Рішення № 42630262, 05.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015№910/25967/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/25967/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво», м. Київ,

до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ,

приватного акціонерного товариства «Побутрембуд», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», м. Київ,

про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Галай Г.С. (довіреність від 02.01.2014 №1);

відповідача-1 - Литвиненко Т.М. (довіреність від 13.01.2014 №01/14-26);

відповідача-2 - Лісового С.А. (довіреність від 03.09.2014 №б/н);

Добрянського В.А. (довіреність від 03.09.2014 №б/н);

третьої особи - Степанюка Д.О. (довіреність від 15.12.2014 № б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (далі - ТОВ «Аркада-Будівництво») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - Університет) та приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» (далі - ПрАТ «Побутрембуд») про:

визнання недійсним договору від 11.12.2009 № ЗП02 про спільну діяльність з продовження проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6 у м. Києві (далі - Договір);

застосування наслідків недійсності Договору та зобов'язання ПрАТ «Побутрембуд» звільнити земельну ділянку площею 27,6010 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0003, та земельну ділянку площею 0,8124 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0044, загальною площею 28,41 га, розташовані за адресою: проспект Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва (далі - земельні ділянки), шляхом: звільнення від майна, обладнання та механізмів, які знаходяться на земельних ділянках та перебувають у власності ПрАТ «Побутрембуд» та інших осіб, з якими ПрАТ «Побутрембуд» укладені будь-які договори; звільнення представниками та працівниками ПрАТ «Побутрембуд» іншими особами, з якими ПрАТ «Побутрембуд» укладені будь-які договори, території земельних ділянок.

Позов мотивовано тим, що:

- 14.01.2014 позивачем і відповідачем-1 було укладено договір доручення № 01-2013 (далі - Договір доручення), відповідно до умов якого Університет передав ТОВ «Аркада-Будівництво» земельні ділянки як будівельний майданчик з метою завершення будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд;

- права та законні інтереси позивача порушені вчиненням Договору, оскільки ТОВ «Аркада-Будівництво» не має доступу до земельних ділянок;

- зміст Договору суперечить вимогам чинного на момент його укладення законодавства України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2014 порушено провадження у справі.

Позивач 15.12.2014 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

ПрАТ «Побутрембуд» 15.12.2014 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке: ПрАТ «Побутрембуд» з 2003 року є забудовником комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6, у м. Києві; рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2009 зі справи № 50/35 договір від 27.02.2003 №01/03 (далі - Договір №01/03) про проектування та будівництво комплексу житлових будинків та інших споруд, укладений ПрАТ «Побутрембуд», Університетом та закритим акціонерним товариством «Інтернафтогазбуд», з усіма змінами та доповненнями до нього визнано недійсним; 11.12.2009 ПрАТ «Побутрембуд» та Університетом укладено Договір, яким визначено подальший порядок завершення будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6, та врегульовано питання щодо переоформлення вказаної земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства зі зміною її цільового призначення на «будівництво, експлуатація та обслуговування житлових будинків з об'єктами соціально-побутового, торговельно-розважального та готельно-офісного призначення»; даний Договір став правовою підставою для проведення подальших будівельних робіт ПрАТ «Побутрембуд» на земельній ділянці; таким чином, на момент укладення 11.12.2009 Договору у ТОВ «Аркада-Будівництво» не було укладено жодних договорів з Інститутом, а також позивач не був стороною інших правочинів; договірні відносини між позивачем та Університетом виникли 14.01.2014; крім того, на думку відповідача-2, до вимог позовної заяви слід застосувати наслідки спливу позовної давності.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») 15.12.2014 подало суду клопотання про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2014 залучено до участі у справі ПАТ «Укрсоцбанк» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

24.12.2014 ПАТ «Укрсоцбанк» подало суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначило таке:

- жодних порушень законних прав та інтересів позивача не було та не могло бути як на момент укладення Договору, так і не має на час звернення до суду з даним позовом;

- Договір розірвано 04.04.2013 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 зі справи № 5011-10/14199-2012), а тому починаючи з 04.04.2013 названий правочин не може слугувати підставою для виникнення прав чи обов'язків;

- права ТОВ «Аркада-Будівництво», які виникли на підставі Договору доручення, погодженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 1063-р, не могли бути порушені оспорюваним Договором 14.01.2014 (як зазначає сам позивач в позовній заяві), оскільки станом на цю дату Договір вже не діяв і був припиненим;

- ТОВ «Аркада-Будівництво» не було стороною Договору, і сам позивач вказує, що його права були порушеними лише після укладення Договору доручення, отже станом на дату укладення оспорюваного Договору (11.12.2009) жодних прав позивача порушено не було;

- Договір відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства України;

- фактично ПрАТ «Побутрембуд» продовжило виконання будівельних робіт на земельних ділянках після зміни їх цільового призначення, переоформлення усіх документів та отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- розпорядження Кабінету Міністрів України не є актом цивільного законодавства у розумінні статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому невідповідність Договору розпорядженню не тягне за собою визнання правочину недійсним;

- позивач не довів факту невідповідності умов Договору розпорядженню Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1502-р «Про погодження укладеного договору про спільну діяльність» (далі - Розпорядження).

12.01.2015 ТОВ «Аркада-Будівництво» подало суду письмові пояснення, в яких зазначило таке:

- позивач не пропустив встановлений законодавством строк позовної давності щодо пред'явлення вимоги про визнання недійсним Договору;

- будівництво було зупинено наприкінці грудня 2008 року у зв'язку зі зверненням Генеральної прокуратури України до суду з позовом про визнання недійсним Договору № 01/03;

- оспорюваний Договір містить ознаки фіктивності, адже будівництво на його підставі не здійснювалось, а укладений він був виключно з метою поширення його умов на правовідносини, що існували раніше;

- будівництво комплексу не завершено; понад 500 інвесторам, довірителям фондів фінансування будівництва грошові кошти не повернуті; майже десть років названі особи, які є здебільшого фізичними особами, не можуть отримати у власність оплачене ними майно.

05.02.2015 ПрАТ «Побутрембуд» подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке:

- жодних порушень законних прав та інтересів позивача не було та не могло бути як на момент укладення Договору, так і не має на час звернення до суду з даним позовом;

- Договір розірвано 04.04.2013 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 зі справи № 5011-10/14199-2012), а тому починаючи з 04.04.2013 названий правочин не може слугувати підставою для виникнення прав чи обов'язків;

- права ТОВ «Аркада-Будівництво», які виникли на підставі Договору доручення не могли бути порушені оспорюваним Договором, оскільки станом на цю дату Договір вже не діяв і був припиненим;

- ТОВ «Аркада-Будівництво» не було стороною Договору, і сам позивач вказує, що його права були порушеними лише після укладення Договору доручення, отже станом на дату укладення оспорюваного Договору (11.12.2009) жодних прав позивача порушено не було;

- Договір відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства України;

- фактично ПрАТ «Побутрембуд» продовжило виконання будівельних робіт на земельних ділянках після зміни їх цільового призначення, переоформлення усіх документів та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

У судовому засіданні 05.02.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Представники відповідача-2 та третьої особи надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.12.2009 Університетом і закритим акціонерним товариством «Побутрембуд» (далі - ЗАТ «Побутрембуд», правонаступником якого є ПрАТ «Побутрембуд») укладено Договір, за умовами якого:

- сторони продовжують здійснювати розпочату діяльність з реалізації проекту з метою досягнення результату проекту протягом строку Договору та у відповідності до його умов. У зв'язку з цим сторони відновлюють та продовжують роботи з проектування та будівництва комплексу з метою завершення розпочатого будівництва у відповідності з проектною та дозвільною документацією та на умовах Договору (пункт 1.1 Договору), де:

комплекс - це комплекс заходів, направлених на створення комплексу житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі міста Києва, разом з їх інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, під'їзними шляхами, земельними ділянками, призначеними для їх обслуговування відповідно до чинного законодавства України, відповідно до проектної документації, технічних умов тощо;

проект - це комплекс заходів, направлених на створення комплексу, в тому числі проектування, будівництво, виконання робіт з благоустрою, введення в експлуатацію, передання інженерних мереж на баланс відповідних організацій, виготовлення технічної та іншої необхідної документації щодо комплексу, виконання інших дій та заходів, направлених на створення та введення комплексу в експлуатацію;

результат проекту - це завершений будівництвом та прийнятий в експлуатацію комплекс, а також виготовлена та погоджена (зареєстрована) відповідним чином технічна документація щодо нього, виконані усі зобов'язання за обов'язковими врахуваннями перед органами державної влади та органами місцевого самоврядування належним чином підготовлені та надані власникам часток документи, необхідні для оформлення та реєстрації прав власності та відповідні приміщення;

- Договір є договором про спільну діяльність та не передбачає об'єднання вкладів, формування спільного майна, ведення окремого балансу, створення єдиного органу управління діяльністю та не є договором простого товариства (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до частини першої статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2012 зі справи № 5011-10/14199-2012 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Університету до ПрАТ «Побутрембуд» про розірвання Договору, залишеним без змін за результатами апеляційного перегляду (постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013), позовні вимоги задоволені повністю та розірвано Договір.

Таким чином, Договір було розірвано судовим рішенням, яке набрало законної сили 04.04.2013, відповідно до частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України.

Позивач просить суд визнати Договір недійсним, посилаючись на те, що зміст оспорюваного правочину суперечить положенням статей 1, 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, чинній на момент укладення Договору, далі - Закон) та Розпорядження.

Також ТОВ «Аркада-Будівництво» просило суд застосувати наслідки недійсності Договору, а саме зобов'язати відповідача-2 звільнити земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування (абзац двадцятий статті 1 Закону).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Оскільки на момент укладення Договору (11.12.2009) цільове призначення земельних ділянок не було визначено як ділянки під забудову, то, на думку позивача, оспорюваний правочин суперечить Закону і має бути визнаним недійсним відповідно до статті 215 ЦК України.

Крім того, ТОВ «Аркада-Будівництво» вказує на те, що Договір не відповідає вимогам Розпорядження.

Відповідно до Розпорядження Прем'єр-міністр України погодився з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо укладення Університетом і ЗАТ «Побутрембуд» договору про спільну діяльність, пов'язану з продовженням розпочатого до 2009 року будівництва комплексу житлових будинків по проспекту Академіка Глушкова, 6 у м. Києві, з включенням до нього умов про те, що Університет отримує 20 відсотків загальної площі квартир, які розподіляються між сторонами договору, а також що земельна ділянка, на якій продовжується розпочате будівництво комплексу, перебуває у постійному користуванні Університету.

Доводи позивача щодо недійсності Договору є необґрунтованими, виходячи з такого.

14.01.2014 позивачем і відповідачем-1 було укладено Договір доручення, відповідно до умов якого Університет передав ТОВ «Аркада-Будівництво» земельні ділянки як будівельний майданчик з метою завершення будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд.

Відповідно до пункту 13.2 Договору доручення умови Договору доручення можуть бути розкриті тільки за рішенням суду.

Судом було оглянуто оригінал Договору доручення у судовому засіданні.

У п'ятому абзаці пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

На моменту укладення Договору доручення (14.01.2014) оспорюваний Договір було вже розірвано в судовому порядку (04.04.2013).

Відповідачі, вчинивши 11.12.2009 правочин - Договір не порушували та не могли порушити права та законні інтереси позивача стосовно користування земельною ділянкою, які виникли лише з 14.01.2014 (в момент укладення Договору доручення).

Дійсно на момент укладення осорюваного правочину Університетом не було змінено цільове призначення земельних ділянок.

Проте у додатку № 2 до Договору сторони визначили таке: строки та вартість робіт будуть коригуватись в залежності від початку відновлення будівництва після отримання погодженого зі всіма інстанціями пакету документів, що дозволять продовжувати на законних підставах проведення будівельно-монтажних робіт, а також після додаткового корегування проектно-кошторисної документації з урахуванням поточних цін.

Таким чином, спірний Договір було укладено з урахуванням необхідності зміни цільового призначення земельних ділянок та умовами про початок будівництва лише за наявності відповідних дозволів.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Що ж до заявленого ПрАТ «Побутрембуд» клопотання про застосування строку позовної давності, то слід зазначити таке.

Так відповідач-2 зазначає, що строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним Договору закінчився 11.12.2012, а позовна заява подана 21.11.2014.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на те, що про оспорюваний правочин дізнався 14.01.2014 (день, коли після одержання земельних ділянок як будівельного майданчика від Університету за Договором доручення, ТОВ «Аркада-Будівництво» не змогло отримати доступ до названих змелених ділянок).

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, в даному випадку перебіг позовної давності для позивача почався від 14.01.2014, а тому підстав для застосування статті 267 ЦК України немає.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували наявність підстав для визнання Договору недійсним, а тому відсутні й підстави для застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.02.2015.

Суддя О. Марченко