Рішення № 42646101, 05.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. Справа № 911/5646/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом

Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, м. Одеса

до

Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт», АРК, м. Керч

про

стягнення 31 574,69 грн.,

за участю представників:

позивача:

не з’явилися;

відповідача:

не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2014 року Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» (відповідача) про стягнення 29 500,00 грн. основного боргу, 2 074,69 грн. пені, а загалом 31 574,69 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання з оплати наданих освітніх послуг за договором №12-13/1 від 14.03.2013 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв’язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.01.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2015 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 року між Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (виконавець) та Державним підприємством «Керченський морський торгівельний порт» (замовник) було укладено договір №12-13/1, за умовами якого виконавець бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника здійснити підвищення кваліфікації працівників замовника, далі – освітня послуга (ДК 016:2010, код 85.95.1), на базі Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (м. Одеса, вул.. Канатна, 42) за переліком, тривалістю та терміном надання освітньої послуги, зазначеними у додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору, загальна вартість освітньої послуги за цим договором становить 24 583,33 грн., окрім того податок на додану вартість 20% - 4 916,67 грн. Разом вартість послуги складає 29 500,00 грн. Замовник вносить плату на підставі рахунку виконавця не пізніше дати початку навчання відповідної групи працівників.

Згідно п. 3.1. договору, обов’язком замовника є своєчасне внесення плати за отриману освітню послугу в розмірах та у строк, що встановлені цим договором.

Термін дії договору – з моменту підписання сторонами та скріплення підписів печатками до 31 грудня 2013 року.

На виконання умов договору позивачем у період з 08.04.2013 року по 19.04.2013 року надано освітні послуги за напрямом «Державний нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства, 80 годин» та видано посвідчення на підставі протоколу №39, відповідно до Наказу №2213/1/Н від 07.06.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Поясненнями позивача, підписаним сторонами договором підтверджується факт надання позивачем освітніх послуг та наявності у відповідача заборгованості з оплати отриманих послуг у розмірі 29 500,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з надання освітніх послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з своєчасної та в повному обсязі оплати боргу за отримані послуги та має перед позивачем заборгованість у сумі 29 500,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 21 805,40 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату вартості поставленого товару в розмірі 2 074,69 грн.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.2. договору, визначено, що за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг замовник сплачує виконавцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на час прострочення платежу.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 2 074,69 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати боргу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» (98312, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, буд. 28, код 01125554) на користь Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 42, код 01126008) 29 500 (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот) грн. 69 коп. основного боргу, 2 074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 69 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10.02.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак