Рішення № 42641459, 05.02.2015, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/20/15-ц

Провадження № 2/603/17/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Галіяна І. М.

при секретарі Бішко І.М.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ( далі - Позивач ) звернувся до Монатириського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 ( далі - Відповідач ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до кредитного договору №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 року, відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 січня 2010 року. Свої забов'язання, відповідно до умов вищезазначеного договору, відповідач належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 19 листопада 2014 року виникла заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 42145,67 грн., яка складається з суми заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 13047,99 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 630,34 грн., пені за несвоєчасність виконання забов'язань за договором у розмірі 28467,34 грн. Від загальної суми заборгованості, позивач віднімає суму у розмірі 23020 гривень 97 копійок, яка була задоволена рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2012 року, а відтак, сума заборгованості яку позивач просить стягнути з відповідача становить 19124,70 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка повернулась з відділення поштового зв'язку «Укрпошта» м. Монастириська Тернопільської області, повідомлень про причини неявки та заперечень проти позову суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), а тому суд, дослідивши матеріали справи не вбачає підстав для відкладення справи і вважає можливим розглянути її на підставі наявних в матеріалах справи доказів з винесенням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими що підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 7000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом і комісійних по ньому з кінцевим терміном повернення до 05 січня 2010 року, що підтверджується копією кредитного договору №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007. (а.с. 5)

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 року, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19 листопада 2014 року, становить 42145, 67 грн, яка складається з суми заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 13047,99 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 630,34 грн., пені за несвоєчасність виконання забов'язань за договором у розмірі 28467,34 грн. (а.с. 4)

Від вищезазначеної суми загального боргу, позивач віднімає суму у розмірі 23020,97 грн., яка була задоволена рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2012 року (а.с. 3). Сума різниці яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в кінцевому розрахунку становить 19124,70 грн. Крім того, в своїй позовній заяві, представник відповідача просить стягнути суму судового збору, яка становить 243,60 грн. ( а.с.2)

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вищезазначених вимог, відповідач свої забов'язання щодо своєчасної та повної сплати усіх платежів за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим станом на 19 листопада 2014 року, виникла заборгованість у розмірі 42145,67 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої. (а.с. 4)

Отримання кредитних коштів в межах кредитної лінії підтверджуються розрахунком заборгованості за договором №TEM0SH00000107. Згідно з розрахунком заборгованості, поданої позивачем, з дня здійснення останньої проплати, а саме з 12 грудня 2008 року відповідач не здійснював жодного платежу щодо його погашення, або погашення відсотків за його користування. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань у відповідача станом на 19 листопада 2014 року виникла заборгованість у розмірі 42145,67 грн. яка складається з суми заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 13047,99 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 630,34 грн., пені за несвоєчасність виконання забов'язань за договором у розмірі 28467,34 грн. Від вищевказаної суми заборгованості віднімається сума у розмірі 23020,97 грн. яка була задоволена рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2012 року, а тому кінцева сума заборгованості яка підлягає стягненню з відповідача становить 19124,70 грн.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, згідно якої за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 року підтверджене доказами та виходячи із встановлених ст. 526 ЦК України загальних умов виконання зобов'язання і передбаченого ст. 629 ЦК України принципу обов'язковості договору, суд прийшов до переконання що позов підлягає задоволенню, зокрема з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 19124,70 грн.

Відповідно до платіжного доручення №BOTM7B0RPJ від 17 грудня 2014 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 243,60 гривень на користь держави.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.525, 526, 651 ЦК України, ст. ст. 208,209, 212-215, 224,226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - 19124,70 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 70 (сімдесят) копійок заборгованості за кредитним договором № TEM0SH00000107 від 05 січня 2007 року (р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. (р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. М. Галіян