Ухвала суду № 42639732, 09.02.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/12096/13-ц

Провадження № 2-п/243/5/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Нікіфоровій В.В.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 23 вересня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, винесеного Слов'янським міськрайонним судом Донецької області 23 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування заяви, заявниця зазначає, що не мала можливості з'явитися до судового засідання о 10 год. 00 хв. 23 вересня 2014 року у зв'язку із тим, що внаслідок хвороби звернулася за медичною допомогою о 08 год. 25 хв., де їй була надана медична допомога - введено магнезію 25% - 5, 0 в/м'язово. Після чого вона підготувала заяву, в якій просила відкласти судове засідання, у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, яку було зареєстровано у канцелярії суду. Вважає причини неявки до судового засідання поважними. Щодо доказів, якими заявниця обгрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, остання зазначає, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є лжесвідками. В обгрунтування вказаного, зазначає, що вона не могла мати розмову із свідком ОСОБА_4 у травні 2013 року, а період часу серпень-вересень 2013 року із свідком ОСОБА_3, оскільки у вказаний період часу вона не проживала та не була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується паспортними даними. Крім того зазначила, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є приятельками ОСОБА_1, а з нею вони перебувають у неприязних відносинах, внаслідок чого вона ніколи з ними не могла говорити про їх подругу ОСОБА_1. Також зазначила, що попереднє судове засідання було проведено суддею Сидоренко І.О., під час якого ОСОБА_1 не заявляла клопотань про виклик свідків, а тому показання вказаних свідків є недопустимими доказами, оскільки добуті в порушення вимог ст. 130-131 ЦПК України. Також зазначила, що список свідків, показами яких будуть спростовані доводи позивача нею буде поданий у відповідності до ст. 131 ЦПК України. У зв'язку з наведеним, вважає, що є всі підстави для скасування рішення суду та призначення його до судового розгляду.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 свою заяву підтримала з підстав, наведених в ній. Крім того у судовому засіданні пояснила, що не проживала у будинку по АДРЕСА_1 в період часу з травня по вересень 2013 року, а лише навідувалася до будинку. До травня 2013 року вона дійсно постійно проживала у вказаному будинку. Також пояснила, що вона після отримання медичної допомоги 23 вересня 2014 року лікувалася вдома, а не отримувала будь-яких медичних документів, оскільки вона є непрацюючою пенсіонеркою, а тому їй такі документи не потрібні. Пояснила, що свідок ОСОБА_5 може ствердити, що вона особисто неодноразово скаржилася на дії листоноші ОСОБА_3 з приводу доставки їй кореспонденції. Наведена обставина, а також показання свідка ОСОБА_6 та його лікаря можуть ствердити, що ОСОБА_3 її обмовила у судовому засіданні 23 вересня 2014 року.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 проти задоволення заяви ОСОБА_2 заперечила, вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає, оскільки виписка з амбулаторного журналу швидкої допомоги не є документом, які свідчить про поважність причин неявки у судове засідання. Також вважає, що та обставина, що відповідачка не проживала у будинку по АДРЕСА_1, нічим не підтверджена, оскільки у них із відповідачкою конфліктні відносини тривають не один рік, і жодного разу відповідачка не заявляла про існування іншої адреси проживання. Вважає, що будь-яких достовірних доказів того, що свідки її обмовили відповідачка суду не надала.

Суд вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку наступного висновку.

Як достовірно встановлено у судовому засіданні, 23 вересня 2014 року відповідач ОСОБА_2 особисто принесла заяву, в якій висловила клопотання про відкладення цивільної справи у зв'язку із хворобою, яка була зареєстрована за № 17697 23 вересня 2014 року(а.с.141). На підставу своїх доводів щодо неможливості явки у судове засідання заявниця подала копію виписки із амбулаторного журналу № 191 від 23 вересня 2014 року, з якої вбачається, що о 08 год. 25 хв. ОСОБА_2 була надана медична допомога з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеню, І стадії, у виді введення магнезії 25% -5, 0 в/м'язово. Артеріальний тиск 140/90(а.с.237).

Як вбачається із виписки амбулаторного журналу, заявниці дійсно була надана медична допомога, як вбачається із заяви про відкладення розгляду справи(а.с.141), ОСОБА_2 принесла її після отриманої медичної допомоги та перед судовим засіданням, яке було призначено на 10 год. 00 хв. 23 вересня 2014 року, у приміщення суду, де її зареєструвала. Наведена обставина також визнана заявницею у судовому засіданні під час розгляду даної заяви. З огляду на викладене, суд вважає, що дані виписки із амбулаторного журналу свідчать лише про те, що ОСОБА_2 була надана медична допомога о 08 год. 25 хв. 23 вересня 2014 року, однак на думку суду дана виписка не містить інформації, що ОСОБА_2 після отримання такої медичної допомоги не могла за станом здоров'я бути присутня у судовому засіданні, а та обставина, що ОСОБА_2 після отримання медичної допомоги особисто занесла заяву про відкладення розгляду справи до суду слугує доказом того, що остання мала можливість за станом здоров'я самостійно пересуватися. Крім того, суду не надано будь-яких інших доказів, що ОСОБА_2 станом на 10 год. 00 хв. 23 вересня 2014 року була у зв'язку із хворобою госпіталізована, тощо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не надано будь-яких переконливих доказів, які б свідчили про поважність причин неявки в судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. 23 вересня 2014 року.

За змістом ст. 232 ЦПК України, однією з підстав скасування заочного рішення по справі є істотність доказів, на які посилається відповідач в обгрунтування своїх заперечень проти вимог позивача.

Виходячи із змісту чинного цивільно-процесуального законодавства, суд при розгляді заяви про скасування заочного рішення повинен розглянути докази відповідача щодо їх істотності, тобто таких які могли вплинути вирішення справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, судом прийняти до уваги всупереч чинного законодавства, оскільки позивач ОСОБА_1 під час проведення попереднього судового засідання, проведеного Слов'янським міськрайонним судом у іншому складі(головуюча-суддя Сидоренко І.О.), клопотання про їх виклик не заявляла. Також зазначила, що відомості щодо ОСОБА_1 даним свідкам вона не могла повідомити, оскільки не проживала у вказаний період часу за адресою АДРЕСА_1, про що свідчить дані її паспорту, з яких вбачається що реєстрація її місця проживання по АДРЕСА_1, здійснена 07 вересня 2013 року. Також вважає, що дані свідки перебувають з нею у неприятельських відносинах, а тому її обмовили, про наведені обставини можуть свідчити самі свідки, а також свідок ОСОБА_5, як заступник керівника ЦПС-11, може ствердити ту обставину, що вона неодноразово зверталася із скаргами на дії листоноши ОСОБА_3 з приводу доставки їй кореспонденції. Ту обставину, що свідок ОСОБА_3 , як приятелька ОСОБА_1, її обмовила може підтвердити ОСОБА_6 та його лікар.

Як вбачається із пояснень, даних у судовому засіданні ОСОБА_2, вона не проживала за адресою по АДРЕСА_1 в період часу з травня по вересень 2013 року включно, при цьому у цей період часу приходила у вказаний будинок, доглядала за ним. До травня 2013 року вона проживала у будинку по АДРЕСА_1 без реєстрації і вся кореспонденція приходила на вказану адресу.

З клопотання про виклик свідків та пояснень у судовому засіданні ОСОБА_2 вбачається, що вона подавала скарги на листоношу ОСОБА_3 з приводу доставки їй кореспонденції.

Із відповіді ЦПЗ №11, інформацію щодо одержання поштових відправлень на ім'я ОСОБА_2 протягом серпня -вересня 2013 року ЦПЗ надати не може, у зв'язку із закінченням строків їх збереження.

Як вбачається із пояснень ОСОБА_2 допит у якості свідка ОСОБА_6 та його лікаря може ствердити ту обставину, що ОСОБА_6 не може самостійно отримувати пенсію, а тому твердження ОСОБА_3 з цього приводу є неправдиві.

Аналізуючи докази ОСОБА_2 , якими вона обгрунтовує свої заперечення проти позовних вимог, щодо їх істотності, суд приходить до висновку, ті обставини, що заявниця не була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 до 07 вересня 2013 року, наявність скарг на свідка ОСОБА_3, допит у якості свідка ОСОБА_6 та його лікаря не є беззаперечними доказами, які спростовують показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не можуть істотно вплинути на правильність вирішення справи.

Щодо доводів що виклик вказаних свідків був здійснений у порушення вимог ст. 131 ЦПК України, суд зазначає наступне, що у зв'язку із тим, що суддя Сидоренко І.О. задовольнила заяву про її відвід, справу у відповідності до ст. 11-1 ЦПК України, було передано на новий розгляд у іншому складі суду. При призначенні справи, судом попереднє судове засідання не проводилося, і заяву про виклик свідків було розглянуто у поряду ч.2 ст. 27 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заяву про скасування заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 23 вересня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Роз'яснити в цій ухвалі, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуюча-суддя: О.В.Ільяшевич