Постанова № 42630864, 23.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року 10 год. 15 хв. Справа № 808/9118/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін :

від позивача: Прошина С.В.

Маньчин О.О.

від відповідача: Туркін О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до: Спеціалізованої держаної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

12.12.2014 Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення:

- № 0000854700 від 04.12.2014 року, яким ПАТ «ЗФЗ» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними санкціями на загальну суму 63 849, 95 грн.

Вказане податкове рішення було прийнято на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з питання повноти нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно уточненого розрахунку за серпень 2014 року № 370/28-04-47/00186542 від 20.11.2014.

Акт перевірки було складено посадовою особою СДПІ з обслуговування ВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів Колєсніковою Л.А. за результатами перевірки, яка проводилася на підставі пп. 75.1.2 ст. 75, п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПКУ).

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача необґрунтованим та незаконним у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.12.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив, що відповідно до висновків Акту перевірки № 370/28-04-47/00186542 від 20.11.2014 встановлено наступні порушення ПАТ «ЗФЗ» податкового законодавства:

- п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України в частині не нарахування штрафу від самостійно виявленої суми заниження податкового зобов'язання у сумі 1 276 999 грн., згідно уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

В обґрунтування висновку про порушення ПАТ «ЗФЗ» вимог п.п. «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України в Акті наводяться дані про те, що ПАТ «Запорізький завод феросплавів» 26.09.2014 надано уточнюючий розрахунок № 9055332118 за серпень 2014року, яким збільшено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до загального фонду державного бюджету (рядок 25 та 25.1 уточнюючого розрахунку) складає 1276999,00 грн.

Сума рядка 26 уточнюючого розрахунку «сума штрафу нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки дорівнює «0».

За невиконання платником податків вимог, передбачених пунктом 50.1 статті 50, відповідальність платника передбачена п.120.2 ст.120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме: накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках Акту перевірки, то для встановлення наявності чи відсутності підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необхідним є дослідження висновків Акту перевірки.

Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

20.09.2014 ПАТ «ЗФЗ» було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року в додатку № 8 до якої була допущена технічна помилка - невірно вказано податковий номер контрагента.

26.09.2014 ПАТ «ЗФЗ» було подано уточнюючий розрахунок до вказаної декларації, яким збільшено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року, в зв'язку із виключенням із складу податкового кредиту суми ПДВ, яка була сплачена на користь контрагента, чий податковий номер було зазначено із помилкою. При цьому штрафні санкції підприємством не нараховувалися.

Відповідно до визначення яке наведене в п. 14.1.265 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ) штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та / або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, встановлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або представляє в наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті , не застосовуються.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач сплатив суму грошового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку до декларації від 26.09.2014, на протязі встановленого ст. 57 ПКУ 10-ти денного строку, що настав за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

П. 50.1 ст. 50 ПКУ передбачає сплату штрафу у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. У такому разі штраф обчислюється в розмірі 3-х або 5-ти відсотків від суми недоплати.

У відповідності із п. 120.2 ст. 120 ПКУ невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Враховуючи викладене, ПАТ «ЗФЗ» не допустило виникнення недоплати в бюджет, оскільки сплатило податкові зобов'язання за серпень з урахуванням уточнень до 30.09.2014, тобто у встановлений законодавством 10-ти денний термін для сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.

Твердження Відповідача про те, що ПАТ «ЗФЗ» сплатило свої зобов'язання з ПДВ після спливу десятиденного строку, що настав за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, суд не приймає на підставі наступного.

26.09.2014 ПАТ «ЗФЗ» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2014 року, в якому податкове зобов'язання до сплати становить 25 639 758 гривень.

Також ПАТ «ЗФЗ» 26.09.2014 надало до Відповідача лист № 12/307 від 26.09.2014, в якому просило позитивне значення з податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 25 639 758 гривень зарахувати в рахунок бюджетної заборгованості з цього податку станом на 26.09.2014, яку було сформовано за результатами декларацій з ПДВ у минулих періодах.

У відповіді Відповідача № 5330/10/28-04-47 від 03.10.2014 було підтверджено зарахування у сплату податку на додану вартість за серпень 2014 року залишків невідшкодованих сум податку на додану вартість, зазначених підприємством у листі від 26.09.2014 № 12/307.

Зазначеним листом СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів було підтверджено, що залік позитивного значення з податку на додану вартість за серпень 2014 року та бюджетної заборгованості з ПДВ було зроблено саме 26.09.2014.

Судом у судовому засіданні встановлено, що у разі проведення заліку саме 03.10.2014, тобто в дату надання відповіді Відповідачем № 5330/10/28-04-47, податковою інспекцію повинно було бути встановлено порушення строку сплати позитивного значення з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 25 639 758 гривень, та нараховані відповідні санкції за таке порушення, тобто пеню.

В свою чергу, відповідно до висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ЗФЗ» з питання повноти нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку за серпень 2014 року № 370/28-04-47/00186542 від 20.11.2014 встановлено лише порушення щодо не нарахування штрафу від самостійно виявленої суми заниження податкового зобов'язання у сумі 12766999,00 гривень.

Порушення строків сплати позитивного значення з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 25 639 758,00 гривень встановлено не було.

Також суд приймає до уваги те, що у відповідності із п. 201.6 ст. 201 ПКУ контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

ПАТ «ЗФЗ» було повідомлене про те, що в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних ПАТ «ЗФЗ» та контрагента, ПАТ «НЗФ» було виявлено розбіжності, а саме в Додатку 8 до Декларації з ПДВ за серпень 2014 року. Позивачем було невірно зазначено податковий номер контрагента. Саме вказане повідомлення стало підставою для проведення коригування податкових зобов'язань за серпень 2014 року. В такому випадку штрафні санкції передбачені податковим законодавством та зокрема п. 50.1 ст. 50 ПКУ не нараховуються на підставі норми прямої дії - п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

Встановлено, що ПАТ «ЗФЗ» своєчасно, у встановлений законодавством термін була сплачена вся сума податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року з урахуванням коригування податкових зобов'язань, що свідчить про відсутність заниження податкових зобов'язань з ПДВ по строках їх сплати, та відсутність недоплати в бюджет станом на 30.09.2014. В свою чергу штрафні санкції в даному випадку не нараховувалися та не сплачувалися на підставі ч. 2 п. 201.6 ст. 201 ПКУ.

Відповідачем в ході судового розгляду не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростували доводи позивача.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних рішень.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що СДПІ з ОВП у м. Запоріжжя МГУ Міндоходів не мало правових підстав для застосування до ПАТ «ЗФЗ» штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 120.2 ст. 120 ПКУ, тому податкове повідомлення-рішення № 0000854700 від 04.12.2014 є незаконним та підлягає скасуванню як протиправне.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000854700 від 04.12.2014, яким Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними санкціями на загальну суму 63 849, 95 грн., яке було винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 370/28-04-47/00186542 від 20.11.2014.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» витрати на сплату судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький