Рішення № 42638651, 05.02.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9611/14-ц

Провадження № 2/645/363/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.,

при секретарі Курбатовій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення в порядку регресу збитків, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 франшизу у розмірі 510 гривень, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» 5504 гривні 56 копійок, як відшкодування витрат, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, а також судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 15.09.2011 року між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» було укладено договір страхування наземного транспорту №415Є11-Тз/Х, на умовах, встановлених цим договором страхування були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 від ризиків «Викрадення», «Збитки внаслідок ДТП», «Збитки внаслідок інших подій». 17.05.2012 року у м. Харкові, на пр.. Тракторобудівників, - пр.. 50 років ВЛКСМ сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого у позивача автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «ЗІЛ», державний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення останнім правил дорожнього руху. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «ЗАЗ» отримав механічні пошкодження, та його власнику, страхувальника позивача заподіяно матеріальну шкоду, вартість відновлювального ремонту становить 7448 грн.16 коп. Зазначена пригода відповідно норм чинного законодавства була визнана страховою, позивачем відповідно до умов укладеного договору, керуючись заявою на виплату страхового відшкодування, який склав 6014 грн. 56 коп.,розрахунок був здійснений на підставі Рахунку №ЗиФ-0150593 від 22.05.2012 року за мінусом франшизи 1433 грн. 60 коп. 30.05.2014 року позивач перерахував страхове відшкодування в сумі 6014 грн. 56 коп. на рахунок ВАТ «Завод ім..Фрунзе». Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована за договором, укладеним у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», у зв'язку з чим до позивача перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_4 має до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» як особи, відповідальної за завдані збитки громадянином ОСОБА_2 Полісом №АВ№1273653 передбачено франшизу у розмірі 5504 грн. 56 коп. 30.07.2012 року позивач направив на адресу відповідача Претензію про відшкодування збитків, однак ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не відшкодував позивачу заподіяну шкоду.

У судове засідання представник позивача Євсєєва І.П., яка діяла на підставі довіреності, не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь і належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи у відсутність позивача.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, були повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з'явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином .

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність позивача та відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 60 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, яг беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

В судовому засіданні із наявних матеріалів справи достовірно встановлено, що 15 вересня 2011 року між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №415/11-Тз/Х, згідно якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором. Об'єктом страхування по вказаному договору є майнові інтереси, зв'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1. Згідно умов даного договору Позивач зобов'язаний у випадку настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування власнику автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1. Згідно умов даного договору страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується договором.

Із матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2012 року, приблизно 14год. 45 хв., на перехресті пр.-ту Тракторобудівників та пр.-ту 50річчя ВЛКСМ у м. Харкові мала місце ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, з автомобілем ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2.

У відповідності до постанови Московського районного суду м. Харкова від 5 червня 2012 року водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2, який приймав участь у дорожньо-транспортній пригоді 5 червня 2012 року, був притягнений до адміністративної відповідальності згідно ст. 124 КУпАП, на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. З зазначеної постанови вбачається, що ДТП відбулося внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.13.1 ПДР України. Постанова не оскаржена та набрала законної сили.

На підставі Рахунку «ЗиФ-015093 від 22.05.2012 року позивачем було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування, який склав 6014 грн. 56 коп. за мінусом франшизи 1433 грн. 60 коп.

Як вбачається з платіжного доручення №3497 від 30 травня 2012 року, позивач перерахував страхове відшкодування ВАТ «Завод ім..Фрунзе» 6014 грн. 56 коп.

Відповідальність водія автомобіля «ЗІЛ» (р.н. НОМЕР_3), була застрахована у відповідності до полісу АВ№1273653 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів., укладеного з Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія».

30.07.2012 року на адресу відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» було направлено Претензію про відшкодування збитків в порядку регресу (вих..963/К), однак відповідач у добровільному порядку не відшкодував заподіяну шкоду..

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально.

Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону N 1961-IV, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків, г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фізичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У абз. 1 п. 4 Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування збитку» з подальшими змінами і доповненнями від 8 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 г. № 11(далі по тексту - ППВС України № 6) вказано, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати яку-небудь діяльність, здійснення якої створює підвищену вірогідність спричинення шкоди через неможливість контролю за нею людиною. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, повинна наступати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих особливостей.

У абз. 2 і 3 п. 4 ППВС України № 6 вказане, що під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки через право власності, повного господарського ведення, оперативного управління або по інших підставах (договори оренда, довіреність і т.п.). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за збиток перед потерпілим особу, яка управляла джерелом підвищеної небезпеки через трудові відносини з власником цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

Враховуючи те, що згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, позивач придбав по відношенню до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» право вимагати відшкодування за збиток, завданий автомобілю «ЗАЗ» (р.н. НОМЕР_1).

Як вбачається з Полісу №АВ 1273653, передбачено франшизу в розмірі 510 гривень.

Згідно до п.2 ст.12 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Як вбачається з вимог ст. 36.6 зазначеного Закону, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 510 гривень, відповідно до Полюсу №АВ1273653, а з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» 5504 гривні 56 копійок, як відшкодування витрат, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 257, 258, 261, 993, 1166 ч.1, 1187 ч.2, 1188 ЦК України, ст.ст. 25, 26, 27, 33, 35 Закону України „Про страхування" України, ст.ст. 10, 11, 27,60 209, 212-215, 224-229 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення в порядку регресу збитків, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (р/р 26505601339688 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 33908322) 5504 грн. 56 коп. (п'ять тисяч п'ятсот чотири гривні п'ятдесят шість копійок) у якості відшкодування збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (р/р 26505601339688 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 33908322) франшизу у розмірі 510 грн.. (п'ятсот десять гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 22945712), ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (р/р 26505601339688 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 33908322) сплачений судовий збір у розмірі по 121 грн. 80 коп. (сто двадцять одна гривня вісімдесят копійок) з кожного.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ -