Рішення № 42642314, 27.01.2015, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/15/15-ц

Провадження №2/471/55/15

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року

Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Губанової В.М.

при секретарі- Тягнирядно І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В своєму позові позивач зазначив, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, про відкриття кредитного карткового рахунку, за яким банк надав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим, станом на 30.11.2014 року виникла заборгованість у сумі18540,18 грн., яка складається з наступного: 3928,17 грн. - заборгованість за кредитом; 13252,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн, - штраф (фіксована частина), 859,06 грн. - штраф (процентна складова).

До початку судового засідання представник позивача звернувся із заявою, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, до суду надіслала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги не визнає в зв'яку з тим, що позивач пропустив строк для звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір-заява за яким відповідач отримала кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, Відповідач станом на 30.11.2014 року має заборгованість - 18540,18 грн., яка складається з наступного:

- 3928,17 грн. - заборгованість за кредитом;

- 13252,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500.00 грн, - штраф (фіксована частина).

- 859,06 грн. - штраф (процентна складова).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку останній платіж в погашення заборгованості по кредиту відповідач сплатив у червні 2011 року.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною другою ст 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки, (штрафу, пені).

Доказів про збільшення сторонами строку позовної давності у матеріалах справи немає.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання (частина перша та п'ята ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до п.3.1 Умов та правил для надання послуг Банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений у заяві і Пам'ятці клієнта.

Згідно п. 9.3 Умов та правил картрахунки відкриваються Банком на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених п.п. 9.6, 9.7 цих Умов та Правил.

Підпунктом 9.6 Умов та правил визначено, що відповідний картрахунок може бути закритий на підставі заяви клієнта або Банк має право закрити картрахунок, письмового повідомивши клієнта.

Із матеріалів справи видно, що заява про закриття картрахунку від відповідача до Банку не надходила.

Крім цього, згідно п.п. 9.12 Умов та правил договір діє з протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, то він вважається автоматично пролонгованим на такий же строк.

Наведені обставини свідчать про те, що даний кредитний договір є чинним і підлягає виконанню сторонами. За такого доводи апелянта стосовно пропуску строку позовної давності є необґрунтованими, та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Згідно розрахунку Банку станом на 30.11.2014 року має заборгованість - 18540,18 грн., яка складається з наступного: 3928,17 грн. - заборгованість за кредитом; 13252,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн, - штраф (фіксована частина), 859,06 грн. - штраф (процентна складова).

Доказів щодо сплати цієї заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Банку щодо стягнення заборгованості за основним кредитом в розмірі 3928 грн. 17 коп. і за відсотками - 13252 грн. 95 коп.

Крім цього, із позовної заяви, розрахунку заборгованості видно, що Банк просив стягнути із відповідача штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 859,06 грн. (процентна складова), посилаючись на умови кредитного договору.

Разом з цим, штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу частини 2 ст. 549 ЦК України, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Заявою та Умовами передбачено, що у разі порушення термінів платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф - 500 грн. та 5% від суми позову (п. 8.6 Умов та Правил).

За змістом цього зобов'язання нарахування процентної (розрахункової) частини штрафу пов'язано не з певною подією кредитних правовідносин (прострочення платежів), а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Отже, суд вважає обґрунтованим лише штраф в розмірі фіксованої частини - 500 грн.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з Відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути з- 3928,17 грн. - заборгованість за кредитом; 13252,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн, - штраф (фіксована частина)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 243,60 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст.10, 209, 210 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Братським РВ УМВС України в Миколаївській області 19.01.2001 року) на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" р/р 29092829003111 МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 17681 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну гривню) 12 коп., з яких:

- 3928,17 грн. - заборгованість за кредитом;

- 13252,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500.00 грн, - штраф (фіксована частина).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Братським РВ УМВС України в Миколаївській області 19.01.2001 року) року на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" р/р 64993919400001 МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570:

витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три гривні) 60 коп.

На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.

Суддя Губанова В. М.,