Рішення № 42614590, 30.01.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9643/14-ц

Провадження № 2/361/300/15

30.01.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до державного підприємства "Завод порошкової металургії" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року позивачі звернулися до суду із даним позовом, в якому просять стягнути із ДП "Завод порошкової металургії" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 - 47660,08 грн.; на користь ОСОБА_2. - 37597,04 грн.; на користь ОСОБА_3. - 10059,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що наказами від 19.06.2014 року та 14.07.2014 року їх звільнено із роботи за власним бажанням При звільненні відповідач не виплатив всіх належних від підприємства сум.

Рішеннями Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2014 року та 08.09.2014 року їх позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги задоволено на користь ОСОБА_1 стягнуто 35300,42 грн.; на користь ОСОБА_2 - 23341,02 грн. на користь ОСОБА_3 - 8504,85 грн.

З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідач розрахувався 14.11.2014 року, з позивачем ОСОБА_3 - 01.10.2014 року.

Враховуючи несвоєчасне проведення з ними розрахунків відповідач повинен сплатити їм середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З наведених підстав змушені звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви Додав, що остаточний розрахунок із позивачами при звільненні не відбувся з вини відповідача, тому останній повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки. Розмір середнього заробітку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 47660,08 грн. ,час затримки з 19.06.2014 року по 14.11.2014 року 104 дні; середньоденна заробітна плата 458,27 грн. Позивачу ОСОБА_2 слід виплати 37597,04 грн. (104 дні*361,51). Заборгованість перед позивачем ОСОБА_3 складає 10059,50 грн. (55 дні*182,90).

Представник відповідача Галушка М.В. позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідач є 100 % державним підприємством. У зв'язку із ситуацією, що виникла в Україні підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, так як основним замовником виготовленої продукції була Російська Федерація.

Не згідний із порядком нарахування позивачами сум середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Кількість робочих днів щодо ОСОБА_1 у період з 19.06.2014 року по 14.11.2014 року складає 103, середньоденна заробітна плата - 410,58 грн. , всього 42289,74 грн. Щодо позивача ОСОБА_2, то кількість робочих днів складає 101, середньоденна заробітна плата 266,36 грн., всього 26902,36 грн. Середній заробіток щодо позивача ОСОБА_3 нарахований вірно - 10059,50 грн.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони по даній справі перебували у трудових відносинах.

Наказом директора ДП "ЗПМ" від 19 червня 2014 року № 76-к звільнено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із роботи за власним бажанням згідно із частиною першою статті 38 КЗпП України.

Наказом керівника ДП "Завод порошкової металургії" №82-к від 14.07.2014 року ОСОБА_3 звільнено з роботи з 14.07.2014 року за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2014 року визнано незаконним звільнення із роботи в ДП "Завод порошкової металургії" ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; змінено формулювання причин звільнення із роботи в ДП "Завод порошкової металургії" ОСОБА_1 із частини першої статті 38 КЗпП України про звільнення з роботи за власним бажанням" на частину третю статті 38 КЗпП України, тобто "про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку із невиконанням ДП "Завод порошкової металургії" законодавства про працю та умов колективного договору щодо оплати праці; зобов'язано ДП "Завод порошкової металургії" внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідні зміни щодо підстав звільнення із роботи, а саме із ч. 1 ст. 38 КЗпП про звільнення з роботи "за власним бажанням" на частину третю статті 38 Кодексу законів про працю України, тобто про звільнення з роботи "за власним бажанням у зв'язку із невиконанням державним підприємством "Завод порошкової металургії" законодавства про працю та умов колективного договору щодо оплати праці"; стягнуто із ДП "Завод порошкової металургії" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі - 35300 грн. 42 коп. та вихідну допомогу при звільненні у розмірі тримісячного середнього заробітку, а саме - 24 746 грн. 65 коп.; визнано незаконним звільнення із роботи в ДП "Завод порошкової металургії" ОСОБА_2 на підставі частини першої статті 38 КЗпП України; змінено формулювання причин звільнення із роботи в ДП "Завод порошкової металургії" ОСОБА_2 із частини першої статті 38 КЗпП України "про звільнення з роботи за власним бажанням" на частину третю статті 38 КЗпП України, тобто "про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку із невиконанням ДП "Завод порошкової металургії" законодавства про працю та умов колективного договору щодо оплати праці"; зобов'язано ДП "Завод порошкової металургії" внести до трудової книжки ОСОБА_2 відповідні зміни щодо підстав звільнення із роботи, а саме із частини першої статті 38 КЗпП України про звільнення з роботи "за власним бажанням" на частину третю статті 38КЗпП України, тобто про звільнення з роботи "за власним бажанням у зв'язку із невиконанням ДП "Завод порошкової металургії" законодавства про працю та умов колективного договору щодо оплати праці"; стягнуто із ДП "Завод порошкової металургії" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі - 23341 грн. 02 коп. та вихідну допомогу при звільненні у розмірі тримісячного середнього заробітку, а саме - 14641грн. 24 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2014 року змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_3 з роботи з ДП "Завод порошкової металургії" за ст.38 КЗпП України, зазначивши формулювання: "звільнений за власним бажанням відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України, в зв'язку з невиконанням ДП "Завод порошкової металургії" законодавства про працю та умов колективного договору щодо оплати праці"; зобов'язано ДП "Завод порошкової металургії" внести до трудової книжки ОСОБА_3 зміни про його звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України; стягнуто з ДП "Завод порошкової металургії" на користь ОСОБА_3 заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 12733 грн. 29 коп. з ДП "Завод порошкової металургії" на користь ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі середнього тримісячного заробітку в розмірі 8504 грн. 85 коп.; стягнуто з ДП "Завод порошкової металургії" на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

При розгляді даної справи по суті представник відповідача визнав факт проведення остаточного розрахунку із позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 14.11.2014 року та позивачем ОСОБА_3 01.10.2014 року.

Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Правилами ст. 117 КЗпП передбачено в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суми у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктами 2, 5, 8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Із матеріалів справи вбачається, що наказами по ДП "завод порошкової металургії" від 26.06.2014 року, 31.07.2014 року, 26.08.2014 року, 23.09.2014 року, 27.10.2014 року введено графіки з неповним робочим для всіх працівників основного виробництва та нетоварного виробництва.

Із довідок, наданих відповідачем встановлено, що кількість робочих днів за посадою, на якій перебувала ОСОБА_1 у період з липня по листопад 2014 року становить - 103; ОСОБА_2 - 101, ОСОБА_3 - 55.

Середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 становить 410,58 грн.; позивача ОСОБА_2 - 266,36 грн.; позивача ОСОБА_3 182,90 грн. При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вірно розрахована середньоденна заробітна плата.

З огляду на викладене розмір заборгованості перед ОСОБА_1 складає 42289,74 грн. (103*410,58 грн); ОСОБА_2 26902,36 грн. (101*266,36 грн.); ОСОБА_3 10059,50 грн. (55*182,90 грн.).

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, наявність складного фінансового становища та відсутність замовлень на продукцію не звільняє підприємство від відповідальності у розумінні положень п. 20 вищевказаної Постанови.

У порядку ст. 88 ЦПК України стягненню із відповідача також підлягає і судовий збір у розмірі 792,52 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства "Завод порошкової металургії", код 00186192 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 42289 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 74 коп.

Стягнути із державного підприємства "Завод порошкової металургії", код 00186192 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 26902 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дві) грн. 36 коп.

Стягнути із державного підприємства "Завод порошкової металургії", код 00186192 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 10059 (десять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп.

Стягнути із державного підприємства "Завод порошкової металургії", код 00186192 на користь держави судовий збір у розмірі 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. 52 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині поновлення та роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко