Постанова № 42615181, 06.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5067/14-п Головуючий у І інстанції Орда О.О.Провадження № 33/780/54/15 Доповідач у 2 інстанції МатюшкоКатегорія 147 06.02.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Матюшко М.П. за участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Львівської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не працюючого,

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 22.10.2014 року близько 14 год. 00 год. по АДРЕСА_1 керував автомобілем Опель державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в присутності двох свідків за допомогою спеціального технічного засобу для визначення вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alkotest 6810. Згідно показів вказаного приладу проба позитивна 2.39 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

22.10.2014 року близько 14 год. 00 год. по АДРЕСА_1 керував автомобілем Опель, державний номерний знак НОМЕР_1 перед початком руху не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем NISSAN державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок ДТП вказані автомобілі отримали механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

На вказану постанову судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову змінити та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі встановленому законодавством. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що судову повістку про виклик до суду на розгляд справи щодо нього не отримував, тому суд позбавив його можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП та дати пояснення щодо обставин події, а саме: протягом майже 20 років він веде здоровий спосіб життя і взагалі не вживає алкогольних напоїв, а 22 жовтня 2014 р. був на похоронах свого товариша, який загинув в зоні АТО, тому на поминках випив спиртне.

У п'яному виді не їздив, а лише з вулиці вирішив поставити машину у двір свого будинку і при заїзді чиркнув крилом і подряпав покраску на дверях автомобіля марки «НІССАН» під керуванням ОСОБА_2, котра стала вимагати непомірну оплату на ремонт та визвала працівників ДАІ, які і склали протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того ОСОБА_1 звертає увагу в своїй скарзі, що він автомобіль використовує у робочих цілях і позбавлення права керування ставить його у дуже скрутне матеріальне становище, оскільки автомобілем він розвозить хлібобулочні вироби як ФОП.

Заслухавши доповідача, пояснення правопорушника в підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильності вирішення справи.

Висновки судді, які викладені у постанові стверджуються зібраними у справі доказами на підставі яких суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення за цією статтею.

Але поряд з цим, суд вважає, що при вирішенні питання про вид стягнення суддя у постанові хоча і послався на ст. 33 КУпАП, але не врахував її положення, а саме: ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, працюючи фізичною особою - підприємцем використовує автомобіль у своїй діяльності, у скоєному щиро розкаявся, а тому застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є занадто суворим у даній конкретній ситуації.

В зв'язку з вище викладеним вважаю за можливе постанову суду першої інстанції змінити в частині накладеного стягнення та замість позбавлення права керування транспортними засобами застосувати до ОСОБА_1 максимальний штраф в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задовольнити; постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити. Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 350 неоподаткованих мінімум доходів громадян тобто 5 950 грн. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.