Постанова № 42630362, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1649/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Кузьменко В.В. секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахмед Яр Уа" до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р", -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а Постанову суду першої інстанції в її резолютивній частині - змінити з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, про що складено відповідний Акт від 08 травня 2014 року №7/23-00-22-03/35274221 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.12-26).

Перевіркою встановлено, що Позивачем при декларуванні товарів «холодильне обладнання в асортименті», нарахуванні та сплаті митних платежів за митними деклараціями від 25.01.2012 року №902050000/2012/000157, від 01.02.2012 року №902050000/2012/000449, від 02.02.2012 року №902050000/2012/000514, від 13.02.2012 року №902050000/2012/000901, від 16.02.2012 року №902050000/2012/001083, від 22.02.2012 року №902050000/2012/001364, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001656, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001679, від 09.03.2012 року №902050000/2012/002067, від 13.03.2012 року №902050000/2012/002158, від 04.04.2012 року №902050000/2012/003160, від 28.04.2012 року №902050000/2012/004233, від 29.05.2012 року №902050000/2012/005380 порушено вимоги: ст. 81,88 Митного кодексу України; ст. 264, 267 Митного кодексу України, в результаті чого ним занижено митну вартість імпортованих товарів та надано митниці під час декларування неправдивих відомостей щодо дійсних умов поставки товарів - EXW згідно Інкотермс-2000, внаслідок чого до ціни товару додано складові митної вартості (витрати на транспортування товарів до ввезення на митну територію України) не у повному обсязі, що призвело до заниження бази оподаткування (митної вартості) імпортованих товарів; ст. 8, 17, 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф»; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість; п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України. Крім того, перевіркою встановлено, що Позивачем при декларуванні товарів «холодильне обладнання в асортименті», нарахуванні та сплаті митних платежів за митними деклараціями від 18.07.2012 року №902050000/2012/007177, від 24.07.2012 року №902050000/2012/007411, від 11.09.2012 року №902050000/2012/009381, від 21.02.2013 року №902050000/2013/001582, від 24.01.2013 року №902050000/2013/000562, від 31.01.2013 року №902050000/2013/000808, від 15.03.2013 року №902050000/2013/002402, від 18.05.2013 року №902050000/2013/004754, від 24.05.2013 року №902050000/2013/005055, від 29.05.2013 року №902050000/2013/005264, від 05.06.2013 року №902050000/2013/005657 порушено вимоги ст. 257, 266 Митного кодексу України; ст. 52, 53, 58 Митного кодексу України, в результаті чого занижено митну вартість імпортованих товарів та надання митниці під час декларування неправдивих відомостей щодо дійсних умов поставки товарів - EXW згідно Інкотермс-2000, внаслідок чого до ціни товару додано складові митної вартості (витрати на транспортування товарів до ввезення на митну територію України) не у повному обсязі, що призвело до заниження бази оподаткування (митної вартості) імпортованих товарів; п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість; п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України. Зазначені порушення Позивача призвели до заниження на 2022913,58 грн. суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного ним за митними деклараціями. Також, в Акті зазначено, що всього, додатково до сплачених Позивачем за митними деклараціями згідно з таблицею №1 податків, підлягає сплаті до Державного бюджету України 381299,01 грн. ввізного мита та 1641614,57 грн. податку на додану вартість.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 22 травня 2014 року: №0000122203, яким збільшено на 476623,76 грн. суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, у тому числі на 381299,01 грн. за основним платежем та на 95324,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0000132203, яким збільшено на 2052018,21 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, у тому числі на 1641614,57 грн. за основним платежем та на 410403,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно, копія яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.74, 77).

Як вбачається з пп. 1.1 п. 1 Контракту №001-038 від 14.06.2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.83-84), укладеного Позивачем, як Покупцем, та «Ahmet Yar IC VE DIS TIC.LTD.STI» (Турція), як Продавцем, останній зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар - холодильне обладнання в асортименті, кількістю та вартістю відповідно до рахунків-фактури та додатків, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пп.пп. 2.1, 2.2 п.2 Контракту, базис поставки - СРТ, м. Черкаси, Україна згідно «Інкотермс-2000»; поставка Покупцю здійснюється транспортними засобами Продавця.

Згідно з пп.пп. 3.1, 3.2, ціну товару, що поставляється, зазначено в додатках до цього Контракту; загальна вартість цього Контракту складає 988249,00 Євро.

А відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього Контракту, одночасно з товаром Продавець передає Покупцю оригінал рахунку-фактури (інвойс), Пакувальний лист, Технічні характеристики товару, Сертифікат походження товару.

Також, між Позивачем, як Покупцем, та «Ahmet Yar IC VE DIS TIC.LTD.STI» (Турція), як Продавцем, укладено Контракт №001-039 від 05.03.2012 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.87-88), та відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар - холодильне обладнання в асортименті, кількістю та вартістю відповідно до рахунків-фактури та додатків, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пп.пп. 2.1, 2.2 п.2 Контракту, базис поставки - СРТ, м. Черкаси, Україна згідно «Інкотермс-2000»; поставка Покупцю здійснюється транспортними засобами Продавця.

Відповідно до пп.пп. 3.1, 3.2, ціну товару, що поставляється, зазначено в додатках до цього Контракту; загальна вартість цього Контракту складає 594979,00 Євро.

А згідно з п. 6.1 ст. 6 цього Контракту, одночасно з товаром Продавець передає Покупцю оригінал рахунку-фактури (інвойс), Пакувальний лист, Технічні характеристики товару, Сертифікат походження товару.

Крім того, між Позивачем, як Покупцем, та «Ahmet Yar IC VE DIS TIC.LTD.STI» (Турція), як Продавцем, укладено Контракт №001-041 від 10.01.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.85-86), та відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар - холодильне обладнання в асортименті, кількістю та вартістю відповідно до рахунків-фактури та додатків, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пп.пп. 2.1, 2.2 п.2 Контракту, базис поставки - СРТ, м. Черкаси, Україна згідно «Інкотермс-2000»; поставка Покупцю здійснюється транспортними засобами Продавця.

Відповідно до пп.пп. 3.1, 3.2, ціну товару, що поставляється, зазначено в додатках до цього Контракту; загальна вартість цього Контракту складає 579701,00 Євро.

А згідно з п. 6.1 ст. 6 цього Контракту, одночасно з товаром Продавець передає Покупцю оригінал рахунку-фактури (інвойс), Пакувальний лист, Технічні характеристики товару, Сертифікат походження товару.

На виконання умов зазначених Контрактів, Позивачем здійснено поставку товару на митну територію України, для митного оформлення якого митному органу надано електронні митні декларації від 25.01.2012 року №902050000/2012/000157, від 01.02.2012 року №902050000/2012/000449, від 02.02.2012 року №902050000/2012/000514, від 13.02.2012 року №902050000/2012/000901, від 16.02.2012 року №902050000/2012/001083, від 22.02.2012 року №902050000/2012/001364, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001656, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001679, від 09.03.2012 року №902050000/2012/002067, від 13.03.2012 року №902050000/2012/002158, від 04.04.2012 року №902050000/2012/003160, від 28.04.2012 року №902050000/2012/004233, від 29.05.2012 року №902050000/2012/005380, від 18.07.2012 року №902050000/2012/007177, від 24.07.2012 року №902050000/2012/007411, від 11.09.2012 року №902050000/2012/009381, від 21.02.2013 року №902050000/2013/001582, від 24.01.2013 року №902050000/2013/000562, від 31.01.2013 року №902050000/2013/000808, від 15.03.2013 року №902050000/2013/002402, від 18.05.2013 року №902050000/2013/004754, від 24.05.2013 року №902050000/2013/005055, від 29.05.2013 року №902050000/2013/005264, від 05.06.2013 року №902050000/2013/005657.

З метою встановлення законності ввезення Позивачем на митну територію України у 2012 - 2013 роках товарів «холодильне обладнання в асортименті» виробництва турецької компанії «Ahmet Yar IC VЕ DІS TІС.LTD.STI», Черкаською митницею перед Держмитслужбою України ініційовано направлення запитів до митних органів Республіки Туреччина.

Черкаською митницею Міндоходів отримано відповіді на всі запити від уповноважених органів Республіки Туреччина та фактичні дані стосовно ввезених Позивачем за митними деклараціями на митну територію України товарів «холодильне обладнання в асортименті» (щодо їх опису, кількісних та вартісних характеристик тощо).

Згідно отриманих від митних органів Республіки Туреччина документів, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с.22-163), загальна фактурна вартість товарів, ввезених Позивачем на митну територію України, виробником яких є компанія «Ahmet Yar IC VЕ DІS TІС.LTD.STI», за митними деклараціями в 2-3 рази більше заявленої Позивачем до митного оформлення на Черкаській митниці Міндоходів фактурної вартості, що становить 593469,00 Євро.

Як вже зазначалось раніше, згідно з пп. 2.1 п. 2 Контрактів від 14.06.2011 року №001-038, від 05.03.2012 року №001-039, від 10.01.2013 року №001-041 та митних декларацій (графи 20 «Умови поставки»), умовами поставки, на яких здійснено ввезення Позивачем на митну територію України товарів «холодильне обладнання», є СРТ-Черкаси (Україна) згідно Інкотермс 2000. В той же час, у документах, що надійшли від уповноважених органів Республіки Туреччина Листом від 26.02.2013 №29980007/724-01-03-UA/12438-1215/1331.1728 (Т.2, а.с.120), від 20.08.2013 №29980007/724-01-03-UA/8549-4997/5603/7348 (Т.2, а.с.93), №29980007/724-01-03-UA/1908-588/727-2026 (Т.2, а.с.22), а саме: декларацій Республіки Туреччина, рахунків-фактур, пакувальних листів, зазначено, що умовами поставки є EXW-Izmir (Туреччина).

Умови поставки товарів EXW згідно Інкотермс 2000 означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Умови поставки товарів СРТ згідно Інкотермс 2000 означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передачі призначеному ним перевізнику. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

У зв'язку з невідповідністю умов поставок, задекларованих Позивачем під час митного оформлення на Черкаській митниці Міндоходів, та зазначених у документах, отриманих від митних органів Республіки Туреччина, з метою отримання завірених копій документів перевізників стосовно сум витрат на транспортування товарів на умовах поставки EXW згідно Інкотермс 2000, Управлінням боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Черкаської митниці Міндоходів направлено запити до підприємств-перевізників, які згідно міжнародних товаротранспортних накладних - CMR здійснювали міжнародні перевезення вантажів для Позивача, а саме: «Автотранс-Альянс», ТОВ «Галавтотранс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «АФ-ТРАНС», ТОВ «Бета-Інвест Логістик», копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с.165-174).

Відповіді на вказані запити були надані трьома перевізниками ТОВ «АФ-ТРАНС» (за вих. №10-11-13 від 07.11.2013 року), ТОВ «Бета-Інвест Логістик» (за вих. №01/11-13 від 11.11.2013 року), ТОВ «Галавтотранс» (без номера, без дати) копія яких наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с. 175-231).

Відповідно до частини першої ст. 264 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-IV, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п'ятою, шостою та сьомою ст. 266 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-IV, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного; основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 267 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-IV, зокрема митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

Згідно з п. 5 частини другої ст. 267 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-IV, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Положення аналогічного змісту закріплені також в ст.ст. 57-64 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI.

Як зазначено в Акті, розрахунок митної вартості товарів, ввезених Позивачем на митну територію України в митному режимі імпорту за митними деклараціями від 16.02.2012 року №902050000/2012/001083, від 11.09.2012 року №902050000/2012/009381, від 24.01.2013 року №902050000/2013/000562, від 31.01.2013 року №902050000/2013/000808, від 21.02.2013 року №902050000/2013/001582, від 15.03.2013 року №902050000/2013/002402, від 18.05.2013 року №902050000/2013/004754, від 24.05.2013 року №902050000/2013/005055, від 29.05.2013 року №902050000/2013/005264, від 05.06.2013 року №902050000/2013/005657 здійснено на підставі документів, отриманих від митних органів Республіки Туреччина, з урахуванням відомостей про дійсну вартість транспортно-експедиційних послуг, зазначену в документах, отриманих від перевізників ТОВ «АФ-ТРАНС», ТОВ «Бета-Інвест Логістик», ТОВ «Галавтотранс». Тобто, за зазначеними митними деклараціями митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Методи за ціною угоди щодо ідентичних та подібних товарів та методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не можуть застосовуватись для визначення митної вартості товарів за митними деклараціями від 25.01.2012 року №902050000/2012/000157, від 01.02.2012 року №902050000/2012/000449, від 02.02.2012 року №902050000/2012/000514, від 13.02.2012 року №902050000/2012/000901, від 22.02.2012 року №902050000/2012/001364, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001656, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001679, від 09.03.2012 року №902050000/2012/002067, від 13.03.2012 року №902050000/2012/002158, від 04.04.2012 року №902050000/2012/003160, від 28.04.2012 року №902050000/2012/004233, від 29.05.2012 року №902050000/2012/005380, від 18.07.2012 року №902050000/2012/007177, від 24.07.2012 року №902050000/2012/007411, оскільки у Позивача та Відповідача відсутня інформація про ціну ідентичних та подібних товарів, які продано на експорт в Україну у максимально наближений період до їх ввезення та про ціну товарів відповідно до вимог статей 62, 63 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI.

Враховуючи неможливість послідовного використання попередніх методів, зазначених у ст.ст. 58-63 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, митну вартість визначено згідно з вимогами ст. 64 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI за резервним методом, з урахуванням маршруту перевезення, вагових характеристик партій товарів та відповідних їм, наявним у Відповідача, відомостям щодо дійсної вартості транспортно-експедиційних послуг, вартість яких розраховано за зазначеними у Листі Державної митної служби України від 26.05.2008 року №16/1-848 розмірами та отриманими від перевізників ТОВ «АФ-ТРАНС», ТОВ «Бета-Інвест Логістик», ТОВ «Галавтотранс» відомостями.

Обґрунтовуючи неможливість послідовного використання попередніх методів визначення митної вартості товарів, та застосування шостого резервного методу для визначення митної вартості товарів за митними деклараціями від 25.01.2012 року №902050000/2012/000157, від 01.02.2012 року №902050000/2012/000449, від 02.02.2012 року №902050000/2012/000514, від 13.02.2012 року №902050000/2012/000901, від 22.02.2012 року №902050000/2012/001364, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001656, від 29.02.2012 року №902050000/2012/001679, від 09.03.2012 року №902050000/2012/002067, від 13.03.2012 року №902050000/2012/002158, від 04.04.2012 року №902050000/2012/003160, від 28.04.2012 року №902050000/2012/004233, від 29.05.2012 року №902050000/2012/005380, від 18.07.2012 року №902050000/2012/007177, від 24.07.2012 року №902050000/2012/007411, Відповідач зазначає про відсутність у нього та Позивача необхідної інформації про ціну товарів. Зокрема, відсутня інформація щодо вартості перевезення товарів ТОВ «Автотранс-Альянс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4

Відповідно до частини першої ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною п'ятою ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини п'ятої ст. 334 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при визначенні митної вартості товару, Відповідачем не в повному обсязі використано встановлене законодавством право на витребування необхідних додаткових документів для прийняття рішення щодо встановлення митної вартості товару.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Відповідача щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою ст. 266 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-IV, та без обґрунтування неможливості їх застосування.

Крім того, Відповідачем під час перевірки використано відомості про вартість товарів «холодильне обладнання в асортименті», наданих митними органами Республіки Туреччина, та відомості про вартість міжнародних перевезень вантажів від перевізників ТОВ «АФ-ТРАНС», ТОВ «Галавтотранс», ТОВ «Бета-Інвест Логістик».

Як вбачається з Акта, на підставі зазначених документів, Відповідач дійшов висновку про заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості визначення митної вартості задекларованого Позивачем при ввезенні на митну територію України товару на підставі документів, отриманих від митних органів Республіки Туреччина, з огляду на викладення їх турецькою мовою та відсутність офіційного їх перекладу; наявність в їх переліку некласифікованих документів, що під час проведення Відповідачем перевірки не прийнято ним до уваги. Зазначені обставини свідчать про вибіркове використання документів під час проведення перевірки Позивача. Також, в інвойсах (рахунках-фактури), наданих митним органом Республіки Туреччина, відсутні посилання на міжнародні договори (контракти), на виконання яких оформлено відповідні рахунки-фактури.

Крім того, між Позивачем та «Ahmet Yar IC VЕ DІS TІС.LTD.STI» проведено звірку взаємних розрахунків за Контрактами від 14.06.2011 року №001-038, від 05.03.2012 року №001-039, від 10.01.2013 року №001-041, оформлену відповідним Актом звірки взаємних розрахунків, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 218-219), та з якого вбачається відсутність будь-яких розбіжностей щодо вартісних показників поставленого товару і сум коштів, сплачених Позивачем за їх поставку, що, в свою чергу, спростовує твердження Відповідача щодо порушень Позивачем норм Митного та Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачем жодних належних та допустимих доказів щодо правомірності прийняття оскаржених Позивачем податкових повідомлень-рішень не надано.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскаржених Позивачем податкових повідомлень-рішень Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржених Позивачем податкових повідомлень-рішень Відповідача протиправними і їх скасування.

Згідно зі ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, Постанова суду першої інстанції в її резолютивній частині змінюється.

Керуючись ст.ст. 11, 162, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково, Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року в її резолютивній частині змінити, замінити в її другому та третьому абзацах слово «Скасувати» на фразу «Визнати протиправним і скасувати».

В іншій частині Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 03.02.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.