Постанова № 42615509, 05.02.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5229/14-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2015 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Вороніній О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом суб»єкту владних повноважень Кременчуцької виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченого грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Кременчуцької виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь Кременчуцької виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області 1625 грн. 74 коп. надмірно виплаченого грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 03 вересня 2012 року ОСОБА_2 проходив військову службу в Кременчуцькій виховній колоніі УДПгСУ в Полтавській області, займаючи посаду інспектора з протипожежної профілактики.

Згідно ст.. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове та речове забезпечення, що передбачено ст. 9-1 наведеного закону.

Відповідно до розділу VI Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів УРСР від 29 липня 1191 року №114 та поданого рапорту відповідачу була надана відпустка за 2012 рік - 8 календарних днів та відпустка за 2013 рік - 30 календарних днів і виплачено грошове забезпечення .

Пунктами 51, 52 Положення встановлено, що чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу залежно від вислуги років (менше 10 років - 30 діб щорічно), як правило, до кінця робочого року.

Відповідно до п.1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом №222 від 07.10.2009 р.. зареєстровано в Мінюсті України 05.11.2019 р. за №1040/17056 грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу, виплачується за поточний місяць - раз на місяць.

Після закінчення відпустки та виходу на службу ОСОБА_2 з 29 по 31 травня 2013 року був відсутній на службі без поважних причин, а потім подав рапорт про звільнення за власним бажанням відповідно до п.64 «ж» Положення.

Ч. 2 п. 1.13 Інструкції у випадках відсутності особи рядового чи начальницького складу на службі без поважних причин грошове забезпечення за цей час не виплачується, що оформляється наказом або розпорядженням керівного органу або установи.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та на підставі поданого рапорту ОСОБА_2 з 03 червня 2013 року був звільнений за власним бажанням у запас Збройних Сил України.

При звільненні, з ОСОБА_2, у зв'язку з недостатністю суми, нарахованої йому заробітної плати при звільненні, грошові кошти не утримувалися для погашення заборгованості за дні використаної відпустки, та робочі дні, які він прогуляв.

Станом на 27 травня 2014 року заборгованість Відповідача складає 1625 грн. 74 коп., з яких: прогул (3 дні) - 268,80 грн., перевикористана відпустка (20 діб) - 1356.94 грн..

Як свідчить практика, працівники використовують право на відпустку, як правило, до закінчення робочого року, у рахунок якого вона надається. Тому при звільненні до закінчення робочого року, у рахунок якого працівник відпустку уже використав, середня заробітна плата, виплачена за період відпустки, частково виявляється виплаченою необґрунтовано.

Відповідно до п. 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року - відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

У разі якщо до прийняття рішення про стягнення матеріальної шкоди винну в її заподіянні особу було звільнено в запас чи у відставку або така особа вибула з військової частини, командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

Керівництвом установи вживались заходи щодо добровільного повернення Відповідачем грошових коштів за нанесені ним збитки державі, однак він ухиляється від спілкування з керівництвом установи. Неодноразово за місцем його реєстрації направлялися претензій але поверталися в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Оскільки, до теперішнього часу шкода, заподіяна відповідачем державі в особі Кременчуцької виховної колонії не відшкодована, то вони змушені звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача Кременчуцької виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області позов підтримала у повному обсязі з підстав, що зазначені у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 з 3 вересня 2012 року проходив військову службу в Кременчуцькій виховній колонії УДПтСУ в Полтавській області займаючи посаду інспектора з противопожежної профілактики, що підтверджується витягом з наказу по особовому складу №45о/с від 31 серпня 2012 року, виданого начальником управління внутрішньої служби.

Відповідно до витягу з наказу №20о/с від 22 лютого 2013 року виданого начальником Кременчуцької виховної колонії УДПтСУ в Полтавській області, лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_2, інспектору пожежної профілактики відділу режиму і охорони, надано невикористану частину відпусти 8 діб за 2012 рік та 30 діб чергової відпусти за 2013 рік, всього 38 діб з 04 березня по 11 квітня 2013 року.

19 червня 2013 наказом начальника Кременчуцької виховної колонії УДПтСУ в Полтавській області від 19.06.2013 № 54 о/с «По особовому складу» лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_2 звільнений зі служби у запас Збройних Сил України за п.64 «ж» (за власним бажанням) з 03.06.2013 року. Період невиходу на службу з 29.05.2013 року вважати прогулом. Перевикористана частина чергової відпустки за 2013 рік склала 20 діб.

Згідно розрахунку заборгованості перед установою звільненого працівника, наданого Кременчуцькою виховною колонією УДПтСУ в Полтавській області від 26.05.2014 року за вих.. №9/48, ОСОБА_2 має заборгованість перед установою в розмірі 1625,74 грн..

13.06.2013 року за вих..№9/1999 та 01.10.2013 року за вих..№9/3302 Кременчуцькою виховною колонією УДПтСУ в Полтавській області відповідачу ОСОБА_2 була надіслана претензія про повернення підприємству зайво отриманих коштів за відпустку, в рахунок робочого часу та за невідпрацьовані дні в сумі 1625 грн. 74 коп. та попередження про те, що у разі незадоволення у добровільному порядку зазначених у претензії вимог, вони звернуться до суду з позовною заявою.

Вказані претензії відповідачем були залишені без задоволення та реагування.

Згідно ст.. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня, вченого звання, тривалості та умов служби. Грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно п. 1.17 інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» особам рядового і начальницького складу, які проходять службу на підприємствах установ виконання покарань, грошове забезпечення, передбачене законодавством для особового складу органів і установ, виплачується за рахунок і в межах коштів підприємств цих установ виконання покарань, на яких проходять службу зазначені особи рядового і начальницького складу, або за рахунок інших джерел, визначених у встановленому порядку штатним розписом органів і установ.

Відповідно до ст..127 КЗпП відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію.

Згідно п. п.2, 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року - відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

У разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 6-14, 71, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кременчуцької виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченого грошового забезпечення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кременчуцької виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08564280, р/р 335212001007505 в УДКСУ у Кременчуцькому районі Полтавської області, МФО - 831019) надмірно виплачене грошове забезпечення в сумі 1625 грн. 74 коп..

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: