Вирок № 42614365, 09.02.2015, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/2147/14-к Провадження № 1-кп/358/13/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., прокурора Борсук О.В., потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження № 12014110090000621 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з повню загальною середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2014 року близько 12.00 години ОСОБА_3 перебуваючи в приміщені магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке орендує приватний підприємець ОСОБА_1, де він після примірки зимової куртки торгової марки «Gipsy», діючи з корисливих мотивів, скориставшись неуважністю продавця магазину, таємно її викрав та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 2350 гривень.

03 грудня 2014 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_3, проїжджаючи на автомобілі «Renault Kango», д.н.з.: НОМЕР_1 біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», який орендує приватний підприємець ОСОБА_4, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, м. Богуслав Київської області, помітив виставлений на продаж будівельний інвентар, зупинивши автомобіль, він пішов до магазину, де скориставшись відсутністю власника і сторонніх осіб, повторно таємно викрав бетонозмішувач «Бетонярка», після чого з місця вчинення злочину зник, а майном здобутим злочинним шляхом розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 3250 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та пояснив, що 23.11.2014 року близько 12.00 години перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», він приміряв чорну шкіряну куртку та довідався у продавця про її вартість. Коли зрозумів, що у нього не вистачає грошей на придбання куртки, вирішив її викрасти. Він вийшов з магазину на вулицю, де покурив, а потім повернувся до магазину. Перебуваючи в магазині він побачив, що продавець вийшла із торгівельного залу і пішла у другий відділ. В цей час він зняв куртку з вішалки та одягнув на себе, а зверху неї одягнув на себе ще свою одежу, щоб ніхто не бачив викрадену куртку. Вийшовши з магазину він поїхав додому. Викрадену куртку продав невідомому чоловікові за 200 гривень. Отримані кошти за продаж куртки витратив на власні потреби.

03.12.2014 року він на автомобілі поїхав в м. Богуслав, де йому мали повернути борг, однак не повернули і тому у нього не було грошей на пальне, щоб повернутися додому. Проїжджаючи по вул. Миколаївська в м. Богуслав, він звернув увагу на виставлені для продажу бетонозмішувачі, які знаходились біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3. Він вирішив викрасти один із бетонозмішувачів. Зупинивши автомобіль він пішов до магазину, де переконався в тому, що бетонозмішувачі нічим не закріплені, дочекавшись моменту, щоб не було на вулиці сторонніх осіб, схопив бетонозмішувач та швидко покотив до автомобіля, а потім погрузив його в багажник. Після чого поїхав додому. По дорозі додому, в с. Іванівка він невідомій особі продав бетономішалку за 700 гривень, частину з яких витратив на придбання пального, а частину на власні потреби. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона являється приватним підприємцем, орендує частину приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якому працює найманий продавець.

23.11.2014 року коли вона перебувала на лікуванні за межами району, приблизно о 12 години їй зателефонувала продавець ОСОБА_5, яка повідомила, що невідомий чоловік викрав з магазину чоловічу шкіряну куртку вартістю 2350 грн. Також ОСОБА_5 сказала, що дуже добре запам'ятала цього чоловіка, оскільки перед викраденням куртки він її міряв. Після, цього вона зателефонувала своєму сину ОСОБА_6, повідомила про крадіжку з магазину та попросила викликати працівників міліції. На даний час претензій матеріального характеру до обвинуваченого вона не має, оскільки збитки повністю відшкодовані. Однак пред'явила цивільний позов по стягнення з обвинуваченого на її користь моральну шкоду у сумі 4000 грн. Щодо міри покарання, то вона покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що він не має ніяких претензій до обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки останній повністю відшкодував збитки завдані злочином. Просив розглянути справу без його участі. Щодо міри покарання, просив суд призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки вони примирились та він його вибачив за вчинення злочину (а.с.179).

Враховуючи те, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які ними не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, суд у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Заслухавши в судовому засіданні покази обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_1, які повністю узгоджуються з обставинами, що викладені у обвинувальному акті, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України доведена повністю, оскільки він 23.11.2014 року своїми умисними діями, таємно викрав майно, яке належало потерпілій ОСОБА_1, а 03 грудня 2014 року таємно, повторно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_4

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить: з'явлення із зізнанням (а.с.65,97), повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування матеріальних збитків та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності. (а.с. 111).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд не вбачає.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, де характеризується позитивно (а.с. 109,110, 114,116.), не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога (а.с. 118,120), позицію потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, які не мають до нього претензій матеріального характеру, оскільки останній повністю добровільно відшкодував їм збитки від злочинів ( а.с. 49,50, 84,85) та зважаючи на всі обставини вчинення кримінальних правопорушень у їх сукупності, суд приходить до переконання, що з метою його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, та остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст.70 КК України за принципом часткового складання призначених покарань, із застосуванням ст.75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди заявлений потерпілою ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання:

за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік;

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки і шість місяців.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися до вищевказаної інспекції для реєстрації.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди заявлений потерпілою ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя В. М. Корбут