Рішення № 42640264, 20.01.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.01.2015 Справа № 334/12173/14-ц

Провадження № 2/334/584/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Ленінський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого-судді Нікітенко Н.П., при секретарі Сагайдак Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗДП "Кремнійполімер" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також моральної шкоди

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗДП "Кремнійполімер" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вказавши в заяві, що з 01.02.2012 р. працював на посаді механіка в цеху №6 пароводопостачання, нейтралізації та очищення промислових стоків.

09.09.2014 р. він був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), в зв'язку з виходом на пенсію , про що в трудовій книжці було зроблено відповідний запис.

Однак, в день звільнення відповідач не провів з ним повного розрахунку, не виплатив йому заборгованість по заробітній платі в сумі 6846,81 грн., за період з травня по липень 2014 р.

Позивач вважає дії відповідача незаконними, оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Оскільки з дня його звільнення - 09.09.2014, відповідач не сплатив йому заробітну плату у повному обсязі, то відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 09.09.2014 на день винесення судового рішення по справі, що складає 97 робочих дні, сума, яку слід стягнути на його користь складає: (139,43 грн. середньоденної заробітної плати х 97) = 13524,71 грн. Середня заробітна плата для розрахунку була визначена згідно з довідкою відповідача від 16.12.2014 № 415.

Крім того, позивач зазначає, що своїми діями відповідач порушив його законні права на своєчасний та повний розрахунок по заробітній платі, чим наніс йому моральну шкоду, що виразилась в хвилюваннях, неможливості реалізації життєвих планів, погіршення стану здоров'я, тому відповідно до ст.237' КЗпП України просить відшкодувати з відповідача і моральну шкоду, завданої внаслідок порушення прав в сумі 5000,00 грн.

Представник відповідача заперечує проти позову частково, суду пояснила, що підприємство перебуває в стадії санації, тому по заробітній платі є заборгованість. Заперечує проти стягнення моральної шкоди на користь позивача, бо вважає ці вимоги недоведеними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У відповідності зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві з 01.02.2012 р. на посаді механіка в цеху №6 пароводопостачання, нейтралізації та очищення промислових стоків.

09.09.2014 р. був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), в зв'язку з виходом на пенсію , про що в трудовій книжці було зроблено відповідний запис.

Відповідач, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, не провів з позивачем в день звільнення повний розрахунок, а саме не виплатив заборгованість по заробітній платі в сумі 6846,81 грн.., що підтверджено довідкою №416 від 16.12.2014р.

Крім того, судом встановлено, що з вини відповідача мала місце затримка розрахунку з позивачем при звільненні, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 13524,71 грн., виходячи з середньомісячної заробітної плати 139,43 грн./139,43 грн. х 97 днів = 13524,71 грн./.

Вказана сума підлягає виплаті позивачу з урахуванням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, розрахунок яких та утримання проводяться на підприємстві.

Відповідач не спростував вказані обставини, ніяких заперечень суду не надав.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з травня по липень 2014 року в сумі 6846,81., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 13524,71 грн, а всього 20371,52 грн.

Оскільки позивач відповідно до ч.4 п.1 п.п. 1 Декрету КМ України "Про державне мито" звільняється від спати держмита, то ця сума, яка складає 243 грн. 60 коп., підлягає стягненню з відповідача в доход держави.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.4 Постанови ПВСУ в позовній вимозі про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно ч.2. п. 5 Постанови ПВСУ: до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У позовній заяві позивач зазначив, що дії відповідача по невиплаті заборгованості по заробітній платі, нанесли йому моральну шкоду, що виразились у хвилюваннях, не можливостях реалізації життєвих планів, погіршені стану здоров'я. Але позивач не надав будь-яких доказів щодо неможливості реалізації життєвих планів, втрати нормальних життєвих зв'язків, і погіршення стану здоров'я, та не довів у повній мірі, що це не є наслідком інших чинників, тому вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 116 , 117 КЗпП України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ЗДП "Кремнійполімер" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково.Стягнути з Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7 (р/р 26001393076298 в ПАТ"Діамантбанк", МФО 320854, ЄДРПОУ 00203625) на користь ОСОБА_1 (ІНННОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з травня по липень 2014 р. в сумі 6846,81., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 13524,71 грн, а всього 20371,52 грн (двадцять тисяча триста сімдесят одна) грн. 52 коп.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 13524,71 грн. підлягає стягненню з урахуванням усіх податків та обов'язкових платежів, які повинні бути розраховані та утриманні на підприємстві.

Стягнути з Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7 (р/р 26001393076298в ПАТ"Діамантбанк", МФО 320854, ЄДРПОУ 00203625) держмито в доход держави в розмірі 243,60 грн

В частині стягнення моральної шкоди-відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Нікітенко Н. П.