Ухвала суду № 42615149, 04.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9639/14 Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/451/15 Доповідач у 2 інстанції ЛащенкоКатегорія 18 04.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.,

при секретарі Лопатюк В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу на умовах правил добровільного страхування наземного транспорту.

21 травня 2014 року о 14:30 год., на вул. Київській шлях в м. Бориспіль за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено її автомобіль, Хонда Аккорд, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду спричинену внаслідок пошкодження автомобіля в розмірі 218 316 грн. 19 коп.; стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» страхове відшкодування в сумі 35 000 грн. 00 коп.; солідарно стягнути з вищевказаних відповідачів на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2014 року позов залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу передати на новий розгляд, оскільки судом неправильно застосовані норми процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_1 та страховою компанією укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, яким передбачено вирішення спорів в судовому порядку в постійно діючому третейському суді при товарній біржі «Іннекс». Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без розгляду.

З таким висновком суду не може погодитися колегія суддів, оскільки він суперечить вимогам матеріального і процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" також передбачено, що будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом, може бути переданий до третейського суду за угодою сторін.

Статтею 130 ЦПК України визначено мету проведення судового засідання і порядок його проведення.

Зокрема, частиною 3 зазначеної статті встановлено, що для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

З огляду на зазначене, даною частиною 5 визначено дії суду в разі взаємного волевиявлення сторонами, відповідно до зазначеної ч. 3, реалізувати своє право передачі спору на розгляд третейського суду.

Як вбачається зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, позивач не виявив бажання скористатися передбаченим законом і договором правом для передачі справи на розгляд третейського суду.

Передбачене укладеним договором добровільного страхування право вирішення спорів у третейському суді не свідчить про укладання такої угоди.

Отже, вважати, що в даному випадку наявні угода обох сторін і їх взаємне волевиявлення для передачі спору на розгляд третейського суду, немає підстав. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про застосування вимог п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, тому ухвалу суду, якою позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без розгляду, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 311-312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2014 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді