263/5300/14-ц
2/263/32/2015
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2015 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді - Шатілової Л.Г., при секретарі Марчук К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу будинку, -
ВСТАНОВИВ:
16.06.2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу будинку, вказавши, що 25.02.2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Умовами договору було передбачено, що відповідачка зобов'язана оплатити йому вартість будинку в розстрочку частинами до 01.03.2010 року, однак до теперішнього часу оплату за будинок відповідачка не здійснила. Умовами вищевказаного договору передбачено, що право власності за будинок переходить від продавця до покупця після повного розрахунку. У зв'язку з тим, що позивачка умови договору не виконувала, він звернувся до суду, в результаті чого ухвалою суду від 10.04.2013 року між ними було укладено мирову угоду, згідно якої відповідачка зобов'язана щомісяця сплачувати вартість будинку і борг за позикою. Однак, відповідачка дану мирову угоду не виконує, тому він звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 25.02.2008 року розірваним, визнати за ним право власності на вищевказане домоволодіння та стягнути з відповідачки на його користь суму пені у розмірі 197100 гривень та борг за трьома договорами позики в розмірі 75000 гривень.
24.10.2014 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд розірвати договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 25.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстраційний у реєстрі за № 1271; припинити право власності ОСОБА_2 на вищевказане домоволодіння; відновити його право власності на спірне домоволодіння; зобов'язати ОСОБА_2 передати йому дане домоволодіння; стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму пені у розмірі 197100 гривень та суму позики за трьома договорами позики в розмірі 75000 гривень.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволені з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі ст.224 ЦПК України, заочно.
З'ясувавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.02.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3, та реєстровано у реєстрі за № 1271 /а.с. 4/.
Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу, відповідачка зобов'язалася оплатити позивачу вартість будинку в розстрочку частинами до 01.03.2010 року.
Згідно п.5.2 Договору, право власності на будинок переходить від продавця до покупця після повного розрахунку його вартості. На підтвердження факту повного розрахунку продавець подає заяву, підпис на якій засвідчується нотаріально.
За даними правовідносинами між сторонами було укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.04.2013 року, згідно якої відповідачка зобов'язана щомісяця сплачувати вартість будинку і борг за позикою.
Однак, умови договору купівлі продажу від 25.02.2008 року та умови мирової угоди, укладеної 10.04.2013 року, відповідачка належним чином не виконує, та оплату за будинок до теперішнього часу не здійснила.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 695 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, порушення відповідачкою умов договору купівлі-продажу знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому вищевказаний договір підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Пунктом 4.2.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що при несвоєчасному розрахунку покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки платежу.
Згідно розрахунки позивача сума пені складає 197100 гривень, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Також з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено три договори позики від 13.03.2008 року, від 27.03.2008 року та від 06.05.2008 року, на суму 25000 гривень кожний, під заставу спірного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки зобов'язання за вищевказаними договорами відповідачкою не виконані, вимоги позивача про стягнення з неї боргу загальною сумою 75000 гривень також підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, оскільки суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідачки підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 2721,00 гривень.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 11, 88, 174, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 258, 259, 546, 549, 625, 1049 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу будинку - задовольнити.
Договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 25.02.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстраційний у реєстрі за № 1271 - розірвати.
Припинити право власності ОСОБА_2 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відновити право власності ОСОБА_1 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 домоволодіння, ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму пені у розмірі 197100 гривень та суму позики за трьома договорами позики в розмірі 75000 гривень, а всього 272100,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2721,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.Г.Шатілова
Судове рішення № 42639347, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 05.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/5300/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: