Постанова № 42630450, 29.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2015 р. № 820/18236/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Петракова В.А.,

представника відповідача - Гнатченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-А" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-А" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Анна-А") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2014 р. № 0003562201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у подвійному розмірі в сумі 5775, 70 грн. та № 0003572201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 183, 00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.2014 р. фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, в якій ним здійснюється господарська діяльність та за результатами якої було складено акт №1481/20/40/22/37877356 на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

З посиланням на лист Державної податкової адміністрації, від 21.02.2002 р. № 3187/7/23-3117 "Щодо ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг)" вказує на незаконність висновків перевірки та винесені на їх підставі податкові повідомлення - рішення про порушення ним п. 12 ст. 3 Закону 265/95-ВР та п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки всі документи на товар, який продавався у торгівельній точці знаходився у іншому місці - в бухгалтерії підприємства, а оригінал торгового патенту був розміщений на фронтальній вітрині магазину та знаходився на доступному для огляду покупців місці. А отже, зазначає, що застосування штрафної санкції в подвійному розмірі, а саме - 5775, 70 грн. згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним, а тому податкове повідомлення - рішення в цій частині підлягає скасуванню. Також позивач вважає необґрунтованим і протиправним застосування штрафної санкції у розмірі 183 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав, зазначених у повній заяві.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких заперечує проти задоволення вимог позивача щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки вони ґрунтується на правомірних висновках акта фактичної перевірки від 22.09.2014 року № 1481/20/40/22/37877356, так як в порушення вимог податкового законодавства на при продажу товару в торговій точці, що належить позивачу були відсутні документи на підставі яких у встановленому законодавством, здійснюється облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а також в ході проведення перевірки встановлено порушення порядку використання торгового патенту, а саме, на фронтальній вітрині магазину була розміщена копія торгового патенту, яка засвідчена лише директором ТОВ «Анна-А» ОСОБА_3 Під час перевірки оригінал торгового патенту для огляду перевіряючим надано не було.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав на необґрунтованість позову та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Анна-А» пройшло в установленому законом порядку процедуру державної реєстрації, є юридичною особою, перебуває на обліку в органах Міндоходів та є платником податків і зборів, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Судом встановлено, що підставі направлень на перевірку від 17.09.2014 р. № 3551, № 3552 та наказу від 11.09.2014 р. № 328 «Про організацію проведення фактичних перевірок» у відповідності до приписів підпункту 80.2 статті 80, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області 22.09.2014 року була проведена фактична перевірка, господарського об'єкту - магазину, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Парашутистів, 1-А, в якому здійснює діяльність ТОВ «Анна-А» щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових. операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за результатами якої складено акт від 22.09.2014 року № 1481/20/40/22/37877356 (далі по тексту - акт перевірки).

В ході фактичної перевірки встановлені порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР та п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Московському районі були прийняті оскаржувані податкове повідомлення - рішення від 10.10.2014 р. № 0003562201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 5777, 70 грн. та № 0003572201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 183, 00 грн.

Фактичними підставами для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки акта перевірки від 22.09.2014 року № 1481/20/40/22/37877356 щодо продажу позивачем товарів, які не обліковані як товарні запаси за місцем їх реалізації, а також відсутність на фронтальній вітрині магазину нотаріально засвідченої копії торгового патенту.

Пунктом 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єктів господарювання, його представників, або в присутності особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Відповідно до статті 80 кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 кодексу при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 86.5. ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абз. 3 п. 86.5. ст. 86 ПК України).

Згідно п. 86.6. ст. 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Суд погоджується із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки та винесеним на їх підставі податковим повідомленням - рішенням виходячи з наступного.

Так, в ході проведення фактичної перевірки господарської одиниці, що належать позивачу (магазину, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Парашутистів, 1а) у присутності продавця ОСОБА_4 (особи, яка фактично проводить розрахункові операції), фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області, були встановлені товарні запаси за місцем реалізації товару (алкогольні вироби) на суму 2887, 85 грн., які знайшли своє відображення у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації фактичних залишків ТМЦ (додаток №3 до акту перевірки). При цьому, накладні (товарно-транспортні накладні), інші первинні бухгалтерські документи на ТМЦ в сумі 2887, 85 грн., зазначені у додатку, в ході проведення перевірки надані не були.

Як вбачається з матеріалів срави, а саме акта та додатку № 3 до нього, вони підписані продавцем ОСОБА_4 без зауважень.

У відповідності до вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Стаття 6 Закону №265/95-ВР визначає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Крім того, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ (далі - Закон №996-ХІУ) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Так, статтею 2 зазначеного Закону визначено, що він поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм власності, а також на представництво іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Згідно із пунктами 1, 3 і 5 статті 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відтак, очевидним є висновок про те, що підприємством на підставі первинних документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій (зокрема, придбання товару для подальшої реалізації), ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а підтвердити або спростувати правильність (повноту, своєчасність) такого обліку виявляється можливим лише при звірці даних обліку з первинними документами.

Більш того, у відповідності до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2006р. №833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Факт відсутності накладних, ТТН за місцем реалізації та зберігання товару на момент проведення перевірки також підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_5 та самим позивачем, про що зазначено в адміністративному позові.

Обов'язок платника податків до початку проведення перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, визначено приписами пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України

Отже, ненадання платником податків при проведенні перевірки для огляду та звірки з даними бухгалтерського обліку первинних бухгалтерських документів на товар, що знаходиться за місцем реалізації та зберігання товару, позбавляє контролюючий орган дійти висновку про правильність, повноту та своєчасність ведення такого обліку (в ході перевірки фахівцями фіксується товар, що знаходиться за місцем реалізації (його найменування, кількість), а відсутність накладних на нього, або інших первинних документів, зумовлює неможливість зробити висновок про його оприбуткування та відображення у відповідному обліку.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Державної податкової адміністрації, від 21.02.2002, № 3187/7/23-3117 "Щодо ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг)", оскільки він втратив чинність згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 3 березня 2009 року N 4364/7/23-7017/159).

Також, суд не приймає до уваги надану позивачем до адміністративного позову копії авансових звітів, видаткових накладних, товарно - транспортних накладних, оборонто-сальдової відомості, наданих представником позивача через канцелярію суду лише 29.01.2015 року, оскільки вони не надавалася позивачем в ході проведення фактичної перевірки, як того вимагають приписи пункту 85.2 статті 85 Кодексу, та перевіряючими не досліджувалися, не подавалися вони також одночасно і з поданням адміністративного позову (позовну заяву подано до суду 05.11.2014 року і розгляд справи призначався не одноразово).

Крім того, як встановлено при судовому розгляді справи, зазначені вище документи не надавалися до Західної ДПІ у Московському районі й після проведення фактичної перевірки, незважаючи на наявність у позивача такого права, передбаченого пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України згідно якого у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.10.2014 р. № 0003562201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у подвійному розмірі в сумі 5775, 70 грн.

Щодо порушення Позивачем підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Положеннями підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій.

В силу вимог підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Водночас, для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам (підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

В ході проведення перевірки торгівельної точки позивача встановлено порушення порядку використання торгового патенту, а саме, на фронтальній вітрині магазину розміщено копію торгового патенту, яка нотаріально не засвідчена (засвідчена лише директором ТОВ «Анна-А» ОСОБА_3.). Більш того, під час перевірки оригінал торгового патенту для огляду уповноваженим особам надано не було.

Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення порядку використання торгового патенту передбачена положеннями статті 125 Кодексу.

В силу приписів абз.2 пункту 125.1 статті 125 Кодексу до суб'єктів господарювання, що проводять торговельну діяльність з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого, зокрема, підпунктами 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу, застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі збору на один календарний місяць.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності, згідно підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Кодексу, встановлюється сільськими, селищними та міськими

радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної

заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року , визначеному цим

пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту

товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Рішенням 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11 затверджено Положення «Про порядок обчислення та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у місті Харкові» (надалі - Положення).

Підпунктом 6.1 пунктом 6 Положення встановлено, що ставка збору за провадження

торговельної діяльності на території міста Харкова встановлюється з розрахунку на

календарний місяць з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та

асортименту товарів у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати,

установленої законом на 1 січня календарного року визначеної згідно додатку №1 до

цього Положення.

З урахуванням додатку № 1 до цього Положення, ставка збору за провадження торговельної діяльності для позивача на місяць у 2014 році встановлено у розмірі 183, 00 грн. - 1218, 00 грн. (мінімальна заробітна плата на 1 січня 2014 року) * 0,15 (ставка, згідно Додатку №1 до Положення, з урахуванням поясу розташування та асортименту товарів).

У ч. 2 ст. 11 КАС України вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.10.2014 р. № 0003562201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у подвійному розмірі в сумі 5775, 70 грн. та № 0003572201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 183, 00 грн., як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-А" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.