Рішення № 42616384, 09.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.15р. Справа № 904/10241/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення попередньої оплати за договором поставки в сумі 14 972 090 грн. 96 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Діхтяренко О.М., дов. №б/н від 13.12.2014 року;

від відповідача: Свістунов О.В. дов. №10/14 від 26.05.2014 року;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (далі-Відповідач) про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 12 495 000 грн. 00 коп. та 12% річних в сумі 2 477 090 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки №КП-10/10-2012 від 20.10.2012 року (а.с. 11-16) в частині порушення обсягів поставки оплачених Позивачем вагонів.

27.01.2015 року Позивач подав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 12 495 000 грн. 00 коп. - попередньої оплати, 3 532 832 грн. 88 коп. - 12% річних.

29.01.2015 року Відповідач подав до господарського суду відзив на позовну заяву, з урахуванням якого, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої доводи у відзиві, Відповідач посилаючись на приписи ст.. ст.. 538, 692, 693 Цивільного кодексу України вказує на те, що через невиконання Покупцем (Позивачем) взятих на себе за Договором та Специфікацією обов»язків, щодо здійснення передплати, оплати поставленого товару, у Постачальника (Відповідача) так і не настало взагалі виникнення зобов»язання з поставки вагонів, а тим паче повної їх кількості, а виникло право зупинити повністю/частково поставку вагонів та/або відтермінувати строк їх поставки.

05.02.2015 року Відповідач направив на адресу суду додаткові пояснення по справі та заявив клопотання про розгляд справи в колегіальному складі суду.

Розглядаючи клопотання Відповідача, щодо розгляду вказаної справи у колегіальному складі суду з підстав її складності, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

У зв'язку з тим, що при розгляді вказаної справи суд не визначив її складність чи залежність до якоїсь категорії, тому відсутні будь-які підстави для розгляду вказаної справи у колегіальному складі суду.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні посилаючись на відзив на позов та доповнення до нього, проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (далі-Покупець) був укладений Договір поставки №КП-10/10-2012 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець сплатити та прийняти напіввагони придатні для експлуатації на залізних дорогах колії 1520 мм та які мають можливість виходу на колії 1435 мм, 4-х осьові, моделі 12-9044 ТУ У 35.2-04726120-008:2005, виробництва ТОВ "Трансмаш" 2012-2013 року в, які відповідають технічним вимогам вказаним в Додатку №2 до Договору, іменовані в подальшому вагони.

Згідно пункту 2.1 Договору, кількість, ціна, строки (періодичність) поставки кожної партії вагонів, обсяг поставок (в штуках) та інші істотні умови поставки, не визначені Договором, узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях. Кожна узгоджена специфікація повинна містити посилання на Договір.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що строк поставки вагонів вказується в специфікаціях (Додаток 1 до Договору), які є невід'ємною частиною Договору.

Приймання-передача вагонів оформлюється підписаними сторонами Актами приймання-передачі на кожну партію вагонів, що поставляється. Датою переходу права власності на вагони, якщо сторонами не буде визначено інше, буде вважатись дата поставки вагонів (п. 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, його загальна сума складає суму всіх специфікацій.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що ціна вагонів визначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пункту 5.1 Договору, Покупець здійснює оплату за вагони згідно специфікацій, які додаються до Договору.

Вимогами п. 5.3. Договору встановлено, що в разі прострочення здійснення оплати згідно специфікації, строки поставки вагонів збільшуються відповідно строку затримки проведення оплати.

Договір діє з моменту його підписання по 31.12.2013 року, а в частині зобов'язань до повного їх виконання (п. 11.1 Договору).

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Покупець має право відмовитись від Договору поставки в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Постачальника, у випадку якщо прострочення поставки повної кількості вагонів у відповідності з діючою на момент поставки Специфікацією складає більше 30 календарних днів.

В такому випадку Постачальник по письмовій вимозі Покупця, повинен повернути аванс в розмірі 70% вартості непоставленої кількості вагонів, а також сплатити відсотки за користування коштами з розрахунку 12% річних від отриманої суми авансу за час фактичного користування грошовими коштами, починаючи з дня отримання авансового платежу та закінчуючи днем списання коштів з поточного рахунку Постачальника. Крім того, Постачальник повинен сплатити штрафні санкції за порушення строку поставки вагонів, передбачених Договором та діючим законодавством України. Постачальник повинен повернути аванс, сплатити проценти за користування грошовими коштами Покупця та відповідні штрафні санкції протягом 5-ти календарних днів з дати пред'явлення відповідної вимоги Покупця (п. 12.2 Договору).

Специфікацією №1 від 12.02.2013 року сторони погодили поставку напіввагонів у кількості 180 одиниць на загальну суму 126 000 000 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 17).

Відповідно до пункту 2 Специфікації, строк поставки погодженої партії вагонів - протягом лютого-березня 2013 року.

Пунктом 4 Специфікації передбачені умови оплати, а саме:

- 30% попередньої оплати (аванс) від загальної вартості вагонів за Специфікацією, що складає 37 800 000 грн. 00 коп. з ПДВ - протягом 5 банківських днів з дати підписання Специфікації;

- 20% попередньої оплати (аванс) від загальної вартості вагонів за Специфікацією, що складає 25 200 000 грн. 00 коп. з ПДВ - протягом 14 календарних днів з дати підписання Специфікації;

- решта 50% від вартості кожної відповідної партії вагонів, з розрахунку 350 000 грн. 00 коп. з ПДВ за один вагон - протягом 5 банківських днів з дати поставки такої партії вагонів.

На виконання умов Договору Позивачем у період з 14.02.2013 року по 30.04.2013 року було перераховано попередню оплату Відповідачу в розмірі 66 375 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 32-38).

Оплата здійснювалась наступним чином:

1. Платіжним дорученням №28 від 14.02.2013 року на суму 37 800 000 грн. 00 коп.;

2. Платіжним дорученням №53 від 01.03.2013 року на суму 438 000 грн. 00 коп.;

3. Платіжним дорученням №51 від 01.03.2013 року на суму 8 137 000 грн. 00 коп.;

4. Платіжним дорученням №57 від 12.03.2013 року на суму 2 000 000 грн. 00 коп.;

5. Платіжним дорученням №82 від 02.04.2013 року на суму 1 000 000 грн. 00 коп.;

6. Платіжним дорученням №127 від 29.04.2013 року на суму 5 000 000 грн. 00 коп.;

7. Платіжним дорученням №133 від 30.04.2013 року на суму 12 000 000 грн. 00 коп.;

Призначенням платежу за вказаними вище платіжними дорученнями була "Попередня оплата за вагони (180 од.) 30% (п/д №28 від 14.02.2013 року) (всі інші без відсотків) згідно Договору №КП 10/10-12 від 20 10.2012 р.".

Відповідно до умов Договору та Специфікації №1, Відповідачем було поставлено Позивачу у період з 15.03.13р. по 11.12.13р. лише 129 вагонів, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі напіввагонів та видатковими накладними (а.с.21-31, 104-126).

Поставка відбувалась наступним чином:

1. Акт №1 від 15.03.2013 року на суму 14 000 000 грн. 00 коп. (20 од.);

2. Акт №2 від 15.05.2013 року на суму 11 200 000 грн. 00 коп. (16 од.);

3. Акт №3 від 17.05.2013 року на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (10 од.);

4. Акт №4 від 28.05.2013 року на суму 9 800 000 грн. 00 коп. (14 од.);

5. Акт №5 від 31.05.2013 року на суму 4 200 000 грн. 00 коп. (06 од.);

6. Акт №6 від 10.06.2013 року на суму 2 100 000 грн. 00 коп. (03 од.);

7. Акт №7 від 13.06.2013 року на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (10 од.);

8. Акт №8 від 31.07.2013 року на суму 14 000 000 грн. 00 коп. (20 од.);

9. Акт №9 від 06.09.2013 року на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (10 од.);

10. Акт №10 від 11.10.2013 року на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (10 од.);

11. Акт №11 від 11.12.2013 року на суму 7 000 000 грн. 00 коп. (10 од.); (129 одиниць):

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе згідно Договору обов'язків, Позивач 18.12.2014 року направив на його адресу вимогу №18/12-01 від 18.12.14 року (а.с.39-42), в якій повідомив Відповідача про свою відмову від Договору (згідно пункту 12.1. Договору) та вимагав повернення попередньої оплати в сумі 12 495 000 грн. 00 коп.

Як вище вказувалось, пунктом 12.1. Договору передбачено, що Покупець має право відмовитись від Договору поставки в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Постачальника, у випадку якщо прострочення поставки повної кількості вагонів у відповідності з діючою на момент поставки Специфікацією складає більше 30 календарних днів.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму попередньої оплати в розмірі 70% від вартості непоставленої кількості вагонів в сумі 12 495 000 грн. 00 коп. не повернув, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" було вимушено звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Вказана сума розрахована Позивачем з урахуванням вимог оплати вказаної в Специфікації №1 до Договору саме від суми 63 000 000 грн. 00 коп., а не від фактично сплаченої суми (66 375 000 грн. 00 коп.).

Станом на час розгляду справи, доказів повернення суми в розмірі 12 495 000 грн. 00 коп. сторонами суду не надано.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналізуючи Специфікацію №1 від 12.02.2013 року, необхідно вказати на те, що вимогами п. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Отже, за своєю правовою природою попередня оплата - це платіж за яким відбувається повна або часткова сплата за товар, саме до моменту поставки товару на адресу платника, Покупця даного товару. Тобто, визначальною є умова згідно з якою, відбувається саме попередня сплата коштів за товар (у визначений договором строк) з подальшою (після оплати) його передачею покупцю.

Вважаючи, що Специфікацією №1 від 12.02.2013 року (пункт 2) визначений строк поставки погодженої сторонами партії вагонів - саме протягом лютого-березня 2013 року без будь-яких описок в частині (наприклад: після одержання попередньої оплати за першим та другим етапом оплат визначених специфікацією в пункті 4, чи інш.), то вказаний строк поставки вагонів є таким, що не залежить від обставин вказаних у пункті 4 специфікації та є строком поставки повної партії вагонів (180 одиниць) у визначений термін.

За вказаних обставин, наявність визначеного строку поставки товару, який не залежить від умов оплати вказаного у пункті 4 специфікації, не може вказувати на те, що оплата, яка визначена пунктом 4 вказаної специфікації є саме попередньою оплатою (авансом) за поставлений товар. Крім того, у зв'язку з тим, що строком поставки партії вагонів є саме лютий-березень 2013 року, а специфікація підписана 12.02.2013 року, то поставка певної партії товару могла бути виконана Постачальником вже на наступний день після підписання вказаної специфікації.

Таким чином, за наявності визначених умов стосовно строку поставки товару та умов його оплати, не можна вважати, що оплата, яка вказана у пункті 4 специфікації №1 від 12.02.2013 року є саме попередньою оплатою (авансом), та відповідно до цього, ця оплата - є оплатою за товар у встановленому сторонами процентному відношенні до загальної суми (126 000 000 грн.), яка передбачена сторонами в специфікації.

Це також стосується і п. 12.2. Договору в частині повернення авансових платежів у розмірі 70% від вартості недопоставленої кількості вагонів та сплати відсотків за користування коштами з розрахунку 12% річних.

Як вказано у Специфікації №1 від 12.02.2013 року (п. 4) Позивач повинен був здійснити часткову оплату вагонів в розмірі 30% від загальної їх вартості за Специфікацією, що складає 37 800 000 грн. 00 коп. з ПДВ - протягом 5 банківських днів з дати підписання Специфікації, тобто до 19.02.2013 року, що останнім і було зроблено платіжним дорученням №28 від 14.02.2013 року на суму 37 800 000 грн. 00 коп.

Наступна часткова оплата вагонів у розмірі 20% від загальної їх вартості за Специфікацією, що складає у розмірі 25 200 000 грн. 00 коп. з ПДВ, Позивач повинен був здійснити протягом 14 календарних днів з дати підписання Специфікації, тобто до 27.02.2013 року, однак здійснив її частинами в період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року включно.

З огляду на оплати проведені Позивачем з урахуванням строків оплати визначених Специфікацією №1 від 12.02.2013 року (п. 4) (до 19.02.2013 року 30%, до 27.02.2013 року 20% та 50% від вартості кожної партії вагонів впродовж 5 банківських днів з дати поставки) та строків поставки вагонів Відповідачем (лютий-березень 2013 року), вбачається, що Позивач вчасно зробив оплату у розмірі 30%, що підтверджується Платіжним дорученням №28 від 14.02.2013 року на суму 37 800 000 грн. 00 коп., а Відповідач у визначений строк поставив вагони у кількості 20 од., що підтверджується Актом №1 від 15.03.2013 року на суму 14 000 000 грн. 00 коп. (а.с.21). Вказаних грошових коштів було достатньо, щоб перекрити заборгованість Позивача перед Відповідачем у розмірі остаточної оплати 50%, які передбачені умовами Специфікації.

Після проведення Позивачем оплат за платіжними дорученнями у період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року (поз. 2-7), які проведені з порушенням строку (до 27.02.2013 року), Відповідач, не зважаючи на ці обставини повинен був здійснити поставку залишку вагонів (160 од.) в визначений специфікацією строк (лютий-березень 2013 року) та у кількості партій не менше як по 20 вагонів (п. 3 Специфікації).

Поставка вагонів згідно вказаних вище Актів відбулася в кількості 129 одиниць (з 180 од.)

Як вказувалось вище, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частина перша статті 665 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості (ст.. 669 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст.. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно Актів приймання-передачі напіввагонів №2 - №11 (поз. 2-11), поставка остаточних партій вагонів Відповідачем здійснювалась з порушенням строків (лютий-березень 2013 року) та п. 3 Специфікації, стосовно кількості партій вагонів.

Порушення строків поставки, як вбачається з вказаних вище Актів №2 - №11 (поз. 2-11) відбувалась з перевищенням 30 календарних днів, що відповідно до п. 12.1. Договору, дає підстави Позивачу відмовитись від Договору та вимагати від Відповідача повернення сплачених коштів, чим Позивач і скористався направивши на адресу Відповідача вимогу №18/12-01 від 18.12.2014 року (а.с. 39-42).

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок Позивача, відповідно до умов п. п. 12.1., та 12.2. Договору, стосовно стягнення суми у розмірі 12 495 000 грн. 00 коп. та 12% річних за період 01.05.2013 року по 23.12.2014 рок в розмірі 3 532 832 грн. 88 коп. суд погоджується з останнім, та вважає що ці вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання Відповідача на приписи ст.. ст.. 538, 692, 693 Цивільного кодексу України, суд вважає безпідставними, так як вказані норми застосовуються до правовідносин, в яких сторони передбачили умови поставки товару за попередньою оплатою, разом із тим, як вище встановлено судом, специфікація № 1 від 12.02.2013 року відповідних умов не містить.

Відносно заперечень Відповідача з посиланням на п. 5.3. Договору, за змістом якого в разі прострочення здійснення оплати згідно специфікації, відповідно збільшується строк поставки товару, слід зауважити, що незалежно від наявності або відсутності факту прострочення здійснення оплат, після поставки товару від 15.03.2013 року, жодна із наступних здійснених Відповідачем поставок, не відповідала умовам специфікації щодо визначеної партії товару у кількості 20 вагонів, а отже, незалежно від вказаних обставин, з боку Відповідача мала місце прострочка поставки відповідних партій товару, що свідчить про наявність підстав для застосування п. 12.1, 12.2 Договору.

При розгляді даної справи, суд з'ясував, що сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень посилаються не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, а тому здійснивши кваліфікацію спірних правовідносин, вважає за необхідне застосувати при винесенні рішення норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Вказана позиція викладена в частині 7 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити - повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 15А-3, кв. 3, ЄДРПОУ 32887752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Горького, 33-в, оф. 1001, ЄДРПОУ 37559525) суму у розмірі 12 495 000 грн. 00 коп., 3 532 832 грн. 88 коп. - 12% річних, 73 080 грн. 00 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

09.02.2015 р.