Постанова № 42644926, 28.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 904/3004/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 рокуу справі за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у травні 2014 року, ДП "Придніпровська залізниця" звернулась до господарського суду з позовом до ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 20 193,36 грн. плати за користування вагонами та 533,04 грн. збору за зберігання вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2014 року позов задоволено та постановлено про стягнення з відповідача 20 193,36 грн. оплати за користування вагонами, 533,04 грн. збору за зберігання вантажу та 1 827 грн. судових витрат.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову апеляційного господарського суду оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 16.01.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і просить постановлені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, як відповідно до розділу ІV Статуту залізниць України і взаємовідносини залізниці з підприємством, власником під`їздних залізничних колій.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008 року, за умовами якого експлуатується під`їзда колія, яка належить відповідачу, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до п. 21 договору цей договір укладено терміном на п'ять років з 11.12.2008р. до 10.12.2013р. включно.

Пунктом 4 договору, встановлено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої Інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.

Згідно п. 5 передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Вагони з незабезпеченими вантажами подаються на під'їзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 год. з моменту прибуття їх на станцію Кривий Ріг, і здаються власнику колії на приймально-здавальних коліях станції Допоміжна через 30 хв. після прибуття поїзду.

Відповідно до п. 6 договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці п. 11 договору.

Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Згідно ст. 42 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (з подальшими змінами), відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Пунктами 8, 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, наказом № 620 від 06.11.2013 року о 04 год. 27 хв. затримані вагони № № голова 56077902 хвіст 66011404 у кількості 55 вагонів, індекс поїзда 4005-16-4672 з вантажем, що перевозився у поїзді № 2104, про що станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 89 від 06.11.2013 року, акт загальної форми ГУ-23 № 169 від 06.11.2013 року.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 06.11.2013 року о 05 год. 30 хв. і видано наказ № 1043 про надання дозволу станції Кривий Ріг Західний відправити поїзд № 2104, затриманий за наказом № 620, з оформленням усіх необхідних документів, який було виконано 07.11.2013 року о 15 год. 20 хв.

Наказом № 626 від 08.11.2013 року о 03 год. 45 хв. на ст. Новоблочна Придніпровської залізниці затримано вагони № № голова 67360719 хвіст 67387407 у кількості 58 штук, індекс поїзда 4671-58-4672 з вантажем, що перевозився у поїзді № 3552, про що станцією затримки Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 144 від 08.11.2013 року та акт загальної форми ГУ-23 № 144 від 08.11.2013 року.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 08.11.2013 року о 09 год. 30 хв., видано наказ № 1046 про надання дозволу станції Новоблочна відправити поїзд № 3552, затриманий за наказом № 626, з оформленням усіх необхідних документів, який було виконано 08.11.2013 року о 10 год. 35 хв.

Наказом № 639 від 15.11.2013 року о 02 год. 15 хв. на ст. Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці затримано вагони № № голова 60460979 хвіст 63329940 у кількості 32 вагонів, індекс поїзда 4100-56-4672 з вантажем, що перевозився у поїзді № 2385, про що станцією затримки - Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 59 від 15.11.2013 року та акт загальної форми ГУ-23 № 3167 від 15.11.2013 року.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 15.11.2013 року о 03 год. 00 хв. і того ж дня видано наказ № 1057 про надання дозволу станції Кривий Ріг Головний відправити поїзд № 2385, який був затриманий за наказом № 639, з оформленням усіх необхідних документів, який було виконано о 15 год. 05 хв.

На підставі даних про затримку вагонів, за відомостями ф. ГУ-46 № 11119027, № 11119028, № 17119038, № 25119077, № 25119080 відповідачу нарахована плата у сумі 20 193,36 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 533,04 грн. по накопичувальній картці ф. ДФУ- 92 № 08119212 за весь час затримки вагонів на станціях Кривий Ріг Західний, Новоблочна та Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці, які представники відповідача підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзду колію.

Затримка вагонів відбулась з вини відповідача, який не забезпечив їх своєчасне прийняття, що доводами останнього, наведеними зокрема і у касаційній скарзі не спростовується, як не оспорюється ним і правильність здійснених нарахувань, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 20 193,36 грн. плати за користування вагонами та 533,04 грн. збору за зберігання вантажу, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко