Ухвала суду № 42618623, 03.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4135/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/298/К/15 суддя: Чайкіна О.В.

Категорія - 26 (І) Суддя-доповідач - Чорнобук В.І.

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чорнобук В.І.

суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Публічного акціонерного товариства "Південний гірничозбагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, -

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" - Ременюк Юлія Володимирівна

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), Публічного акціонерного товариства "Південний гірничозбагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Південний ГЗК") про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його батько ОСОБА_5 працюючи в шкідливих умовах праці у відповідачів отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 02.08.2011 року йому встановлено стійку втрату працездатності у розмірі 30% та третю групу інвалідності. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер. Висновком експертної комісії Комунального закладу "Обласний центр медичної соціальної експертизи" від 17.04.2013 року встановлено причинний зв'язок смерті батька позивача з встановленим йому за життя професійним захворюванням.

ОСОБА_3 вважає, що смертю батька від отриманого ним професійного захворювання, йому завдано моральну шкоду.

Тому, уточнивши свої позовні вимоги 30 липня 2014 року, ОСОБА_3 просив суд стягнути на його користь з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у відшкодування моральної шкоди завданої смертю його батька грошову суму у розмірі 50 000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб та стягнути на його користь з ПАТ "Південний ГЗК" у відшкодування моральної шкоди завданої смертю його батька грошову суму у розмірі 50 000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2014 року закрито провадження у справі в частині вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Південний ГЗК" про стягнення моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану смертю батька, у розмірі 33 000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб. В решті позову - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду, зменшивши розмір стягнутої на користь позивача моральної шкоди. Зокрема, судом не повній мірі враховано положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року. Визначаючи розмір моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір моральної шкоди є необґрунтовано завищеним.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 зазначає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом було ухвалене справедливе рішення, тому просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - Ременюк Ю.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про народження, є сином ОСОБА_5 (а.с.5)

В періоди з 10 жовтня 1974 року по 02 жовтня 1978 року, з 06 квітня 1982 року по 05 вересня 1990 року батько позивача ОСОБА_5, працював на Ново-Криворізькому гірничозбагачувальному комбінаті (правонаступником якого є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") слюсарем по ремонту дорожньо-будівельних машин, слюсарем по ремонту металургійного обладнання, механіком дільниці, майстром дільниці. (а.с.6-12)

У зв'язку з тривалою працею в умовах впливу шкідливих факторів у батька позивача виникло захворювання - Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), яке за результатами розслідування було визнано професійним захворюванням.

Відповідно до Акту розслідування професійного захворювання від 04.07.2007 року причиною виникнення професійного захворювання у батька позивача було визнано його роботу протягом тривалого часу в умовах впливу пилу, концентрація якого в повітрі робочої зони перевищувала ГДК, які виникли у зв'язку з не виконанням керівництвом підприємств, де працював ОСОБА_5, вимог в частині створення на робочих місцях належних, безпечних і здорових умов праці, відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці. (а.с.13-14)

Висновком МСЕК від 02.08.2011 року ОСОБА_5 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 30% та третю групу інвалідності, з 01 серпня 2011 року до 01 серпня 2012 року. (а.с. 15)

ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивача ОСОБА_5 помер.(а.с.17)

Висновком експертної комісії Комунального закладу "Обласний центр медичної соціальної експертизи" головного управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 14 від 17.04.2013 року встановлено причинний зв'язок смерті батька позивача ОСОБА_5 зі встановленим йому за життя професійним захворюванням, що підтверджується довідкою серії АА № 0000006 від 17.04.2013 року. (а.с.18)

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що смертю від професійного захворювання ОСОБА_5, яке було спричинене незабезпеченням відповідачем ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" безпечних та нешкідливих умов праці, позивачу була завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню на підставі ч.2 ст. 1168 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи. Відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону, вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 Відповідно до довідки КЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" від 17.04.2013 року встановлено причинний зв'язок між смертю ОСОБА_5 з встановленим йому професійним захворюванням.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

З огляду на вищезазначене та враховуючи, що актом розслідування хронічного професійного захворювання від 04 липня 2007 року визначено, що ОСОБА_5 отримав професійне захворювання у зв'язку з незабезпеченням йому відповідачем ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг" безпечних та нешкідливих умов праці, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - сину померлого, і його позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, так суд першої інстанції в повній мірі враховував глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача у встановленні померлому ОСОБА_5 професійного захворювання та наявності причинно-наслідкового зв'язку між професійним захворюванням та смертю ОСОБА_5, а також виходив з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз'ясненнями, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Тому доводи апеляційної скарги про неврахування судом положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року не приймаються колегією суддів до уваги.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір моральної шкоди є необґрунтовано завищеним та не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці і спростовуються вищевикладеним.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 308, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: