Рішення № 42646418, 10.02.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 р. Справа № 909/54/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., при секретарі судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Богородчанський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул. Петраша,8А, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701

адреса представника :ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 2550,30грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 25/12 від 25.12.14р. )- представник;

Від відповідача представники не з'явилися

встановив

Богородчанський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" звернувся з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 про стягнення 2550,30грн.

Представник позивача заявлений позов підтримує в повному обсязі просить, суд стягнути з відповідача 2550,30грн.

Позовні вимоги, позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:

- невиконання у повному обсязі відповідачем рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2012року у справі №5010/1236/2012-20/73 , відповідно до якого, у приватного підприємця ОСОБА_2 в наявності зобов'язання сплатити на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" 7800грн. заборгованості, 1078,28грн. індексу інфляції, 3% річних -338,51грн., 1609,50грн. судового збору.

- приписи ч.2 ст. 625, на підставі якої відповідачу нараховано 539,81грн. - 3% річних на суму основного боргу, 2010,49грн. - інфляційних втрат

- норми ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 27.01.2015року. Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про повне погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2012року у справі № 5010/1236/2012-20/73 (суддя Кобецька С.) позов Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 8 251,28грн., з яких: 7 800,00грн.- основний борг, 108,28грн. - інфляційних втрат, 343,00грн. - 3% річних - задоволено частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область,77701 (ідентифікаційний код 05442352) 7 800,00грн. - заборгованості, 108,28грн. - інфляційних втрат, 338,51грн. - 3% річних, 1 609,50грн. - судового збору. на виконання даного рішення видано наказ.

Відділом ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції 18.01.2013року винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.

У ході виконавчого провадження відповідач по справі частково виконав рішення від 22.11.2012року, а саме 04.02.2013року сплачено 2000грн. Залишок заборгованої суми становить 7800грн. основного боргу та 56,38грн. індексу інфляції.

За період з 01.12.2012року по 15.01.2015року підлягає додатковому стягненню з відповідача на користь позивача 2010,49грн. індексу інфляції з простроченої суми. За період з 26.09.2012року по 15.01.2015року підлягає стягненню на користь позивача 539,81грн. 3% річних від простроченої суми.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Інфляційні нарахування та нарахування трьох процентів річних на заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України .

Враховуючи викладене вище, а також факт встановлення судом неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно повного погашення заборгованості, зазначеної у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2012р., яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковими до виконання на всій території України, суд прийшов до висновку, про правомірність покладення позивачем на відповідача додаткових юридичних обов'язків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат, за період вказаний позивачем у розрахунках та встановлено , що 3% річних в розмірі 539,81грн. та інфляційні втрати в розмірі 2010,49грн., підлягають стягненню за період та у сумі вказаній позивачем у розрахунках, які визнаються судом арифметично вірними.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи факт неналежного виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2012року у справі №5010/1236/2012-20/73 обґрунтованими є позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 539,81грн. та інфляційні втрати в розмірі 2010,49грн.

Судовий збір, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49,

ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення 3% річних в розмірі 539,81грн. та інфляційні втрати в розмірі 2010,49грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область,77701 (ідентифікаційний код 05442352) - 2550,30грн. (дві тисячі п'ятсот п"ядесять грн. 30коп.) заборгованості, а саме : 3% річних в розмірі 539,81грн. ( п"ятсот тридцять дев'ять грн. 81коп.) та інфляційні втрати в розмірі 2010,49грн. ( дві тисячі десять грн. 49коп), 1827грн. ( одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.15

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Бандурка В.Ю. 11.02.2015