Ухвала суду № 42615553, 27.01.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1468/14-ц Номер провадження 22-ц/786/206/15Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.,

при секретарі: Коваль А.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Гузія С.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття"

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ОСОБА_4звернулась до суду з позовом до ТОВ "Зорі Прикарпаття" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 06 листопада 2013 року близько 18год. 30хв. на 30км автодороги Лохвиця-Гадяч водій ТОВ "Зорі Прикарпаття"ОСОБА_5, керуючи трактором КЕЙС -535 д/н НОМЕР_2, виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив вимоги п.п. 11.2, 22.5, 32.1 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з належним їй автомобілем Мерседес-Бенц «Спринтер» 2004 року випуску, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 листо-пада 2013 року водія ТОВ "Зорі Прикарпаття" ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний їй автомобіль отримав механічні пошкодження. Згідно висновку незалежного автотехнічного дослідження спеціаліста від 28 лютого 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля MERSEDES-BENZ SPRINTER, реєстраційний № НОМЕР_1, становить 62017 грн. Вартість проведення даного дослідження склала 800 грн. Крім того, позивачка вказувала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригодиїй було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні звичайного способу життя, негативному впливі на стан здоров'я та пошкодження майна внаслідок ДТП, яку вона оцінює в 4000 грн.

Просила стягнути зазначені суми у відшкодування майнової та моральної шкоди з ТОВ "Зорі Прикарпаття", працівник якого під час виконання своїх трудових обов"язків, використовуючи джерело підвищеної небезпеки, допустив дорожньо-транспортну пригоду.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" на користь ОСОБА_4 62 017 грн. у відшкодування майнової шкоди та 500 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням місцевого суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило оскаржуване ним судове рішення - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 листопада 2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, зокрема в тому, що 06 листопада 2013 року близько 18 год. 30 хв. на 30 км автодороги Лохвиця - Гадяч, він, керуючи трактором КЕЙС -535 д/н НОМЕР_2 виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Мерседес-Бенц «Спринтер» д/н НОМЕР_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Факт перебування ОСОБА_5 на час скоєння ДТП в трудових відносинах із ТОВ «Зорі Прикарпаття» та виконання ним трудових обов'язків підтверджено наказом про прийняття його на роботу трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва від 28 жовтня 2013 року №174-К/2 та наказом про припинення трудового договору в зв'язку з переведенням за заявою працівника у порядку п.5 ст. 36 КЗпП України від 31.12.2013 року №245-К/2.

Сільськогосподарська техніка у ТОВ «Зорі Прикарпаття» знаходиться на правах оренди, що підтверджується Договором №6/2 від 01.03.2013 року, укладеного між СТОВ ім. Духова та ТОВ «Зорі Прикарпаття».

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно висновку незалежного автотехнічного дослідження ПП «Центру незалежної оцінки та експертизи» від 28 лютого 2014 року вартість відновлювального ремонту складає 108 058 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERSEDES - BENZ SPRINTER, реєстраційний № НОМЕР_1 становить 62017 грн., а вартість проведення даного дослідження склала 800 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт /а.с. 32/.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, місцевий суд, встановивши на підставі досліджених доказів, що володільцем джерела підвищеної небезпеки трактора КЕЙС-535 д/н НОМЕР_2 на час дорожньо-транспортної пригодиявлялося ТОВ «Зорі Прикарпаття», з яким ОСОБА_5 в той період перебував у трудових відносинах, дійшов вірного висновку, з урахуванням вищенаведених норм закону, що ТОВ «Зорі Прикарпаття», як власник джерела підвищеної небезпеки, має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду позивачці, спричинену останній внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки підстави, визначені ч. 5 ст. 1187 ЦК України, для звільнення його від цивільної відповідальності - відсутні.

Такий висновок суду зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження майнових витрат щодо оплати висновку незалежного автотехнічного дослідження, а саме відсутність квитанції на підтвердження такої оплати, місцевий суд правомірно відмовив ОСОБА_4 у задоволенні її вимоги про стягнення з відповідача витрат на експертні послуги.

Рішення в цій частині ніким зі сторін не оскаржується.

Виходячи з положень ст. 1167 ЦК України, суд першої інстанції дійшов також правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивачки моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди, місцевим судом обґрунтовано враховано характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивачка, їх глибину та тривалість, при цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу відповідач, не погоджуючись з розміром майнової шкоди, визначеної на підставі висновку незалежного автотехнічного дослідження, будь-яких доказів про розмір завданої позивачці шкоди, які б спростовували зазначений висновок, суду як першої так і апеляційної інстанції не надав, про наявність таких доказів не зазначав. Не заявлялось представником відповідача і клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, як і не було запропоновано суду альтернативного висновку експертного дослідження.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції при визначенні розміру майнової шкоди, завданої позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, правомірно виходив з розміру, визначеного за висновком незалежного автотехнічного дослідження /а.с. 11-48/.

Безпідставним також є посилання представника відповідача на те, що районний суд був зобов»язаний вирішити питання про передачу відповідачеві пошкодженого автомобіля, який не може використовуватися за призначенням, однак має певну цінність.

При цьому твердження відповідача про те, що належний позивачеві автомобіль, який пошкоджено внаслідок ДТП, не може використовуватись за призначенням, - не ґрунтується на належних доказах та суперечить наявному в матеріалах справи висновку незалежного автотехнічного дослідження.

Окрім того, згідно роз»яснень, наведених в п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року, ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Оскільки зазначене питання під час судового розгляду відповідачем не ставилося, в місцевого суду не було підстав для його вирішення з власної ініціативи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" - відхилити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: