Ухвала суду № 42618520, 02.02.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/6148/14-ц

Номер провадження у суді 2/216/266/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 лютого 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Романів Н.Є.,

представника позивача 1 ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" про захист прав споживачів та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь 10,45 гривень безпідставно сплачених в травні 2012 року на користь відповідача в рахунок робіт по ремонту спортивного майданчика біля будинків 7, 9, 11 по вул.. Комуністичній у м. Кривому Розі, а також та 157,26 гривень безпідставно сплачених на користь відповідача за послугу з прибирання прибудинкової території.

Перша вимога позову обґрунтована тим, що позивачі є мешканцями та власниками АДРЕСА_1, споживачами послуг відповідача у 2010-2013 роках з утримання будинку та його прибудинкової території.

У травні 2012 р. були виконанні роботи по ремонту спортивного майданчика біля будинків 7, 9, 11 по вул. Комуністична у м. Кривому Розі. Витрати на матеріали були виставлені в рахунках мешканцям вказаних будинків, біля яких розташований майданчик. Внаслідок ремонту спортивного майданчика на мешканців будинку №9 були покладені витрати у розмірі 216,50 гривень, з якими позивачі не згодні. Позивачі вважають, що дані витрати не відносяться до витрат по утриманню будинку та прибудинкової території. В останній відповіді відповідач наголошує, що в травні місяці 2012 року згідно заходів по благоустрою Центрально-Міського району працівниками КП «ЖЕО №20» були виконані роботи по фарбуванню спортивного майданчика, витрати на матеріали були виставлені за фактично виконані роботи. Відповідач не має права додатково покладати будь-які витрати на мешканців, які не входять до переліку наданих послуг з обслуговування прибудинкової території. Відповідач у відповіді на картку №К-364 від 02.10.2012 року, пояснив, що площа майданчика не входить до прибудинкової території будинків, зокрема будинку №9, і витрати на будь-який ремонт цього обєкту на утримання будинків не відноситься. Цим відповідач фактично визнав незаконність нарахування.

Площа будинку №9 по вул. Комуністична складає 929,82 кв.м. (S9=929,82), а площа квартири позивачів складає 44,9 кв.м. Таким чином, з відповідача повинно бути стягнуто 10,45 грн. : (216,504/929,82)*44,9, де 216,504 нарахована відповідачем сума на будинок №9; 929,82 загальна площа будинку №9; 44,9 площа нашої квартири АДРЕСА_2.

Друга вимога позову обґрунтована тим, що через неправильні нарахування позивачам були завдані збитки при сплаті послуги за прибирання прибудинкової території у 2010, 2011, 2013 роках. Позивачі навели власні розрахунки виходячи з складової тарифу (підтарифу) (а.с. 106-109).

В судовому засіданні представник позивача 1 позов підтримав та наполягав на його задоволенні. Інші позивачі в судові засідання не зявлялись, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позов просили задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що витрати на ремонт спортивного майданчика було здійснено згідно пункту (статті) 12 затвердженого тарифу на буд №.9 по вул. Комуністична; послуга «Прибирання прибудинкової території» є складовою нормативного тарифу, встановленого Криворізькою міською радою по кожному будинку окремо, здійснення розрахунків окремо за складовими тарифу є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх звязок, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. З цих підстав суд аналізує фактичні обставини в розрізі спору.

Перша позовна вимога підлягає задоволенню з таких підстав. Факт безпідставного нарахування позивачам в травні 2012 року на користь відповідача в рахунок робіт по ремонту спортивного майданчика біля будинків 7, 9, 11 по вул. Комуністичній у м. Кривому Розі фактично визнається відповідачем у його листах.

В листі відповідача від 18.07.2014 року зазначено стосовно спортивного майданчика, розташованого біля будинків №7, 9, 11 по вул. Комуністична те, що в травні 2012 року згідно заходів по благоустрою Центрально-Міського району працівниками КП «ЖЕО №20» були виконані роботи по фарбуванню спортивного майданчика, витрати на матеріали були виставлені за фактично виконані роботи; у 2012 році представниками підприємства проводились збори з мешканцями вищевказаних будинків щодо розяснення нарахування за житлово-комунальні послуги та благоустрою майданчика, також неодноразово надавались відповіді з розясненнями (а.с. 13, 14).

В листі відповідача від 12.10.2012 року зазначено стосовно спортивного майданчика, розташованого біля будинків те, що площа майданчика не входить до прибудинкової території будинків і витрати на будь-який ремонт цього обєкту на утримання будинків не відносяться (а.с. 15).

Лист відповідача від 29.03.2013 року за своїм змістом в питанні щодо витрат на спортивний майданчик дублює попередні листи (а.с. 87).

Спірні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» та наказом Державного комітету України з питань житлового-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».

Відповідно до пункту 18 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року №869 відповідні витрати на ремонт спортивних майданчиків покладають за умови перебування останнього на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території.

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлового-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багато квартирного будинку.

Таким чином, прибудинкова територія не може належати одночасно декільком будинкам, цю територію слід встановлювати для кожного будинку окремо.

Враховуючи той факт, що відповідач витрати на ремонт спортивного майданчика поклав одночасно на три будинки, що визнається сторонами спору, то дана дія є незаконною. Оскільки відповідач визнає, що спортивний майданчик не належить до прибудинкової території будинку позивачів, то відповідні нарахування є незаконними, а сплачені кошти слід повернути позивачам. Суд погоджується з розрахунком, наведеним позивачами, щодо розміру переплачених коштів, оскільки відповідне нарахування проводилось на споживачів в залежності від розміру площі квартир. При цьому суд вважає, що 10,45 гривень слід стягувати в розрізі кожного з позивачів, тобто по 2,61 гривні, оскільки відсутні підстави для солідарного стягнення.

З викладених вище підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що витрати на ремонт спортивного майданчика було здійснено згідно пункту (статті) 12 затвердженого тарифу на буд №.9 по вул. Комуністична. Відповідачем не надано доказів того, що спортивний майданчик перебуває на прибудинковій території будинку позивачів.

Суд відмовляє у задоволенні другої вимоги з підстав.

Щодо розміру тарифу на будинок позивачів у сторін спору не було.

Спір виник у правомірності розрахунків. Так, позивачі власні розрахунки провели виходячи з тарифу 0,87 грн за м.кв. за прибирання прибудинкової території (див.: п.1 ТАРИФІВ а.с. 76).

В той же час відповідач наголошував на тому, що послуги надаються відповідно до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 2,3319 грн. для буднку №9 по вул.. Комуністичній див. ТАРИФИ на арк.. 76. Усі інші тарифи, наведені в даній таблиці є складовими вказаного тарифу, вони враховуються виключно для визначення розміру вказаного тарифу. При цьому відповідач надає послуги споживачам в межах тарифу (не більше) тарифу 2,3319 грн та має право корегувати (в більшу чи меншу сторону в залежності від потреби, аварійних ситуацій, пори року тощо) в межах цього тарифу витрати на роботи по складових тарифу.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача виходячи з аналізу Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року №869.

Даний порядок містить загальну частину (пункти 1-4), розрахунок нормативних витрат (пункти 5-27), розрахунок накладних витрат (пункти 28-31), розрахунок планового прибутку (пункти 33-35), коригування тарифів на послуги (36-38) та додаток - перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (усього у переліку 17-ять послуг).

У вказаному порядку наявні іменники з коренем «тариф» у кількості 48 штук, включаючи найменування Порядку. Юридична техніка написання даного Порядку бажає кращого. З урахуванням системного аналізу усіх норм Порядку суд вважає, що у Порядку мова йде про один тариф та підтарифи як складові цього тарифу.

У Порядку встановлено, що тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком. Тариф для будинку залежить від кількісних показників послуг, переліку послуг. В пункті 2 Порядку імперативно визначено, що послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку дано визначення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (тариф на послуги) як вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Таким чином, спір між позивачами та відповідачем існує в межах вартості послуг, в межах тарифу.

Відповідач надає послуги в межах вартості послуг, тобто в межах тарифу. Складові цього тарифу (структура тарифу або під тарифи) не можуть покладатись самостійно в основу розрахунків між сторонами, оскільки не є вартістю послуг. Складові тарифу не включають інших складових у сукупності, наприклад, планового прибутку та ПДВ.

Відповідачу відповідно до пункту 34 Порядку надано право у разі потреби здійснювати перерозподіл витрат у структурі тарифів на послуги без зміни загального обсягу таких витрат та з урахуванням фактичної вартості наданих послуг у межах встановлених тарифів.

Мова йде про перерозподіл розміру підтарифів в межах тарифу без зміни розміру тарифу для кожного окремого споживача.

Наприклад, витрати на прибирання прибудинкової території очевидно є різними у різні пори року, певна кількість послуг з Переліку може не надаватись у відповідний період часу, за наявності аварійної ситуації у окремо взятого споживача будинку за дану послугу відповідача платять фактично усі споживачі будинку.

Всі ці та інші фактичні життєві обставини і становлять сутність перерозподілу витрат у структурі тарифу, визначальним принципом якого є можливість врахування цих обставин у фінансовому плануванні господарської діяльності та те, що усі споживачі фактично платять сталу абонентську плату у межах тарифу і не мають права здійснювати оплату в межах складових тарифу (підтарифів). При цьому складові тарифу доводяться до споживачів, в тому числі для розуміння питання формування тарифу та для контролю виконавця.

Позивач виконав обовязок доказування згідно ст.60 ЦПК України в необхідному та достатньому для часткового задоволення позовних вимог обсязі.

На основі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" про захист прав споживачів та стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (код ЄДРПОУ 25521786, місцезнаходження юридичної особи: 50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, будинок 60) на користь ОСОБА_2 2 (дві) гривні 61 (шістдесят одну) копійку.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (код ЄДРПОУ 25521786, місцезнаходження юридичної особи: 50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, будинок 60) на користь ОСОБА_5 2 (дві) гривні 61 (шістдесят одну) копійку.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (код ЄДРПОУ 25521786, місцезнаходження юридичної особи: 50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, будинок 60) на користь ОСОБА_6 2 (дві) гривні 61 (шістдесят одну) копійку.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (код ЄДРПОУ 25521786, місцезнаходження юридичної особи: 50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, будинок 60) на користь ОСОБА_7 2 (дві) гривні 61 (шістдесят одну) копійку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (код ЄДРПОУ 25521786, місцезнаходження юридичної особи: 50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, будинок 60) в дохід держави судовий збір у розмірі 7 (сім) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 09 лютого 2015 року.

Суддя Мазурчак В.М.