Вирок № 42637983, 10.02.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

10.02.2015

Справа №639/7751/14-к

Провадж. №1-кп/639/43/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участі секретаря - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Бондаренка М.А., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілого - ОСОБА_3, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/7751/14-к (в ЄРДР №12014220000000578 від 16.07.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

15.07.2014 року, приблизно о 17:05 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108», р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

-п.2.9 - «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп 'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»,

рухався по пр. Постишева у м. Харкові зі сторони вул. Кітаєнка у напрямку вул. Наріманова зі швидкістю біля 70 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці, в районі буд. № 93, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.10 а), в), г), д), та п. 10.1, 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 2.10 - У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»; п.18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,

та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка рухалася по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право по ходу його руху, після чого з місця події зник.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя у виді відкритого розриву лонного зчленовування з розходженням його до 9 см, відкритого розриву лівого клубово-крижового зчленовування, забито-рваних ран (2) у області лівого стегна; легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я - забиті рани (2) лобової і тім'яної областей; та середньої тяжкості тілесні ушкодження за тривалістю розладу здоров'я - закритий краєвий перелом зовнішнього мищєлка лівої більшберцової кістки із зсувом, підвивих лівої гомілки назовні, пошкодження зв'язково- сумочного апарату обох колінних суглобів. Перебіг травми ускладнився розвитком некомпенсованого травматичного шоку.

Порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_1, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та її наслідками, виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не зорієнтувався в дорожній обстановці, рухався зі швидкістю, яка перевищує допустиму у населеному пункті, змінив напрямок свого руху в ліво та виїхавши на зустрічну смугу допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка в цей час рухалася по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право по ходу його руху, і яку він міг завчасно об'єктивно виявити, що заподіяло останній тяжкі тілесні ушкодження.

Порушення ОСОБА_1 п. п. 10.1, 18.1 Правил безпеки дорожнього руху України відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 634/14 від 18.07.2014 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_1 15.07.2014 року, приблизно о 17:05 год., після скоєння дорожньо- транспортної пригоди, в районі буд. №93 по пр. Постишева у м. Харкові, суб'єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілу ОСОБА_6 у небезпечний для життя стан, нехтуючи моральними і правовими нормами, на місці дорожньо-транспортної пригоди не зупинився, не переконався чи потребує потерпіла медичної допомоги, не викликав працівників медичної допомоги, не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив потерпілу у небезпеці та з місця події зник, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя у потерпілої ОСОБА_6

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 3 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що потягло за собою тяжкі наслідки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, окрім факту перебування його в момент дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння, та пояснив, що він працює неофіційно, замається будівництвом. 15.07.2014 року він закінчив роботу приблизно о 16:00 год., та поїхав додому на належному йому за генеральною довіреністю автомобілі «ВАЗ-2108», р/н НОМЕР_1. Вказаний автомобіль ним експлуатується, він здійснює його поточний ремонт, та контролює його технічний стан. Автомобіль був у справному стані, зокрема рульове управління та гальмівна система. Поруч з ДК Ілліча він зустрівся з дружиною, та забрав у неї їх доньку, адже хотів її прокотити. Також вони підібрали двох пасажирів - раніше невідомих йому чоловіків. Рухаючись по просп. Постишева в м. Харкові з боку ДК Ілліча в напрямку вул. Наріманова, він їхав посередині між правим та лівим рядом. В зазначеній ділянці дороги проїзна частина розмітки не має, але за її шириною вона передбачає дві смуги руху в кожному напрямку. Попереду правіше перед ним їхав автомобіль «Шкода-Октавія». Швидкість його руху складала 70 км/год. Потім коли він наблизився до мосту, на початку якого є нерегульований пішохідний перехід, він відволікся на доньку, що сиділа позаду та совалась, а коли подивився на дорогу, то побачив на вищезазначеному переході двох пішоходів - хлопця та дівчину, що рухались зліва направо по ходу його руху у звичайному темпі, та подолали менше половини проїзної частини. При цьому хлопець йшов попереду від дівчини на відстані 1-2 метри. В цей момент до них залишалось приблизно 20 метрів. Він застосував екстрене гальмування. Дівчина, побачивши його, зупинилась. Його автомобіль пішов юзом, зміщюючись лівіше, внаслідок чого він здійснив наїзд на вказану дівчину на пішохідному переході на зустрічній для нього смузі руху. Контакт з пішоходом відбувся лівою передньою частиною автомобілю. Від удару дівчину відкинуло ліворуч та вона впала поруч з пішохідним переходом, а у нього на автомобілі відлетіло ліве дзеркало заднього огляду. Він усвідомив, що збив людину. Проте в цей момент в салоні автомобілю почали кричати пасажири, яких він підібрав до цього, та плакати його донька, яка внаслідок вказаних подій розбила собі носа. Він розгубившись, та злякавшись самосуду з боку випадкових свідків, не зупинився та поїхав далі. Проїхавши деяку відстань, він висадив пасажирів на просп. Постишева, а з донькою попрямував до СТО на вул. Планова. Там він умив доньку, та поїхав звідти до тещі, що проживає неподалеку на вул. Профспілковий бульвар, адже переховуватися він не збирався. Він знаходився у шоковому стані, весь тремтів, та вирішив випити, хоча усвідомлював, що до нього будуть питання з боку працівників правоохоронних органів, зокрема і щодо його стану в момент дорожньо-транспортної пригоди, та знав, що вживати спиртне за кермом заборонено. Прибувши до тещі приблизно о 18:00 год., він випив у неї стакан самогону, та пляшку пива, яку придбав в кіоску, що знаходиться поруч. Потім приблизно о 19:00 год. до нього прибули працівники ДАІ, яких викликав його знайомий директор СТО, на яке він заїжджав після ДТП.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 вважав його неуважність. Позов потерпілої визнав в повному обсязі.

Таким чином, в силу позиції, висловленої обвинуваченим ОСОБА_1 в судовому засіданні під час його допиту, останній фактично свою вину визнав частково, обставини наїзду на потерпілу ОСОБА_7 не заперечував, проте не визнав факт знаходження його у стані алкогольного сп'яніння в момент дорожньо-транспортної пригоди, а залишення місця ДТП пояснював знаходженням у шоковому стані, побоюванням самосуду з боку очевидців ДТП, та тим, що його донька розбила ніс та він мусив надати їй допомогу.

Не дивлячись на лише часткове визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами.

Так, його вина підтверджується частково показаннями самого обвинуваченого в судовому засіданні, який, як зазначалось вище, визнав обставини наїзду на потерпілу ОСОБА_6 в час та місці, зазначеному в обвинуваченні, а також, що факт наїзду на пішохода він усвідомлював, але з місця ДТП поїхав.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 - батька ОСОБА_7, який пояснив, що 15.07.2014 року повертався з роботи додому приблизно о 17:30 год. Йому зателефонувала молодша донька та повідомила, що ОСОБА_7 збило авто, та її забрала швидка. Повідомила місце ДТП. ОСОБА_7 працює поруч з місцем ДТП. Проживає вона також недалеко - на АДРЕСА_2. Але додому вона зазвичай повертається на тролейбусі, для чого їй необхідно перейти дорогу по пішохідному переходу, де її і було збито. Після того як він дізнався про вказану подію, він одразу забрав дружину, та через 15-20 хвилин був на місці пригоди. Там була друга швидка. Перша забрала його доньку. На проїзній частині була сумка, взуття, якісь речі, плями крові. Він не став чекати ДАІ, адже йому пояснили, що донька в тяжкому стані, та попрямував до ХМЛШНМД. Коли він приїхав туди, то донька була в операційній. Лікарі підтвердили, що донька знаходиться у важкому стані, є відкриті переломи, розбита лобна кістка, зсув тазу 9 см. Після операції донька чотири дні знаходилась в реанімації, потім в палаті інтенсивної терапії. Їй було встановлено апарат для стягування кісток тазу, обидві ноги були загіпсовані від п'ят до тазу, на голові мались скальповані рани. Лікування доньки триває і дотепер, лікарі будь-яких прогнозів щодо строків її одужання, та можливості повної реабілітації не дають.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що влітку 2014 року, точну дату він не пам'ятає, він повертався додому, рухаючись на належному йому автомобілі «Мазда-626», р/н НОМЕР_2, по вул. Постишева в сторону Баварії. Його автомобіль обладнаний відео реєстратором, який був увімкнений. Він проїхав сосновий бор, піднявся на міст, а коли почав спускатися, то побачив автомобіль «ВАЗ-2108», білого кольору, який рухався у зустрічному напрямку. Спочатку вказаний автомобіль рухався по своїй полосі руху, а потім з невідомих причин змінив напрямок руху ліворуч по ходу його (автомобілю «ВАЗ») руху, виїхав на смугу руху свідка та на пішохідному переході, що розташований в кінці спуску, здійснив наїзд на пішохода, який в цей момент рухався по ньому у звичайному темпі з права наліво по ходу руху ОСОБА_8 Вказаний пішохід подолав менше половини проїзної частини перед тим як був збитий. Попереду неї йшов ще один пішохід. Оскільки автомобіль «ВАЗ» після наїзду на пішохода, не зупиняючись, продовжив рух по полосі, по який рухався свідок, він (свідок) почав гальмувати, та застосував звуковий сигнал. Тоді автомобіль «ВАЗ» перестроївся праворуч у свій ряд та проїхав повз свідка. В цей момент він побачив, що в салоні автомобіля, окрім водія, знаходились ще пасажири, але скільки їх було і хто саме він сказати не може. Коли він під'їхав до пішохідного переходу то побачив дівчину, яка лежала на проїзній частині, поруч стояв хлопець, який в момент наїзду також знаходився на пішохідному переході. Він сказав хлопцю щоб той викликав швидку, а сам почав дивитися на відео-реєстраторі яка то була машина, адже підбігли перехожі та сказали, що треба подивився номер автомобілю, що збив дівчину. Він залишився чекати приїзду швидкої. Потім він віддав оригінал флеш-накопичувачу, на якому було зафіксовано момент наїзду на пішохода, колезі збитої дівчини для передачі працівникам міліції.

Також свідок ОСОБА_8 додав, що автомобіль «ВАЗ» рухався зі швидкістю не менше 60 км/год. Пішохода, яким в подальшому виявилася дівчина, було збито прямо на пішохідному переході, від удару вона відлетіла ближче до бордюру. Оглядовість автомобілю «ВАЗ» до наїзду на пішохода нічого не обмежувало, великогабаритні транспортні засоби на дорозі були відсутні, як і будь-які інші перешкоди перед ним. На проїзній частині залишилися сліди екстреного гальмування, застосованого водієм автомобілю «ВАЗ» перед пішохідним переходом.

Свідок ОСОБА_9 показав, що влітку 2014 року, вечорі, він, керуючи транспортним засобом «Шкода-Октавия», рухався по просп. Постишева з боку просп. Ілліча в бік вул. Наріманова в м. Харкові. В районі «Міховки» перед пішохідним переходом, що розташований біля «Нового стилю» він зупинився, підібрав дружину, яка працює неподалеку. Також в автомобілі знаходився його брат. Після цього він почав рух, проїхав пішохідний перехід та продовжив рух у крайній правій смузі по «шляхопровіду» вгору. Швидкість його руху була приблизно 40 км/год. Поруч з ним, в безпосередній близькості інших автомобілів не було. В цей момент він почув звук гальмів, подивився у дзеркало заднього огляду - нічого не побачив, потім у ліве бокове дзеркало, в яке побачив як в зоні дії пішохідного переходу на проїзну частину падає дівчина, а через мить його обігнав автомобіль «ВАЗ» білого кольору. При цьому автомобіль «ВАЗ» рухався в попутному напрямку, але по зустрічній смузі руху, а потім, збільшивши швидкість, він перестроївся праворуч та покинув місце ДТП. Він одразу зупинився, сказав брату щоб він записав номерний знак автомобілю «ВАЗ», озвучивши його вголос. Коли він вийшов з автомобілю на проїзній частині, біля пішохідного переходу сиділа дівчина, опершись позаду на руки. За зовнішнім виглядом було видно, що у дівчини травмовані ноги, адже форма однієї ноги мала неприродний вигляд. Потім у дівчини пішла кров з вух, і вона лягла. При цьому дівчина тяжко дихала та знаходилась в напівнепритомному стані. Хтось підніс її сумочку, яка від удару відлетіла, та поклали їй під голову. Очевидці цих подій одразу почали викликати швидку, а хтось на автомобілі поїхав та привіз швидку, яка знаходилась неподалік, та забрала дівчину. Потім приїхали працівники ДАІ, батьки дівчини. На той час він добре пам'ятав номерний знак автомобілю «ВАЗ», але в цьому в подальшому відпала потреба, оскільки під'їхав молодий чоловік, у якого було зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду на відео-реєстратор. Залишивши свої контакти працівникам ДАІ та родичам потерпілої, він з місця ДТП поїхав.

Також свідок ОСОБА_9 додав, що на його думку, з урахуванням його швидкості - 40 км/год., а також того, що автомобіль «ВАЗ» легко обігнав його, перед цим застосовуючи екстрене гальмування, слід гальмів був приблизно 20 метрів, то швидкість вказаного автомобілю перед дорожньо-транспортною пригодою була не менше 80 км/год.

Свідок ОСОБА_10 показав, що в липні 2014 року, точну дату він не пам'ятає, приблизно о 17:00 год., він, керуючи автомобілем «Деу-Нексія», рухався по просп. Постишева в м. Харкові з боку просп. Ілліча в напрямку вул. Наріманова. Зупинився неподалік будинку №93 по просп. Постишева біля тролейбусної зупинки «Меховка». Вийшов з автомобілю, придбав цигарки та знов сів в автомобіль. В цей момент по ходу його напрямку руху повз нього по лівій смузі на великій швидкості - не менше 80 км/год. - проїхав автомобіль «ВАЗ-2108» білого кольору. В цій місцевості дорожня розмітка проїзної частини відсутня, але її ширина передбачає дві смуги руху в кожному напрямку. Потім автомобіль «ВАЗ», застосовуючи екстрене гальмування, зманеврував ліворуч виїхавши на зустрічну смугу руху, та на пішохідному переході, що там розташований здійснив наїзд на пішохода - дівчину, яка переходила проїзну частину у звичайному темпі зліва направо по ходу його руху. Контакт з автомобілем прийшовся на його передню ліву частину, та мав місце безпосередньо на пішохідному переході приблизно в 5 метрах від лівого краю проїзної частини. При цьому, будь-яких підстав для такого маневру у водія автомобілю «ВАЗ» не було, адже на дорозі були відсутні будь-які перешкоди. Потім автомобіль «ВАЗ-2108», не зупиняючись, рухаючись по зустрічній смузі руху, обігнав автомобіль, який також рухався в попутному напрямку, та поїхав з місця ДТП. Він, побачивши, що автомобіль «ВАЗ» намагається покинути місце ДТП, поїхав за ним. При цьому, вказаний автомобіль весь час був в полі його зору. Проїхавши по просп. Постишева деяку відстань, автомобіль «ВАЗ» повернув праворуч на вул. Культкомівська, де зупинився біля автозаправочної станції «Укргазвидобування». Там з автомобілю вийшло двоє молодих чоловіків. При цьому свідок встиг розгледіти водія автомобіля «ВАЗ», адже в нього було опущене водійське скло. Далі автомобіль «ВАЗ» почав їздити приватним сектором, намагаючись втекти від нього, проїхав на вул. Баварська, вул. Пушкарівська (назви всіх вулиць свідок не пам'ятає). Заїхавши у провулок Касімовський, він потрапив у тупик, адже шлях був перекритий припаркованим мікроавтобусом. Тоді, увімкнувши задню передачу, здаючи назад, автомобіль «ВАЗ» вдарився задньою правою частиною о цегляний паркан, але не зупинився, та продовжив рух заднім ходом в бік автомобілю свідка. Той, щоб уникнути зіткнення також здав назад, виїхав з провулку, пропустивши автомобіль «ВАЗ». Далі вказаний автомобіль попрямував на вулицю Планова, та зупинився біля СТО. Водій автомобілю «ВАЗ» вийшов та попрямував до приміщення СТО. Вийшовши з СТО через 1-2 хвилини, він разом ще з якимось чоловіком сіли в автомобіль, та поїхали на вулицю Володарського. Оскільки далі рух транспорту був щільнішим свідок ОСОБА_10, побоюючись стати учасником іншої ДТП, припинив переслідування вказаного авто.

При цьому, свідок також зазначив, що в цілому на дорозі поведінка водія автомобілю «ВАЗ» була зухвалою. Він не бачив, щоб біля СТО він звертався до когось в автомобілі, та надавав допомогу. Коли він вийшов з СТО свідок не бачив будь-що у нього в руках. В судовому засіданні ОСОБА_10 вказав на обвинуваченого ОСОБА_1 як на водія вищезазначеного автомобілю «ВАЗ-2108».

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в день подій, приблизно о 17:00 год. він ішов пішки по вулиці, яка перпендикулярна просп. Постишева в м. Харкові, з боку відділення Укрсиббанку. На перетині цих вулиць біля тролейбусної зупинки він збирався повернути ліворуч в бік просп. Ілліча. В цей момент він почув звук гальмів та подивився праворуч. Там приблизно в метрах 30-40 він побачив, як автомобіль «ВАЗ-2108» світлого кольору, який рухався з боку просп. Ілліча в напрямку вулиці Нариманова, застосував екстрене гальмування, здійснив наїзд на дівчину, що рухалася по пішохідному переходу зліва направо по напрямку руху автомобілю «ВАЗ» у звичайному темпі руху. На зазначеній ділянці дороги розмітка відсутня, проте ширина проїзної частини передбачає дві полоси руху в кожному напрямку. Коли автомобіль «ВАЗ» почав гальмувати, то він рухався в лівому ряду по напрямку його руху, але при гальмуванні його автомобіль змістився ліворуч на зустрічну смугу руху, де і відбувся наїзд на пішохода. Після цього автомобіль «ВАЗ» знов почав набирати швидкість, рухаючись у вищевказаному напрямку, та зник з місця пригоди. Свідок залишився на місці. Потім приїхало декілька карет швидкої допомоги, одна з яких забрала постраждалу дівчину. Він дочекався працівників ДАІ, та залишив свої контактні дані.

Аналіз показань вказаних свідків, викладені вище, відсутність будь-яких протиріч між ними, їх послідовність, дають підстави дійти висновку щодо їх правдивості.

При цьому свідки в судовому засіданні показали, що раніше з обвинуваченим чи потерпілою знайомі не були, у них відсутні підстави обмовити когось з них.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, вина ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які також повністю узгоджуються з ними та між собою:

змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2014 року, схемою ДТП до вказаного протоколу, фото таблицею; і протоколу огляду та затримання транспортного засобу від 15.07.2014 року, предметом якого був автомобіль «ВАЗ-2108», р.н. НОМЕР_1.

(а.с. 12-21)

висновком щодо результатів медичного огляду №1519 від 15.07.2014 року, та копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №1519 від 15.07.2014 року, відповідно до яких ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

(а.с. 27, 29)

копією довідки про результати токсикологічного дослідження №1357-1958/709, відповідно до якої було виявлено етанол в сечі ОСОБА_1 - 2,15 г/л (%о), в крові - 1,85 г/л (%о).

(а.с. 28)

змістом протоколу затримання ОСОБА_1 від 15.07.2014 року.

(а.с. 32-35)

змістом протоколу огляду відеозапису від 17.07.2014 року.

(а.с. 97-100)

- висновками судово-медичної експертизи №720-А/14 від 24.07.2014 року, відповідно до яких, у зв'язку з подією 15.07.2014 року у ОСОБА_7, 27 років, мала місце важка сукупна травма у вигляді таких пошкоджень: забиті рани (2) лобової і тім'яної областей, відкритий розрив лонного зчленовування з розходженням його до 9 см, відкритий розрив лівого клубово-крижового зчленовування, забито-рвані рани (2) у області лівого стегна, закритий краєвий перелом зовнішнього мищєлка лівої більшберцової кістки із зсувом, підвивих лівої гомілки назовні, пошкодження зв'язково- сумочного апарату обох колінних суглобів. Перебіг травми ускладнився розвитком декомпенсованого травматичного шоку.

Перераховані пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк вказаних в постанові, і в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя.

При госпіталізації в ХМКЛШНМД, при дослідженні крові ОСОБА_7 газохроматографічним методом, етиловий спирт не знайдений.

(а.с. 126-128)

При цьому, судово-медичний експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні повністю підтвердила вищезазначений висновок, та вказала, що: забиті рани (2) лобової і тім'яної областей є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; відкритий розрив лонного зчленовування з розходженням його до 9 см, відкритий розрив лівого клубово-крижового зчленовування, забито-рвані рани (2) у області лівого стегна, є ушкодженнями, що утворилися одномоментно, мають одну спільну локалізацію, та відносяться до тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя; інші ушкодження (закритий краєвий перелом зовнішнього мищєлка лівої більшберцової кістки із зсувом, підвивих лівої гомілки назовні, пошкодження зв'язково- сумочного апарату обох колінних суглобів) відносяться до ушкоджень середньої тяжкості за тривалістю розладу здоров'я.

- висновками судово-автотехнічної експертизи від 18.07.2014 року №634/14, відповідно до яких, у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобілю «ВАЗ-2108», р/н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ-2108», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 18.1, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

(а.с. 130-134)

Крім того, в судовому засіданні було відтворено відеозапис з електронної карти пам'яті micro SD «Transcend» (а.с. 101). На вказаному записі зображено вид з транспортного засобу (автомобіля Mazda 626, керованого свідком ОСОБА_8.), який рухається по проїжджій частині пр-ту Постишева в м. Харків, переїжджає через міст по вказаному проспекту в напрямку вул. Китаєнко. Окрім руху транспортного засобу з відео реєстратором, видно як проходить рух інших учасників дорожнього руху, серед яких є транспортні засоби на перехресті попереду за пішохідним переходом, та назустріч руху автомобіля. На 07 хвилині 45 секунді запису стає видимий автомобіль «ВАЗ-2108», р/н НОМЕР_1, білого кольору, який рухається на зустріч, наближаючись до перехрестя і пішохідного переходу. Цей автомобіль перетинає перехрестя та наближається до пішохідного переходу, при цьому видно, що з права від нього зліва з переду та позаду цього транспортного засобу відсутні будь які учасники руху, які б змушували його змінити напрямок руху. Також на відео записі видно, що в мить появи автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1 білого кольору на пішохідному переході праворуч по відношенню руху автомобіля, з якого ведеться запис, з'являється пішохід. В подальшому видно, що пішохід рухається по пішохідному переходу в темпі звичного руху без прискорення. О 17 годині 07 хвилин та 47 секунд видно, що пішохід, наближаючись до видимої середини проїжджої частини, зупиняється на зустрічній смузі для руху автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, оскільки в його полі зору з'являється вказаний автомобіль. В цю ж мить транспортний засіб виїжджає та продовжує рух по зустрічній смузі, після цього відбувається контактування пішохода з лівою передньою частиною автомобіля. Пішохід опиняється в повітрі та падає на проїжджу частину. Після наїзду пішохід приймає положення сидячи на асфальтному покриттю проїжджої частини проспекту Постишева. Тим часом, водій автомобіля ВАЗ-2108, р/н НОМЕР_1, білого кольору, увімкнувши показник правого повороту, повертається на власну смугу руху, та, не зупиняючись, продовжує рух в бік вул. Наріманова.

При відтворенні відеозапису в залі судових засідань після його допиту був присутній свідок ОСОБА_8, який підтвердив, що вказаний запис було зроблено саме з його автомобілю, та в подальшому ним передано в якості доказу.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_1 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідний протокол та не заперечувалось ним в судовому засіданні.

Стосовно показань обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до яких він в момент скоєння ДТП був тверезим, а спиртне вживав вже після цього, то суд ставиться до них критично, та вважає їх тактикою його захисту, адже, як показав сам обвинувачений, він після дорожньо-транспортної пригоди усвідомлював, що до нього будуть питання з боку працівників правоохоронних органів, зокрема і щодо його стану в момент дорожньо-транспортної пригоди, та знав, що вживати спиртне за кермом заборонено. Крім того, про неадекватну поведінку ОСОБА_1 одразу після дорожньо-транспортної пригоди зазначав свідок ОСОБА_10

Показаннями свідка ОСОБА_10 також спростовується твердження ОСОБА_1 про те, що він покинув місце пригоди, зокрема у зв'язку з тим, що його донька в результаті застосування ним екстреного гальмування розбила обличчя (ніс), та він злякався і хотів надати їй допомогу, що і зробив біля СТО на вул. Плановій.

Так, як зазначалось вище, ОСОБА_10 показав, що після ДТП ОСОБА_1 не поїхав до лікарні, а хвилин 15 кружляв приватним сектором. Коли ж він приїхав до СТО по вул. Плановій, також нікому медичну допомогу не надавав, будь до кого в автомобілі не звертався. Після того, як сам обвинувачений зайшов на декілька хвилин до приміщення СТО, то повернувся ще з одним чоловіком, та сів в автомобіль. При цьому в руках у нього нічого не було.

Відхиляються і доводи ОСОБА_1 стосовно його побоювань самосуду з боку перехожих, оскільки як було встановлено судовим розглядом після ДТП він не зупинився, та йому не висловлювались погрози з боку випадкових свідків та інших громадян.

Разом з тим, суд враховує ці показання в тому аспекті, що ОСОБА_1 усвідомлював, що його протиправними діями було завдано тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7

З встановлених судом обставин не вбачається факту порушень ОСОБА_6 Розділу ІV Правил дорожнього руху, які б знаходились у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), з урахуванням його зміни під час судового розгляду, є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпіломутяжке тілесне ушкодження, та ч. 3 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що потягло за собою тяжкі наслідки.

При цьому, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 135 КК України, суд погоджується зі зміненим прокурором під час судового розгляду обвинуваченням, оскільки було встановлено, що діями ОСОБА_1 було спричинено потерпілій ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, що в розумінні ч. 3 ст. 135 КК України, безумовно є тяжкими наслідками.

Крім того, суд враховує правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду України по справі №5-2кс14 від 06.03.2014 року, за якими: згідно змісту диспозиції статті 135 КК України, суб'єкт цього злочину має усвідомлювати: а) небезпечний для життя стан потерпілого; б) безпорадність особи, про яку даний суб'єкт повинен був піклуватися або яку поставив в небезпечний для життя стан; в) загроза життю виникла внаслідок поставлення його в небезпечний для життя стан суб'єктом злочину чи внаслідок подій або явищ, не пов'язаних з поведінкою винного; г) суб'єкт злочину має можливість надати необхідну потерпілому допомогу. Із законодавчого визначення випливає, що моментом закінчення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров'ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за статтею 135 КК. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Таким чином, враховуючи, що після наїзду на пішохода ОСОБА_7, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі: не зупинився, не переконався, чи потребує потерпіла допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив у небезпеці, то його дії містять склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не одружений, але проживає однією сім'єю (у фактичних шлюбних відносинах) з ОСОБА_13; має на утриманні батька інваліда 3-ої групи - ОСОБА_14, та двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, та доньку ОСОБА_13 від попереднього шлюбу - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5; офіційно не працює; має постійне місце реєстрації та проживання; в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому факт невизнання вини в повному обсязі не свідчить про відсутність вказаної пом'якшуючої обставини, адже це є процесуальною позицією обвинуваченого, а під час розгляду провадження судом ОСОБА_1висловлював жаль щодо скоєного, та зазначав про намір відшкодувати завдану його діями шкоду.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи ОСОБА_1покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, пом'якшуючу та обтяжуючу обставини, наслідки злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, є неможливим без відбування покарання в місцях позбавлення волі, та при визначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за необхідне застосувати принцип часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7, з урахуванням його визнання обвинуваченим, підлягає задоволенню в повному обсязі, стягненню з ОСОБА_1 на її користь на відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума у розмірі 49481,50 грн., а на відшкодування моральної шкоди - 200000,00 грн.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки; за ч. 3 ст. 135 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Цивільний позов ОСОБА_7 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 49481 (сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 50 коп., а на відшкодування моральної шкоди - 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.

Електронну карту пам'яті micro SD «Transcend» та водійське посвідчення ОСОБА_1 - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати в сумі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 80 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертизи».

Заходи забезпечення кримінального провадження: тимчасове обмеження у користуванні ОСОБА_1 правом керування транспортним засобом, та запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_1 під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його затримання та тримання під вартою з 19:00 год. 15.07.2014 року по теперішній час.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь