Постанова № 42630744, 03.02.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 809/445/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

представників сторін:

заявника - Григоріва В.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України

заявника - державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство»

про стягнення податкового боргу в сумі 43963,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2015 року о 15:06 год. державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - заявник) звернулася з поданням в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 43963,00 грн.

02.02.2015 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №809/445/15 та вона призначена до судового розгляду на 10:15 год. 03.02.2015 року.

Вимоги заявника мотивовані наступним. Відповідач самостійно задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації від 16.01.2015 року за грудень 2014 року на суму 43963,00 грн., які підлягають сплаті до бюджету. Однак, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не сплатив вказані кошти з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем податкового звітного періоду, тобто до 30.01.2015 року включно. У зв'язку з тим, що в попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований податковий борг, ДПІ у м. Івано-Франківську направляла на його адресу першу податкову вимогу від 02.09.2004 року за №1/1915 та другу податкову вимогу від 08.10.2004 року за №2/2140, які не відкликалися, оскільки податковий борг підприємства не переривався. Право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникло у заявника о 00:01 год. 31.01.2015 року.

Тому, податковий орган звернувся до суду в порядку, передбаченому нормами статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України з поданням про стягнення суми податкового боргу відповідача зі сплати податку на додану вартість в розмірі 43963,00 грн.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав у повному обсязі вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача з підстав, вказаних у поданні та, крім того, пояснив суду, що на момент розгляду даної адміністративної справи, податковий борг в сумі 43963,00 грн. відповідачем не погашений. Тому, просив подання задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи факсимільним повідомленням.

У зв'язку з викладеним, суд розглянув подання без участі представника відповідача, оскільки відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши подання податкового органу про стягнення з відповідача боргу зі сплати податку на додану вартість, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, судом установлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Зелене господарство» 28.08.1998 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 05479378, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.05.2014 року за №18733005 (а.с. 7-8). Товариство є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, установлених законом, у тому числі, податку на додану вартість,

Відповідач самостійно задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 43963,00 грн., що підтверджується дослідженою в судовому засіданні податковою декларацією з вказаного виду податку від 16.01.2015 року за грудень 2014 року (а.с. 10-11).

У зв'язку з тим, що в попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований податковий борг, ДПІ у м. Івано-Франківську направляла на його адресу першу податкову вимогу від 02.09.2004 року за №1/1915/29343/10/24-1-205 на суму 15713,66 грн. та другу податкову вимогу від 08.10.2004 року за №2/2140/34457/10/24-1-205 на суму 6512,33 грн., які згідно поштових повідомлень були отримані відповідачем (а.с. 9).

Відповідно довідки ДПІ у м. Івано-Франківську від 30.01.2015 року за №1798/10/25-150/773 вказані податкові вимоги станом на 30.01.2015 року не відкликалися, оскільки податковий борг підприємства не переривався.

В судовому засіданні встановлено, що загальна сума боргу відповідача перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість на момент розгляду судом подання становить 43963,00 грн., що підтверджується дослідженою судом копією облікової картки платника податку (а.с. 12).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України, введений в дію Законом від 02.12.2010 року за 2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі - Кодекс), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Кодексу визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Станом на момент скерування на адресу відповідача зазначених вище першої та другої податкових вимог, їх направлення було регламентовано нормами статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III, зі змінами та доповненнями.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 вищевказаної статті Кодексу).

Пунктом 59.5 статті 59 Кодексу передбачено, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Кодексу).

Пунктом 95.3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 183-3 КАС України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання щодо, у тому числі, стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виникнення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

В судовому засіданні встановлено, що право ДПІ у м. Івано-Франківську на звернення до суду з поданням про стягнення з приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» коштів за податковим боргом виникло о 00:01 год. 31.01.2015 року. Таким чином, заявник своєчасно звернувся до суду з вказаним поданням.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими, а подання таким, що підлягає задоволенню.

Згідно частини 8 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити повністю.

Стягнути в доход бюджету з приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 05479378, вул. Євгена Коновальця, 411 «а», м. Івано-Франківськ, 76014) податковий борг в сумі 43963 (сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп. з наступних розрахункових рахунків платника податку: №26006100031001 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», МФО 380764; №26040080048, №26006080048 в публічному акціонерному товаристві «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629; №2600400212208, №604900112208, №2600500112208 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», МФО 380054; №26002000008074, №26006000007844 в публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк», МФО 300023; №2604559514, №26009463873 в акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805; №3712505479378 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, МФО 836014.

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України звернути постанову до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до частини 10 статті 183-3 та статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена о 12:56 год. 03.02.2015 року.