Ухвала суду № 42646657, 09.02.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"09" лютого 2015 р. Справа № 916/3726/14

Господарський суд Одеської області

у складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Оляш О.Ю. за довіреністю № 319 від 02.02.2015р.

Від відповідача: Мозенков О.В. за довіреністю № 576 від 02.02.2015р.; Демків О.М. за довіреністю № 577 від 02.02.2015р.; Геращенко Р.М. за довіреністю № 777 від 23.12.2014р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" до комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал" про стягнення 112 015,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі по тексту - АТ „Одесаобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал" (далі по тексту - КП „Білгород-Дністровськводоканал") про стягнення суми в розмірі 112 015,96 грн., яка складається із збитків від інфляції в сумі 47 699,30 грн., трьох відсотків річних в сумі 10 261,66 грн. та пені в сумі 54 055,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005р. (з урахуванням додаткових угод) щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленої позивачем активної електричної енергії протягом періоду з серпня 2013 року по липень 2014 року включно.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись як на неправомірність застосування визначеного договором періоду розрахунків, так і на неправильність здійснених АТ „Одесаобленерго" розрахунків пені та платежів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У зв'язку із значним обсягом доказів, що підлягають оцінці та перевірці при наданні правової оцінки правильності здійснених позивачем розрахунків пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних, через велику кількість здійснюваних відповідачем протягом спірного періоду платежів в рахунок погашення суми основного боргу, щодо якої здійснювались вказані нарахування, господарський суд дійшов висновку, що для перевірки правильності здійснених позивачем розрахунків заявлених до стягнення сум необхідні спеціальні знання у галузі економіки. У зв'язку з викладеним, згідно з ухвалою від 20.11.2014р. господарським судом було призначено по даній справі судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання: а) визначити, чи правомірно АТ „Одесаобленерго" визначено суму основного боргу спірного періоду, щодо якої здійснювалось нарахування пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних, з урахуванням здійснених КП „Білгород-Дністровськводоканал" платежів в рахунок погашення суми основного боргу та призначення цих платежів; б) яка сума заборгованості КП „Білгород-Дністровськводоканал" за збитками від інфляції, нарахованими згідно умов договору про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005р. та за період, зазначений у наданому АТ „Одесаобленерго" розрахунку /т.1, а.с. 156/; в) яка сума заборгованості КП „Білгород-Дністровськводоканал" за трьома відсотками річних, нарахованими згідно умов договору про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005р. та за період, зазначений у наданому АТ „Одесаобленерго" розрахунку /т.1, а.с. 148-155/; г) яка сума заборгованості КП „Білгород-Дністровськводоканал" за пенею, нарахованою згідно умов договору про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005р. та за період, зазначений у наданому АТ „Одесаобленерго" розрахунку /т.1, а.с. 148-155/.

Проведення вказаної судової експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а витрати, пов'язані із здійсненням експертного дослідження, судом було покладено в рівних частинах на обидві сторони по справі. На час проведення експертного дослідження провадження у даній справі було зупинене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

З метою отримання плати за проведення експертного дослідження, 18.12.2014р. від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли рахунки № 6262/6313 (П) від 15.12.2014р. та № 6262/6313 (В) від 15.12.2014р. на суму 7 104 грн. з урахуванням ПДВ кожний. Оригінал кожного із названих рахунків для обов'язкової подальшої оплати були вручені представникам сторін, а саме: рахунок № 6262/6313 (П) від 15.12.2014р. на суму 7 104 грн. був вручений представнику АТ „Одесаобленерго" Оляшу О.Ю. 26.12.2014р., що підтверджується підписом вказаного представника на копії рахунку, наявного у матеріалах справи /т. 10, а.с. 14, зворотній бік/; рахунок № 6262/6313 (В) від 15.12.2014р. на суму 7 104 грн. був вручений представнику АТ „Одесаобленерго" Геращенку Р.М. 25.12.2014р., що підтверджується підписом вказаного представника на копії рахунку, наявного у матеріалах справи /т. 10, а.с. 15, зворотній бік/.

Проте, через невнесення обома сторонами плати за проведення судової експертизи, призначеної згідно з ухвалою суду від 20.11.2014р., Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз вказана ухвала суду була повернута без виконання, у зв'язку з чим на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України провадження у даній справі було поновлено, про що було постановлено ухвалу від 02.02.2015р.

Після поновлення провадження у даній справі представником позивача було пояснено суду, що АТ „Одесаобленерго" не було сплачено вартість проведення призначеної по даній справі судової експертизи через скрутний фінансовий стан, а також наголошено, що в подальшому позивач відмовляється від сплати повторної аналогічної судової експертизи через наявність у матеріалах справи всіх необхідних для вирішення спору доказів.

З урахуванням вказаної правової позиції по даній справі, що була висловлена позивачем, а також закінчення визначеного ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, який вже був продовжений за клопотанням позивача на п'ятнадцять днів, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Положеннями ч. 1 ст. 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як свідчать матеріали справи, КП „Білгород-Дністровськводоканал" було повністю погашено суму основного боргу за активну електричну енергію, спожиту згідно з умовами договору про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005р. протягом періоду з серпня 2013 року по липень 2014 року включно. Проте, у зв'язку із допущенням відповідачем порушень строків внесення платежів в рахунок погашення суми основного боргу протягом тривалого періоду, позивач скористався наданим йому законом правом на нарахування штрафних санкцій та платежів в порядку ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.

При цьому, як свідчать надані сторонами виписки із банківських рахунків, відповідач здійснював систематичне погашення заборгованості за спожиту електричну енергію окремими незначними платежами, неодноразово мали місце випадки погашення заборгованості за попередні періоди споживання електричної енергії в наступних розрахункових місяцях.

В той же час, нарахування збитків від інфляції, трьох відсотків річних та пені, вимоги про стягнення яких заявляються позивачем в межах даної справи, здійснюється щодо суми основного боргу, визначення точного розміру якої протягом конкретного проміжку часу її існування має першочергове та вирішальне значення для правильного вирішення даного спору. З урахуванням великої кількості платежів, що здійснювались відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу, щодо якої здійснювались вказані нарахування, значним обсягом доказів, що підлягають оцінці та перевірці при наданні правової оцінки правильності здійснених позивачем розрахунків, судом, наявності заперечень відповідача щодо правильності визначення позивачем суми основного боргу, щодо якої проводились розрахунки, судом і була призначена по даній справі судова економічна експертиза для перевірки правильності спірних розрахунків, оскільки це потребує спеціальних знань.

В той же час, ухилення позивача та відповідача від внесення плати за проведення вказаного експертного дослідження унеможливлює перевірку обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку спірної суми заборгованості з урахуванням закінчення строку вирішення даного спору, встановленого ст. 69 ГПК України, який вже одноразово був продовжений господарським судом.

У п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Проте, через ухилення сторін від оплати вартості проведення призначеної по справі згідно з ухвалою від 20.11.2014р. судової експертизи, суд, як вже було зазначено вище, позбавлений можливості належним чином перевірити правильність як визначення позивачем суми основного боргу, щодо якої здійснювалось нарахування збитків від інфляції, трьох відсотків річних та пені, так і, відповідно, обґрунтованість вказаних нарахувань. Тобто, безпідставне ухилення сторін, першочергово позивача як особи, яка намагається стягнути додаткові платежі щодо погашеного основного зобов'язання, від внесення оплати вартості проведення судової експертизи, істотно перешкоджає вирішенню даного спору.

У п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005 р. N 01-8/344 зазначено наступне. Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позов АТ „Одесаобленерго" про стягнення із КП „Білгород-Дністровськводоканал" про стягнення 112 015,96 грн. підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, сума судового збору в розмірі 2 240,32 грн., сплачена до державного бюджету України згідно з платіжним дорученням № 10000875 від 12.09.2014р., відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) підлягає поверненню у повному обсязі на користь АТ „Одесаобленерго" у зв'язку з залишенням без розгляду даної позовної заяви.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, 86 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" до комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал" про стягнення 112 015,96 грн. - залишити без розгляду.

2. Повернути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526/ на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" /65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 26001060262272 в Юному ГРУ Приватбанку, м. Одеса, МФО 328704/ судовий збір в сумі 2 240 грн. 32 коп. /дві тисячі двісті сорок грн. 32 коп./, сплачений згідно з платіжним дорученням № 10000875 від 12.09.2014р.

Оригінал платіжного доручення № 10000875 від 12.09.2014р. знаходиться в матеріалах справи № 916/619/14 господарського суду Одеської області.

Згідно зі ч. 3 ст. 81, ст.ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна