Ухвала суду № 42615105, 02.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11220/14 Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/606/15 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 47 02.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2014 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 третя особа: служба у справах дітей Святошинської в м. Києві РДА про визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Посилалася на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 2002 року. Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 14 грудня 2005 року шлюб було розірвано. Від шлюбу мають дитину-доньку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу з відповідачем між ними виник спір щодо участі батька дитини у вихованні та спілкуванні з донькою.

Зазначала, що в провадженні Святошинського районного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до неї - ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, рішенням якого від 28 серпня 2012 року було частково задоволено позов позивача за основним позовом та відмовлено позивачці у задоволенні зустрічного позову. Рішення суду набрало законної сили

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 щодо визначення способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, суд визначив :

щороку, у навчальний період : щонеділі з 10 год. до 18 год.;

щороку у період осінніх, зимових, весняних, літніх канікул : щочетверга з 15.00 год. до 19.00 год., щонеділі з 10.00 до 18.00 год.;

щороку впродовж двох тижнів для відпочинку та оздоровлення під час літніх канікул у період з 01 по 15 серпня.

Перші три зустрічі батька з малолітньою донькою провести у присутності матері ОСОБА_2 та за участю психолога служби у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації. Зобов»язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з донькою. В решті вимог відмовлено.

Позивачка зазначала, що постановою старшого державного виконавця від 24 січня 2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №36137520 щодо виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва від 28 серпня 2012 року.

На стадії виконання судового рішення виявилося, що в штаті Служби у справах дітей Святошинської РДА відсутня посада психолого, що унеможливило виконання судового рішення. 20 лютого 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вказувала, що після постановлення судового рішення за основним позовом, з»ясувалося, що ОСОБА_3 використав підробні документи щодо місця роботи та характеристику, які враховувалися при розгляді справи. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, вручався обвинувальний висновок і справа розглядалася в Святошинському районному суді м.Києва. У ході розгляду справи ОСОБА_3 визнав, що сам виготовив вказані документи. В подальшому, кримінальна справа була закрита у зв»язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення оскільки підроблення, подання характеристики та довідки з місця роботи ОСОБА_3 носять суто інформаційних характер.

Крім того, позивачка зазначала, що з моменту постановлення рішення суттєво змінився розклад робочого дня доньки, а саме розклад занять в школі, додаткових занять, наявність вільного часу, дитина додатково почала відвідувати заняття з бальних танців та школу мистецтв (відділення живопису).

У зв»язку з цим, вносяться зміни у визначений судом порядок зустрічей дитини з батьком, оскільки раніше визначений судом порядок не відповідає фізичним та емоційним інтересам дитини.

З огляду на викладене, позивачка просила визначити інший порядок та спосіб участі відповідача у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 04 грудня 2014 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 та закрито провадження у справі за позовом позивачки ОСОБА_2

В апеляційній скарзі позивачка просила скасувати ухвалу суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення вимог закону та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Задовольняючи клопотання відповідача та постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року, що набрало законної сили, вже було вирішено спір між цими самими сторонами, щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини, з тих же підстав.

Проте з таким висновком суду у повній мірі погодитися не можна.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, змісту позовних вимог позивача ОСОБА_3, задоволених частково рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року та змісту позовних вимог позивачки ОСОБА_2 за даною справою, позов останньої заявлено з інших підстав, ніж ті, що були предметом розгляду суду за позовом ОСОБА_3

У даному випадку, посилання суду на ту обставину, що підставою спору між сторонами є спір щодо участі відповідача у вихованні доньки і що даний спір вже вирішено в судовому порядку, в розумінні положень п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, колегія вважає необґрунтованими.

На думку колегії, при постановленні ухвали від 04 грудня 2014 року суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи, належним чином не встановив підстави для звернення позивачки з позовом у жовтні 2014 року та дійшов передчасного висновку про обґрунтованість клопотання відповідача щодо закриття провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Ухвала суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст.307, п.п..3, 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2014 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: