Рішення № 42627786, 02.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/112/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 Справа № 922/4257/14-908/5458/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Продресурс ЛТД” (61010, Харківська область, м. Харків, вул. Основ’янська, 55)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЙТ-МАРКЕТ” (83050, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 96-а)

про стягнення 33 196,21 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

02.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшли матеріали справи №922/4257/14 за підсудністю на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 24.11.2014 р.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу від 02.12.2014 р. для розгляду справи №922/4257/14 призначено суддю Проскурякова К.В.

Ухвалою суду від 02.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №922/4257/14-908/5458/14, справі присвоєно номер провадження – 5/112/14, розгляд якої призначено на 26.12.2014 р.

Ухвалою суду від 26.12.2014 р. у зв’язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, не надання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 02.02.2015 р. В судовому засіданні 02.02.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судове засідання 02.02.2015 р. представник позивача не з’явився.

02.02.2015 р. на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у зв’язку з тим, що ТОВ “Торговий дім “Продресурс ЛТД” немає матеріальної можливості забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання, а також, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним, 06.05.2014 р. між ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» та ТОВ «РАЙТ-МАРКЕТ» укладено договір поставки продукції №2060514, відповідно до умов якого, позивач зобов’язується поставляти товари та/або продукцію відповідачу, а відповідач зобов’язується приймати товар і оплачувати його. Позивач поставив відповідачу товар про, що свідчать видаткові накладні на загальну суму 31 472,47 грн. з урахуванням часткової оплати та повернення товару. Однак, відповідач в порушення п.6.2. договору свої зобов’язання щодо оплати отриманого від позивача товару не здійснив. Таким чином, станом на 24.12.2014 р. у ТОВ «РАЙТ-МАРКЕТ» відповідно до вказаного договору існує заборгованість перед ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» у розмірі 31 472,47 грн. За невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивачем нараховано пеню у розмірі 1314,95грн., 3% річних у розмірі 157,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 251,78 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач у судові засідання 26.12.2014 р., 02.02.2015 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 02.12.2014 р. та від 26.12.2014 р. відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 12.12.2014 р., відповідно до якого місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЙТ-МАРКЕТ” є 83050, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 96-а. (а.с. 208-210)

05.12.2014 р. та 29.12.2014 р. господарським судом Запорізької області складено Акти про те, що поштові відправлення: ухвали господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 р. про порушення провадження у справі №922/4257/14-908/5458/14 та від 26.12.2014 р. про відкладення розгляду справи не приймається до пересилання адресату, на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. №04-16-1682. Враховуючи викладене, у господарського суду Запорізької області відсутня можливість відправлення зазначених ухвал, які адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю “РАЙТ-МАРКЕТ” за адресою: 83050, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 96-а. (а.с. 204, 219)

Також, 04.12.2014 р. та 31.12.2014 р. ухвали господарського суду Запорізької області від 02.12.2014 про порушення провадження у справі №922/4257/14-908/5458/14 та від 26.12.2014 р. про відкладення розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада України»: www.zp.arbitr.gov.ua, що підтверджується роздруківками зазначених ухвал з офіційного веб-сайта суду (а.с. 202-203, 221).

Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Продресурс ЛТД” (далі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РАЙТ-МАРКЕТ” (далі – Покупець) укладено договір №2060514 поставки продукції, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов’язується поставляти товари та/або продукцію (далі – Товар) Покупцю, а Покупець зобов’язується приймати такий Товар і оплачувати.

Відповідно до п. 2.1. договору ціни та Товар та його асортимент зазначаються в Специфікації (додаток №1 до договору), що є невід’ємною частиною договору та/або накладних (товарно-транспортних накладних, видаткових накладних), які з моменту їх підписання сторонами, є невід’ємною частиною договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, вартість упаковки, маркування і доставки Товару Постачальником.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що оплата поставленого Товару здійснюється Покупцем в строк 30 календарних днів з моменту постачання Товару Покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п.8.5. договору за несвоєчасне виконання обов’язку Покупця по оплаті отриманого від Постачальника Товару, Постачальник має право нарахувати Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочення.

Згідно з п.9.1. договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не попередила іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення строку дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 42 180,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №14369 від 21.06.2014 р. – 6 939,96 грн., №14377 від 21.06.2014 р. – 3 182,82 грн., №14375 від 21.06.2014 р. – 543,96 грн., № 14374 від 21.06.2014 р. – 397,38 грн., №14373 від 21.06.2014 р. – 3 063,90 грн., №14372 від 21.06.2014 р. – 554,04 грн., №14371 від 21.06.2014 р. – 837,54 грн., №14370 від 21.06.2014 р. – 3 404,16 грн., №14938 від 28.06.2014 р. – 1 168,50 грн., №14937 від 28.06.2014 р. – 4 863,96 грн., №14940 від 28.06.2014р. – 2 088,60 грн., №14941 від 28.06.2014 р. – 2 888,04 грн., №14945 від 28.06.2014р. – 2 054,40 грн., №14944 від 28.06.2014 р. – 1 103,04 грн., №14943 від 28.06.2014р. – 402,96 грн., №17605 від 02.08.2014 р. – 1 141,20 грн., №17607 від 02.08.2014 р. – 1 848,42 грн., №17609 від 02.08.2014 р. – 1 707,60 грн., №17610 від 02.08.2014 р. – 642,06грн., №17611 від 02.08.2014 р. – 2 551,68 грн., №17612 від 02.08.2014 р. – 118,80 грн., №17613 від 02.08.2014 р. – 677,88 грн. та товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи. (а.с.17-39)

Відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 3 162,54 грн., що підтверджується накладними про повернення №18954 від 14.08.2014 р. – 567,36 грн., №18956 від 14.08.2014 р. – 1 753,62 грн., №18958 від 14.08.2014 р. – 619,44 грн., №15062 від 28.08.2014 р. – 222,12 грн. (а.с. 113, 117, 120, 123) та частково сплатив за отриманий товар суму у розмірі 7 545,89 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача. (а.с. 127-129)

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до умов договору №2060514 від 06.05.2014 р. становить 31 472,47 грн.

30.07.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 від 30.07.2014 р. за вих. №30-07/14-юр про сплату заборгованості за договором №2060514 поставки товару від 06.05.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком від 30.07.2014 р. та описом вкладення у цінний лист від 30.07.2014 р.

Однак, відповіді на вказану претензію відповідачем не надано.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором поставки товару № 2060514 від 06.05.2014 р. належним чином не виконав, заборгованість за отриманий товар не сплатив.

У зв’язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий товар, позивачем нараховано пеню у розмірі 1 314,95 грн., 3% річних у розмірі 157,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 251,78 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи 06.05.2014 р. між ТОВ “Торговий дім “Продресурс ЛТД” та ТОВ “РАЙТ-МАРКЕТ” укладено договір №2060514 поставки продукції.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ “Торговий дім “Продресурс ЛТД” поставило товар ТОВ “РАЙТ-МАРКЕТ”, а відповідач прийняв зазначений товар на суму 42180,90 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані обома сторонами та містяться в матеріалах справи.

Крім цього, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 7 545,89 грн. та частково повернув товар позивачу на суму 3 162,54 грн., що підтверджується накладними та банківськими виписками по особовому рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 6.2. договору, оплата поставленого Товару здійснюється Покупцем в строк 30 календарних днів з моменту постачання Товару Покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Однак, відповідач за видатковими накладними від 21.06.2014 р. у строк до 21.07.2014р., від 28.06.2014 р. у строк до 28.07.2014 р., від 02.08.2014 р. у строк до 01.09.2014р., свої зобов’язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив.

Станом на 02.02.2015 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем відповідно до умов договору № 2060514 поставки продукції від 06.05.2014 р. складає 31 472,47 грн.

Згідно з пунктом 8.5. договору, за несвоєчасне виконання обов’язку Покупця по оплаті отриманого від Постачальника Товару, Постачальник має право нарахувати Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку розміру пені за період з 21.07.2014 р. по 19.09.2014 р. на суму 1 314,95 грн. було взято загальну суму заборгованості у розмірі 31 472,47 грн., однак позивачем не враховано, що за видатковими накладними від 28.06.2014 р. та від 02.08.2014 р. строк зобов’язання з оплати ще не настав та не дотримано вимоги статті 253 ЦК України відповідно до якої, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Таким чином, суд приходить до висновку здійснити власний перерахунок розміру пені, а саме:

Дата накладних

Загальна сума заборгованості по накладним

Строк оплати відповідно до п.6.2. договору

Період за який розраховується пеня

Сума

21.06.2014

10 758,43

21.07.2014

22.07.2014 – 19.09.2014

442,13 грн.

28.06.2014

13 780,02

28.07.2014

29.07.2014 – 19.09.2014

500,23 грн.

02.08.2014

6 934,02

01.09.2014

02.09.2014 – 19.09.2014

85,49 грн.

Отже, відповідно до розрахунку суду за період з 22.07.2014 р. по 19.09.2014 р. розмір пені складає суму 1 027,85 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який містяться в матеріалах справи, також розрахована за період прострочення заборгованості без врахування податкових накладних по яким ще не наступив строк оплати.

Таким чином, відповідно до розрахунку суду сума 3 % річних за період з 22.07.2014 р. по 19.09.2014 р. складає 123,34 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно з розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи, розмір індексу інфляції розраховано за серпень 2014 р. та складає 251,78 грн., відповідає вимогам законодавства та підлягає задоволенню.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 2060514 поставки продукції від 06.05.2014 р. складає 32 875,44 грн., а саме: 31 472,47 грн. – основного боргу, 1 027,85 грн. – пені, 123,34 грн. – 3% річних, 251,78 грн. – інфляційних втрат.

Доказів виконання умов вказаного договору, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 32 875,44 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЙТ-МАРКЕТ” (83050, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 96-а, р/р №26003045462980 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 350697, ЄДРПОУ 38879925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Продресурс ЛТД” (61010, Харківська область, м. Харків, вул. Основ’янська, 55, п/р 26007010664511 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 38383623) заборгованість за договором № 2060514 поставки продукції від 06.05.2014 р. у розмірі 31 472 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят два) грн. 47 коп. основного боргу, 1 027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 85 коп. пені, 123 (сто двадцять три) грн. 34 коп. 3% річних, 251 (двісті п’ятдесят одна) грн. 78 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.02.2015 р.