Ухвала суду № 42615389, 09.02.2015, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/14/15-ц

Номер провадження 2/540/35/15

09.02.2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

на підставі ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 06 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

в с т а н о в и в :

у січні 2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16.12.2011 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір без номера за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою 30 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості. Оскільки відповідач не виконує належним чином зобовязання за кредитним договором, тому станом на 30.11.2014 року має заборгованість. У звязку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 765,19 грн та судові витрати.

Відповідач надала суду заперечення в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що позивач не надав суду самого кредитного договору, а анкета-заява не має взагалі до цього ніякого відношення. Крім цього надані до суду тарифи нею не підписані, а тому з наведених підстав вона вважає їх і Умови та правила надання банківських послуг згідно ст. 215, 216 ЦК України нікчемними. Також в документах допущені суперечності, зокрема у позові вказано про відсоткову ставку 30 %, в той час як у розрахунку заборгованості 27, 6-32, 4 %. Разом з тим не зрозуміло в якому саме розмірі було надано кредит, розрахунок починається з 31.05.2013 з суми 11857, 11 грн, що є повною нісенітницею, а нарахування заборгованості є безглуздим та не має ніякої логіки. Таким чином, відповідач вважає, що в порушення ст. 10 ЦПК України позивачем не було доведено жодної вказаної ним обставини.

У судове засідання представник позивача не зявився, направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в засіданні позов не визнала взагалі, у дебатах зазначила, що погоджується сплатити дійсний розмір заборгованості, але не зазначила який саме. При цьому пояснила, що з 16.12.2011 у неї була кредитна картка Універсальна на 2000 грн, якою вона користувалася до 31.05.2013. На цю дату вона отримала золоту картку з лімітом 15000 грн, 5000 з яких були перенесені на Універсальну карту, щоб її закрити, як це пояснив представник банку, і при ній її перерізали та при цьому на попередній картці ніяких прострочень не було. Також зазначила, що розмір заборгованості вказаний позивачем, не відповідає розміру заборгованості по наданій нею виписці.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 16.12.2011р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк та ОСОБА_1 укладений кредитний договір без номера, що складається із Заяви позичальника, памятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умов), а також Тарифів, що викладено у анкеті-заяві. Кредитування здійснюється за допомогою платіжної картки Кредитка Універсальна/Gold з максимальною сумою кредитної лінії у розмірі 20000 грн., зі сплатою базової процентної ставки в розмірі 2,5 % на місяць на залишок заборгованості. Платіж вноситься щомісячно до 25 числа в мінімальному розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. За умовами договору (п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов) після отримання від клієнта всіх документів, банк самостійно встановлює кредитний ліміт, який має право в будь-який час змінити, що є безумовною згодою клієнта про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту. Крім цього, згідно Тарифів банку позичальник сплачує: щорічну комісію за обслуговування основної карти в розмірі 500 грн, комісію за зняття готівки при позитивному залишку по карті, комісію за зняття готівки при відємному залишку по карті, комісію за несвоєчасне внесення мінімального щомісячного платежу - 50 грн, яка стягується при порушенні строку платежу більше ніж на 5 днів та сумі простроченої заборгованості більше ніж 50 грн. Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов - у випадку виникнення прострочених зобовязань на суму від 100 грн, в тому числі за несвоєчасне чи неналежне виконання позичальником зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом чи відсутності грошових коштів на картковому рахунку позичальника, що призвело до невиконання чи неналежного виконання зобовязань по сплаті комісії, сплачується пеня, яка розраховується як базова процентна ставка по договору /30, яка нараховується за кожен день прострочення, + 50 грн (одноразово). Також п. 2.1.1.7.6 Умов передбачена сплата штрафу в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за порушення строків платежів по будь якому з грошових зобовязань за діючим Договором більш ніж на 30 днів (а.с.7-33).

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобовязанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч.1 ст.1049 цього Кодексу, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 30.11.2014 відповідач має заборгованість за кредитним договором перед банком в розмірі 26 765,19 грн, з яких: 15578,69 грн заборгованість за кредитом; заборгованість за процентами 8 806,82 грн, комісія 628,96 грн, пеня 0, заборгованість по судовим штрафам 1750,72 грн. (а.с. 5).

Доводи відповідача про невідповідність вказаного розрахунку наданій нею виписці суд визнає безпідставними, оскільки як убачається з виписки по рахунку (а.с. 50-75) вона не містить всіх тих даних які відображені у розрахунку заборгованості наданому позивачем. Зокрема у розрахунку позивача вказано розмір поточної заборгованості по кредиту станом на 30.11.2014 в розмірі 13755, 03 грн, що також відповідає даним викладеним у виписці на вказану дату. В той час виписка не містить простроченої заборгованості за кредитом, що складає 1823, 66 грн. Також виписка не містить розміру нарахованих процентів, а лише їх списання, в той час тотожно розрахунку у виписці вказано нарахування 100 грн комісії та пені.

Разом з тим, в судовому засіданні відповідачу неодноразово розяснювалося право та можливість заявити клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, а також надання чи витребування інших документі на спростовування доводів позивача, від чого відповідач відмовилася.

Натомість, суд вважає, що відповідають наданим позивачем доказам пояснення відповідача про отримання у травні 2013 року іншої кредитної картки з лімітом в 15000 грн, що зокрема вбачається з наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобовязання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в установлені договором строки, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти, відсотки та комісії за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у звязку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором без номера від 16.12.2011, яка виникла станом на 30.11.3014, у розмірі 26 765,19 грн.

Суд визнає безпідставними доводи відповідача про нікчемність вказаного договору, оскільки з її анкети-заяви, підписання якої нею не заперечувалося в судовому засіданні, вбачається, що договір між нею та банком був укладений і складається Заяви позичальника, памятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умов), а також Тарифів, з чим вона і погодилася засвідчивши це своїм підписом.

Інші ж її доводи викладені у запереченні носять характер припущень, жодними доказами не підтверджені, а відтак згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги судом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в розмірі 267, 65 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором без номера від 16.12.2011 в розмірі 26 765, 19 грн та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 267, 65 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 09 лютого 2015 року

Суддя: