Рішення № 4261783, 25.06.2007, Новозаводський районний суд м. Чернігова

копія Справа №2-1824/07

Рішення

Іменем України

25 червня 2007 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Артюх К.В.

при секретарі Горбік Т.А.

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Піддубник Д.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за

позовом ОСОБА_1до Чернігівської регіональної торгово-промислової Палати

про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, суд, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом про поновлення її на попередній посаді в Чернігівській Регіонально торгово-промисловій палаті, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04 червня 2007 року до дня поновлення на роботі, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 червня 2007 року наказом № Зб-ОС вона була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штатів з Чернігівської Регіональної торгово-промислової палати. Згоду на звільнення надано профспілковим комітетом Чернігівської РТПП, протокол № 2 від 07 лютого 2007 року. Вважає звільнення з роботи незаконним, та таким, що не відповідає нормам трудового законодавства України, та нормативним актам , що гарантують право громадянина на працю. В Чернігівській регіональній торгово-промисловій палаті працювала з 29 вересня 1980 року позаштатним експертом, з 01.09.1981 року переведена в штат ЧТПП. 26.01.1987 року переведена старшим експертом, з 10 лютого 1995 року присвоєна кваліфікація провідного експерта. При створенні відділу декларування вантажів, працювала старшим групи декларантів, з 1996 року стала працювати в відділі сертифікатів. Ці роботи відповідно до Положень Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 255 від 25 лютого 2003 року „Про визнання Торгово -промислової палати органом з видачі сертифікатів про походження товарів", Положення Чернігівської ТПП „Про підготовку та підвищення Кваліфікації фахівців, торгово-промислової палати, яким надається право визначати країну походження товару та оформлювати сертифікати походження відповідних форм", посадової інструкції ця робота потребує відповідних знань, захист знань, отримання необхідних документів, та допуску до самостійного оформлення відповідних документів та роботи. Ці вимоги визнані обов'язковими і Інструкцією „ Про порядок визнання країни - походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних -форм, затверджене Рішенням Президії ТПП України 27 лютого 2002 року, Протокол № 21(5), Методики „ Про порядок визнання країни походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм, затверджене Рішенням Президії ТПП України 22 листопада 2006 року, Протокол № 13(4), далі Методика. В п. 1.2. Інструкції, .та п. 4.3. Методики зазначено, роботи зазначені в п. 1.1 ( робота визначення країни походження товарів) здійснюється особами, уповноваженими наказом по відповідній торгово-промисловій палаті визначати країну походження товарів/ послуг та засвідчувати сертифікати. П 1.3 визначено, печатки, які застосовуються ТПП для засвідчення сертифікатів походження товарів/послуг, підписи уповноважених осіб легалізуються в установленому порядку через ТПП України, як правило один раз на рік. Легалізації підлягають тільки підписи тих осіб, які уповноважені підписувати сертифікати походження. Для цього наприкінці кожного року регіональні палати представляють до ТПП України списки уповноважених осіб зі зразками їх підписів та відбитки печаток регіональних палат. Список осіб яким надано право підписувати сертифікати походження товару затверджено Рішенням Президії ТПП України від 20.09.2006 року, протокол № 11. Списки складаються окремо російською та англійською мовами. Управління експертиз, контролю та сертифікації товарів ТПП України комплектує отримані списки, готує відповідні супровідні листи та направляє їх для легалізації та використання в роботі до компетентних органів та організацій країн імпорту товарів з України. Після проведення легалізації зміни до списків уповноважених осіб не вносяться протягом року. Сертифікат засвідчується (п. 5.6 Інструкції, п. п. 4.3.4.4. Методики) підписом

2

уповноваженої особи та печаткою торгово-промислової палати. Особа, яка засвідчує документ, вказує своє прізвище і ставить свій підпис в графі "Засвідчення" та скріплює підпис легалізованою печаткою ЧРТПП. Після цього сертифікат набуває юридичної сили.

Відповідно до штатного розпису в 2006 році у відділі сертифікації рахувалося 2 провідні експерти, 5-експертів-1 категорії, та 1 експерт 2 категорії. Начальника відділу згідно штатного розпису не визначено, його обов'язки виконує провідний експерт ОСОБА_2, 1946 року народження, прийнята на роботу до Чернігівської РТПП в 1982 році, а у разі її відсутності як провідний експерт її заміняла позивач. 3 11 листопада 2001 року тарифні розцінки експертам відділу сертифікатів становили при плані виробітку 4000 грн.: Провідний експерт - 0,214 оклад 470 грн. Експерт 1 категорії - 0,187 оклад 420 грн. Експерт 2 категорії - 0, 160. 3 21 березня 2006 року, з приходом до керівництва Чернігівською РТПП Іванова Константна Вікторовича, без будь якого попередження, погодження з працівниками, наказом № 42 було знижено тарифні розцінки відділу сертифікатів, однак і зі зниженням розцінок відділу сертифікатів план за 2006 рік виконано з перевиконанням на 188,8% (про це свідчить звіт виконання планових показників з реалізації послуг за 2006 рік) . В залежності від обсягу виконаної роботи, становить і нарахування та виплата заробітної плати, про що свідчить динаміка середньомісячної заробітної плати відділу сертифікатів за 10 місяців 2006 року. її приріст зріс на 22% незважаючи на те, що 21.03.06 р наказом № 42 було Знижено розцінки. Заробітна плата носила постійний характер, її зниження не було, вона постійно підвищувалася, з перевиконанням плану послуг. Реалізація послуг відділом сертифікатів за 2006 рік склала 35 відсотків в загальних надходжень ЧРТПП (дані зі звіту .в ТПП України).

Відповідно до ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1,2,3 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. 07 лютого 2007 року позивач написала заяву, зареєстровану за вхідним № 17 про переведення з посади провідного експерта, в зв'язку з скороченням посади провідного експерта, на посаду експерта. Відповідно до п. З ст. 42, 40-2 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві. Вважаю, що підстав для звільнення з роботи за скороченням штату керівництво Чернігівської РТПП не мало і не довело дійсних підстав скорочення як в наказі, так і в листі до профспілкового комітету так і на засіданні комітету. Мотиви звільнення з роботи надумані, не мають законних підстав.

В попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позов визнав, надав заяву про визнання позову.

Вислухавши сторін, враховуючи, що відповідачем визнані позовні вимоги, наявні законні підстави для поновлення позивача на роботі, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно наказу № №:-ос від 04.06.2007р. позивача, провідного експерта відділу сертифікатів звільнено з 04 червня 2007 року у зв'язку зі скороченням штату ( п.1 ст. 40 КЗпП України) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати. Підстава: штатний розклад, протокол ПК № 2 від 07.02.2007р.. Проте відповідно до наданої копії заяви від 07.02.2007р., зареєстрованої за вх. № 17 від 16.02.2007р. позивач просила її перевести на посаду експерта.

Згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Враховуючи, що позивач висловила своє бажання в зв'язку зі скороченням посади провідного експерта у відділі сертифікатів перевестися на посаду експерта, відповідачем вимога 4.2 ст. 40 КЗпП України, не виконана, тому позовні вимоги в частині поновлення позивача на роботі підлягають задоволенню.

Враховуючи, що останнім робочим днем позивача було 04.0612007 року, згідно ч.2 ст. 235 КЗпП України, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.06.2007р. по 25.06.2007р. - 15 робочих^ днів, згідно довідки від 08.06.2007р. середньомісячна заробітна плата складає 2517 грн. 48 коп., тому сума яка підлягає стягненню становить 1716 грн. 46 коп.( 2517.48грн. / 22 робочих дня = 114 грн. 43 коп. середньоденний заробіток; 114.43 грн. * 15 робочих днів =1716 грн. 46 коп).

3

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн. та натсористь ГУДКУ^уЧернігівській області р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ одержувача 22825965, МФО одержувача 853592 - 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1до Чернігівської регіональної торгово-промислової Палати про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Поновити ОСОБА_1на посаді провідного експерта відділу сертифікатів Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.

Стягнути з Чернігівської регіональної торгово-промислової палати на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1716 грн. 46 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1на посаді провідного експерта відділу сертифікатів Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.

Стягнути з Чернігівської регіональної торгово-промислової палати на користь держави судовий збір в сумі 51 грн..

Стягнути з Чернігівської регіональної торгово-промислової палати на користь ГУДКУ у Чернігівській області р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ одержувача 22825965, МФО одержувача 853592 - 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.