Ухвала суду № 42646305, 02.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. Справа № 876/4913/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Гефест» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Гефест» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Гефест» звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2013 року №0006882204.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року в задоволенні позову відмовлено, оскільки суд не погодився з доводами позивача.

ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Гефест» подало апеляційну скаргу, вважаючи, що оскаржувана постанова винесена судом в супереч норм матеріального права та без повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Просить задоволити позовні вимоги.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Тернопільською ОДПІ проведено амеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Гефест». 02.10.2013 року за результатами перевірки складено акт №103/22-04/38535552 та встановлено порушення ТОВ «Гефест» п.198.6 ст. 198, абз.9,11 п.201.10 ст 201 Податкового кодексу України, а саме, що сума податку на додану вартість 10465 грн. згідно податкової накладної №38 від 16.08.201зр. відображена у складі податкового кредиту в: розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) (від 19.09.2013р. №9058591145) поданої до декларації по податку на додану вартість за серпень 2013р.; реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (від 19.09.2013р. №9058591099) поданого до декларації по податку на додану вартість за серпень 2013р.

Податкова накладна №38 від 16.08.2013р. отримана ТОВ "ВБФ «Гефест» від ПП «Оресто» (ІПН 381746909114) не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "ВБФ «Гефест» до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області Додаток №8 (заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації з податку на додану вартість за серпень 2013р. не подано.

Згідно п 198.6 ст 198 Податкового кодексу України, де зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відповідно до абзацу 9. п.201.10 ст 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно абзацу 11 п. 201.10 статті 201 ПК України в редакції від 02.12.2010р. у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ВБФ «Гефест» в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 19.09.2013р. №9058591147 до складу податкового кредиту включив ПДВ в сумі 10465 грн. згідно податкової накладної №38 від 16.08.2013р. отриманої від ПП «Оресто». ПДВ в сумі 10465грн. по операціях з контрагентом ПП «Оресто» відображено у складі податкового кредиту в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) від 19.09.2013р. №9058591145 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2013р., податкова накладна №38 від 16.08.2013р. отримана від ПП «Оресто» включена в реєстр виданих та отриманих податкових накладних від 19.09.2013р. №9058591099 поданого до декларації з податку на додану вартість за серпень 2013р.

Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №38 від 16.08.2013р. виписана ПП «Оресто» не зареєстрована.

ТОВ «Гефест» не подавало заяв до Тернопільської ОДПІ із скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), як це передбачено абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України.

За висновками акту перевірки Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2013 року №0006882204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15697,50 грн., з яких 10465 грн. - основний платіж та 5232,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач виявивши помилку в реєстрі виданих та отриманих накладних, 08.10.2013 р. подав новий реєстр накладних за серпень 2013 року, який не був прийнятий Тернопільською ОДПІ, оскільки поданий і заповнений з порушенням Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 року №1340 (далі - Порядок).

Згідно п.1 розділу 1 Порядку Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Порядок здійснення уточнених показників визначений розділом V Порядку, відповідно до якого при виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2-6 розділу І та/або колонках 2-7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7-12 розділу І та/або колонках 8-16 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.

Таким чином, поданий ТОВ "ВБФ «Гефест» новий реєстр виданих та отриманих податкових накладних з уточненими показниками за серпень 2013 року від 08.10.2013 року №9058591099 з метою виправлення помилки не може бути врахований, оскільки поданий та заповнений з порушенням Порядку.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Проте, ТОВ «ВБФ «Гефест» не скористалось своїм правом на подання скарги щодо контрагента.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач, виносячи податкове повідомлення-рішення від 16.10.2013 року №0006882204, діяв на підставі законодавства та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Гефест» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі № 819/549/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

Р.Б. Хобор