Вирок № 42622226, 09.02.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.02.2015

Справа № 320/12571/14-к

(Провадження № 1-кп\320\105\15)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Фоміна В.А.,

при секретарі - Мазуріній О.В.,

за участю прокурора - Кулик О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12014080390000388 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, українця, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, з середньо-технічною освітою, не одруженого, працюючого в соціальній благочинній організації «Все можливо» соціальним працівником, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 07.04.1994 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 2 років виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи з утриманням 15% в дохід держави;

- 14.05.1997 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 21.12.2000 року з Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.12.2000 року на підставі ст. 52 КК України умовно-достроково, не відбутий термін покарання 7 місяців 11 днів;

- 08.12.2004 року Веселівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 07.11.2007 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 24.08.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.11.2007 року та призначено покарання і у вигляді 4 років позбавлення волі. Звільнений 04.05.2012 року постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.04.2012 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково. Невідбутий термін покарання 4 місяці 15 днів.

за ст. 358 ч. 1, ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2014 року, знаходячись на теріторії приміської автостанції в м. Мелітополі, яка розташована по вул. Свердлова в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи умисно, маючи умисел на підробку пенсійного посвідчення, шляхом привласнення знайденого, придбав пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків по оплаті проїзду у транспорті загального користування на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, фотокартки в якому не було.

Далі, 01 жовтня 2014 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1, не будучі пенсіонером, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, маючи умисел на підробку пенсійного посвідчення, з корисливих мотивів, з метою подальшого його використання, здійснив заміну фотокартки у вищезазначеному пенсійному посвідченні, що підтверджується висновком експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Придніпровській залізниці від 12.11.2014 № 301/6, виготовив підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, яке надає право або звільняє від обов'язків по оплаті проїзду у транспорті загального користування.

Крім того, 07листопада 2014 о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на вокзалі ст. Мелітополь Придніпровської залізниці, розташованому в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на використання завідомо підробленого пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, використав зазначене пенсійне посвідчення, пред'явивши його квітковому касиру приміських кас залізничного вокзалу ст. Мелітополь, в результаті чого придбав пільговий квіток № 575093 для безоплатного проїзду в електропоїзді від ст. Мелітополь до ст. Запоріжжя - 1.

В цей же день, о 10 годині 30 хвилин в черговій частині ЛВ на ст. Мелітополь УМВС України на Придніпровській залізниці при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП при проведенні особистого огляду, працівниками ЛВ на ст. Мелітополь у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та пільговий квіток № 575093 для безоплатного проїзду в електропоїзді від ст. Мелітополь до ст. Запоріжжя - 1.

Згідно довідок, наданих Управлінням соціального захисту населення Мелітопольської міської ради в Запорізькій області та управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в базах даних зазначених установ не числиться і послугами не користується.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України визнав повністю та пояснив, що він 15 червня 2014 року, знаходячись на приміській автостанції по вул. Свердлова в м. Мелітополь, Запорізької області, знайшов пенсійне посвідчення серії, яке надає право або звільняє від обов'язків по оплаті проїзду у транспорті загального користування на ім'я ОСОБА_2, фотокартки в якому не було. Потім, 01 жовтня 2014 року о 17 годині 00 хвилин він використав пенсійне посвідчення, пред'явивши його квітковому касиру приміських кас залізничного вокзалу ст. Мелітополь, в результаті чого придбав пільговий квіток для безоплатного проїзду в електропоїзді від ст. Мелітополь до ст. Запоріжжя - 1. В цей же день, о 10 годині 30 хвилин, в черговій частині ЛВ на ст. Мелітополь УМВС України на Придніпровській залізниці, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП, при проведенні особистого огляду, працівниками ЛВ на ст. Мелітополь, у нього працівниками міліції було виявлено та вилучено вказане пенсійне посвідчення та пільговий квіток.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ними вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358 КК України є правильною, він вчинив підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем; та за ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно п.п. 2,3,10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше хоча і притягувався до кримінальної відповідальності, однак позитивно характеризується за місцем проживання, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню обставин в кримінальному проваджені, активне сприяння розкриттю злочину, обставинами що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає, те що він на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, також з урахуванням його відношення до скоєного.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого, що у сукупності на думку суду дає підстави вважати, що виправлення засудженого можливе без ізоляції його від суспільства.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 та призначити йому покарання:

Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 1 місяця обмеження волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12014080390000388: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та пільговий квиток для безоплатного проїзду № 575093 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Придніпровській залізниці МВС України (рахунок № 3141854400007, одержувач - УК у Кіровському р-ні м. Дніпропетровська/24060300, код банку 805012, код ЄДРПОУ 37989316) витрати за проведення експертизи № 301\6 від 12 листопада 2014 року по кримінальному провадженню № 12014080390000388 у розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 84 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.А. Фомін