Постанова № 42646532, 06.02.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5122/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретаріДехтярук В.В. , за участі: представника позивача представників відповідачаОСОБА_3 Добринчука О.І. Манзюка С.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 смт. Теофіполь Хмельницької області до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними дії управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області, скасувати наказ начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області № 172 від 23.10.2014 року в частині звільнення ОСОБА_6, та наказ № 46 о/с від 23.10.2014 року про звільнення ОСОБА_6, з посади заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, поновити ОСОБА_6, на посаді заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції та зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_6, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Свій позов позивач мотивує тим, що він перебуває на посаді заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції і 31 жовтня 2014 року поштою отримав повідомлення від відповідача про те, що у зв'язку із звільненням йому необхідно прибути до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області для отримання трудової книжки, військового квитка та припису.

Із слів своїх колег позивач дізнався, що його звільнення пов'язане із здійсненням щодо нього кримінального провадження органами досудового слідства.

На даний час триває кримінальне провадження, вини позивача у вчиненні злочину не доведено, тому у відповідача не було підстав для його звільнення.

Право на звільнення позивача могло виникнути тільки у випадку його засудження за вчинення злочину та набрання вироком законної сили.

За таких обставин дії відповідача по звільненню позивача з посади є протиправними, а наказ про звільнення підлягає скасуванню.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що позивач перебуває на посаді заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції і 31 жовтня 2014 року поштою отримав повідомлення від відповідача про те, що у зв'язку із звільненням йому необхідно прибути до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області для отримання трудової книжки, військового квитка та припису.

Із слів своїх колег по службі позивач дізнався, що його звільнення пов'язано із здійсненням щодо нього кримінального провадження органами досудового слідства.

На даний час триває кримінальне провадження, вини позивача у вчиненні злочину не доведено, тому у відповідача не було підстав для його звільнення.

Право на звільнення позивача могло виникнути тільки у випадку його засудження за вчинення злочину та набрання вироком законної сили.

Позивач не був затриманий із коштами.

Позивач не знав про проведення службового розслідування, пропозиції про надання пояснення йому не надавалися.

Посадові особи відповідача які проводили службове розслідування не могли ознайомитися із справою ОСОБА_7, та дослідити її, оскільки така справа перебувала у прокуратурі і тільки 07.11.2014 року була повернута до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області.

За таких обставин дії відповідача по звільненню позивача з посади є протиправними, а наказ про звільнення підлягає скасуванню.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що позивач звільнений з посади відповідно до вимог чинного законодавства на підставі матеріалів службового розслідування та згідно наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області.

Наказ є законним, виданий відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач-ОСОБА_6 проходив службу в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області на посаді заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції.

Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 172 від 23 жовтня 2014 року за дії, що дискредитують звання рядового і начальницького складу працівника Державної пенітенціарної служби України заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції майора внутрішньої служби ОСОБА_6, звільнено з органів Державної пенітенціарної служби України.

Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області «По особовому складу» № 46 о/с від 23 жовтня 2014 року майора внутрішньої служби ОСОБА_6, заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції звільнено в запас Збройних Сил України за статтею 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) 23 жовтня 2014 року.

І з пояснень сторін, матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття такого наказу про звільнення позивача стали матеріали службового розслідування, проведеного для з'ясування обставин порушень вимог законодавства працівниками Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції.

Прокуратура Хмельницької області 22.10.2014 року надіслала до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області запит щодо надання інформації стосовно ОСОБА_6, в зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З метою об'єктивного з'ясування обставин можливих порушень вимог законодавства з боку співробітників Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції та у відповідності до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, окремого доручення Державної пенітенціарної служби України від 27.12.2013 року № 439-13, наказом першого заступника начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області № 171 від 22 жовтня 2014 року призначено проведення службового розслідування в складі: начальника відділу по роботі з персоналом управління підполковника внутрішньої служби ОСОБА_9, та старшого оперуповноваженого Рівненського територіального відділу внутрішньої безпеки та протидії корупції ДПтС України підполковника внутрішньої служби ОСОБА_10 До службового розслідування залучено начальника сектора кримінально-виконавчої інспекції управління підполковника внутрішньої служби ОСОБА_11, та начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції майора внутрішньої служби ОСОБА_12

В період з 22.10.2014 року по 23.10.2014 року групою офіцерів управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області таке службове розслідування проведено.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування «Щодо з'ясування обставин порушень вимог законодавства з боку співробітників Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції» від 23.10.2014 року.

Службовим розслідуванням від 23.10.2014 року встановлено, що ОСОБА_13, перебуваючи на посаді старшого інспектора Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції за попередньою змовою з заступником начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_6, та за пособництва інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Теофіпольського району ОСОБА_14, 22.10.2014 року одержали від ОСОБА_7, неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн., за виготовлення документів про відбуття ОСОБА_7, покарання у вигляді громадських робіт.

Засуджена ОСОБА_7, перебувала на обліку у ОСОБА_6, тому він особисто займався узгодженням даного питання в житлово-комунальному господарстві та підготовкою відповідних документів.

Крім того встановлено, що ОСОБА_6, починаючи з вересня 2014 року не забезпечував належне виконання покарання у вигляді громадських робіт засудженою ОСОБА_7

Таким чином зазначеними протиправними діями заступник начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_6, грубо порушив вимоги норм професійної етики працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, підірвав авторитет, імідж, довіру та дискредитував звання рядового і начальницького складу працівника Державної кримінально-виконавчої служби України.

За результатами службового розслідування комісія вважає за необхідне розглянути питання щодо звільнення заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_6, з органів Державної кримінально-виконавчої служби України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу працівника Державної кримінально-виконавчої служби України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» № 2713-IV від 23.06.2005 року.

Згідно статті 1 цього Закону на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року затверджено «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», яким визначено порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Згідно пункту 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначені Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-IV від 22.02.2006 року.

Відповідно до статтей 5, 7 цього Закону за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно статті 12, 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Таке дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, накладається начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.

Позивач перебував на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 14.07.2005 року на підставі наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області № 62 о/с від 12.07.2005 року в зв'язку з чим суд робить висновок, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6, № 172 від 23 жовтня 2014 року та наказ про його звільнення в запас Збройних Сил України за статтею 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) № 46 о/с від 23 жовтня 2014 року прийняті повноважною особою-начальником управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Так з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Як встановлено в судовому засіданні із пояснень представників відповідача та матеріалів справи, з метою об'єктивного з'ясування обставин можливих порушень вимог законодавства з боку співробітників Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції 1-м заступником начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області прийнято наказ «Про проведення службового розслідування» № 171 від 22 жовтня 2014 року, оскільки до управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області надійшов лист з прокуратури Хмельницької області з вимогою терміново надати інформацію щодо перебування на посадах в органах кримінально-виконавчої інспекції управління ОСОБА_6, та ОСОБА_13, на підставі частини 2 статті 93 КПК України та у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні.

На підставі вказаного наказу співробітниками відповідача проведено службове розслідування та складено відповідний висновок, про що зазначено вище у мотивувальній частині позову.

Дослідження встановлених судом обставин у справі та зазначених норм чинного законодавства, дає суду підстави зробити висновок про те, що при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення з органів Державної пенітенціарної служби України, відповідачем були дотриманні всі законодавчі норми, які регулюють правовідносини про порядок притягнення рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.

Посадові особи відповідача-члени комісії по проведенню службового розслідування вимагали від позивача надання письмового пояснення, але позивач відмовився від такого, що підтверджується письмовим актом від 23 жовтня 2014 року.

Підстав для сумніву у достовірності такого акту у суду немає, позивачем та його представником суду докази які б стверджували зворотнє, суду не надані.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача та його представника щодо того, що письмові пояснення від позивача не вимагались, тому що крім акту перевірки такі обставини як пропозиція позивачу надати письмові пояснення підтверджуються поясненнями в суді свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення прийнятий у строки, передбачені статтею 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», а саме: висновок службового розслідування складений та затверджений 23.10.2014 року, а наказ прийнятий-23.10.2014 року.

Згідно статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Дослідження змісту норм професійної етики працівника кримінально-виконавчої системи, змісту Присяги працівника органів кримінально-виконавчої системи, посадової інструкції позивача за займаною посадою, їх співставлення із обставинами встановленими службовим розслідуванням, та обставинами, встановленими в судовому засіданні, дає суду підставу зробити висновок про те, що відповідач вірно кваліфікував вчинки позивача як такі, що дискредитують звання рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби України.

При цьому пункт 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» встановлює, що особи рядового і начальницького складу за скоєння таких вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, підлягають тільки такому виду дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Так як службовим розслідуванням від 23.10.2014 року встановлено, що ОСОБА_13, перебуваючи на посаді старшого інспектора Теофіпольського районного підрозділу Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції за попередньою змовою з заступником начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_6, та за пособництва інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Теофіпольського району ОСОБА_14, 22.10.2014 року одержали від ОСОБА_7, неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн., за виготовлення документів про відбуття ОСОБА_7, покарання у вигляді громадських робіт, яка перебувала на обліку у ОСОБА_6, в зв'язку з чим він особисто займався узгодженням даного питання в житлово-комунальному господарстві та підготовкою відповідних документів, суд вважає, що відповідачем повністю дотримано вимоги статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», тобто при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередню поведінку позивача та визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання службових обов'язків.

Крім того службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, починаючи з вересня 2014 року не забезпечив належне виконання покарання у вигляді громадських робіт засудженою ОСОБА_7

Позивач у своїх поясненнях не заперечив такі обставини про не забезпечення належного невиконання покарання у вигляді громадських робіт засудженою ОСОБА_7

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача та його представника відносно того, що у членів комісії, яка проводила службове розслідування не було доступу до справи ОСОБА_7, оскільки такі пояснення заперечуються поясненнями представників відповідача, свідка ОСОБА_11, письмовим проханням надати матеріали особової справи ОСОБА_7, для її вивчення на ім'я слідчого в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області № 04 від 23.10.2014 року.

За встановлених обставин суд вважає, що відповідач прийняв цілком правильне рішення про неможливість подальшого перебування позивача на службі в органах Державної пенітенціарної служби України.

Сам наказ, враховуючи специфіку дисциплінарного порушення допущеного позивачем, його характер, не може бути детально конкретизований як вважає позивач та його представник, оскільки всі обставини такого порушення зазначені у матеріалах службового розслідування.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не довів позивачу зміст наказів про його звільнення під підпис та не видав йому витягів з таких наказів, що безперечно є порушенням з боку посадових осіб відповідача статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», разом з тим такі порушення на думку суду не можуть бути підставою для скасування наказів та поновлення позивача на службі в органах Державної пенітенціарної служби України.

Відповідач своїм листом № 0381 від 23.10.2014 року тільки повідомив позивача про порядок отримання трудової книжки, військового квитка та припису щодо постановки на військовий облік, що позивач не заперечує.

Із пояснень позивача, представника позивача неможливо встановити правових підстав для визнання протиправними та скасування наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 172 від 23 жовтня 2014 року про звільнення з органів Державної пенітенціарної служби України заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції майора внутрішньої служби ОСОБА_6, за дії, що дискредитують звання рядового і начальницького складу працівника Державної пенітенціарної служби України, та наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області «По особовому складу» № 46 о/с від 23 жовтня 2014 року про звільнення в запас Збройних Сил України за статтею 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) 23 жовтня 2014 року майора внутрішньої служби ОСОБА_6, заступника начальника Ізяславського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції.

Аналізуючи викладене, оцінюючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов необґрунтований і повністю недоведений в судовому засіданні дослідженими доказами, тому його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», ст. ст. 5, 7, 12, 13, 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», ст.ст. 9, 11, 72, 86, 159 - 163, 167, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 11.02.2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2015 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський