Вирок № 42620183, 09.02.2015, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/61/15-к

Провадження № 1-кп/630/24/15

В И Р О К

Іменем України

09 лютого 2015 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Касьяненка Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12015220430000178 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Люботин, Харківської області, українця, громадянина України, освіта професійнотехнічна, розлученого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за таких обставин.

ОСОБА_1 15 січня 2015 року близько 12 год. 00 хв., знаходячись в торговому залі супермаркету «АТБ», за адресою м. Люботин, вул. Шевченка,108, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав з полиці пляшку коньяку «Тбілісо-грузинський» 5 зірок, ємкістю 0,5 л, 40 %, вартістю 120,99 грн., ковбасу «М'ясна лавка» салямі «Болгарська» сирокопчена вищого ґатунку, вагою 0,334 г, вартістю 34,73 грн. Після цього ОСОБА_1 виходивши з приміщення магазину, свій злочинний намір до кінця не довів з причин, незалежних від його волі та був затриманий при виході з магазину охоронцем.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст.15- ч.2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку)

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15- ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Причину скоєння кримінального злочину пояснює, як відсутність коштів

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 що виразились в таємному викраденні чужого майна пляшки коньяку «Тбілісо-грузинський» 5 зірок, ємкістю 0,5 л, 40 %, ковбаси «М'ясна лавка» салямі «Болгарська» сирокопчена вищого ґатунку, вагою 0,334 г, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.15-ч.1 ст.185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 винний у вчиненні цього кримінального злочину та підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа, ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Повне визнання винності у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставин , що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості, для виправлення ОСОБА_1 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкцій статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин, який не пов'язаний з загрозою життю і здоров'ю громадян, не представляє інших загроз соціальній безпеці, виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Тому суд , відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи за місцем проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 - ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Процесуальні витрати в сумі 146,7 (сто сорок шість гривень 70 копійок) гривень за виконання товарознавчої експертизи № 216 від 16 січня 2015 року стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Держави (Одержувач УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, Код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680, р/р 31419544700005 ).

Речові докази по справі, вказані на а.с. 14-15 (пляшка коньяку «Тбілісо-грузинський» 5 зірок, ємкістю 0,5 л, 40 %, вартістю 120,99 грн., ковбаса «М'ясна лавка» салямі «Болгарська» сирокопчена вищого ґатунку, вагою 0,334 г, вартістю 34,73 грн) передані на зберігання під розписку представнику потерпілого ОСОБА_2, вважати повернутими власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Суддя І. В. Дем`яненко