Ю.Г.