Постанова № 42612532, 30.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року № 826/19341/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєксандрія"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління

Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення від 06 серпня 2014 року № 109626552209.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19341/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 січня 2015 року.

У судовому засіданні 22 січня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16 липня 214 року № 2145, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Алєксандрія» (код ЄДРПОУ 38003909) з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин із ТОВ «Бьюті Профі» (код ЄДРПОУ 31453128) за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 21 липня 2014 року № 647/26-55-22-09/38003909.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 204 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року у сумі 102543,00 грн.

Податковим повідомленням – рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 серпня 2014 року № 109626552209 Товариству з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 153815,00 грн., в тому числі: за основним платежем – 102543,00 грн., за штрафними санкціями – 51272,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 серпня 2014 року № 109626552209 залишено без змін, скарги позивача – без задоволення (копія рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 жовтня 2014 року № 10502/10/26-15-10-06-15 міститься в матеріалах справи).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням – рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Бьюті Профі».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 21 липня 2014 року № 647/26-55-22-09/38003909.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бьюті Профі», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, 01 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бьюті Профі» укладено Договір поставки № 05/02-14А від 01 лютого 2014 року, за умовами якого Постачальник зобов’язується протягом дії Договору поставити та передати у власність Покупцеві товар (партію товару) в асортименті, кількості, за ціною і в строки згідно умов цього Договору та відповідно до погодженої сторонами Специфікації, а Покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним Договором.

Розділом 2 Договору визначено, що асортимент (номенклатура за сортами, групами, видами, марками, типами) і ціна товару, що поставляється за цим Договором, відображаються Сторонами в Специфікації. У погоджену Сторонами ціну товару входять усі витрати, що несе Постачальник при поставці товару. Специфікація може бути змінена виключно за попереднім письмовим погодженням Сторін шляхом підписання Сторонами нової Специфікації.

За умовами пункту 3.1 Договору Сторони визначили, що поставка товарів за цим Договором буде здійснюватися Постачальником на користь Покупця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставка партій товару по погодженому Сторонами замовленню здійснюється Постачальником до 28 лютого 2014 року. Передача Товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій Сторони зазначають найменування Товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну Товару та загальну вартість Товару, що постачається.

Відповідно до пункту 4.3 Договору завантаження товару до транспортного засобу в пункті відправлення здійснюється силами Покупця.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що загальна вартість товару, що підлягає передачі Покупцеві на умовах даного Договору, становить 615 258, 69 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 102543,11 грн.

Відповідно до Специфікації № 1 позивачем замовлено пісок річковий на загальну суму 615 258,69 грн.

На підтвердження отримання придбаного товару позивачем надані копії видаткових накладних № БП-0201/04 від 01 лютого 2014 року, № БП-0201/05 від 01 лютого 2014 року, № БП-0201/06 від 01 лютого 2014 року, № БП-0201/07 від 01 лютого 2014 року, № БП-0201/08 від 01 лютого 2014 року, № БП-0201/09 від 01 лютого 2014 року, № БП-0201/10 від 01 лютого 2014 року, № БП-0203/26 від 03 лютого 2014 року, № БП-0203/27 від 03 лютого 2014 року, № БП-0203/28 від 03 лютого 2014 року, № БП-0203/29 від 03 лютого 2014 року на загальну суму 588810,00 грн.

Оплата за придбаний товар у розмірі 615 258, 69 грн. здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та платіжні доручення.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бьюті Профі» виписано на адресу позивача наступні податкові накладні: №№ 1 – 7 від 01 лютого 2014 року, №№ 8 – 11 від 03 лютого 2014 року на загальну суму 588810,00 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Бьюті Профі» у зв’язку з придбанням товару.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Алєксандрія» здійснює діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель та має відповідну ліцензію серія АЕ № 280752, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 13 грудня 2013 року.

Обґрунтовуючи необхідність придбання товару, а саме, річкового піску, у ТОВ «Бьюті Профі» позивачем зазначено, що ТОВ «Бьюті Профі» поставило позивачу пісок згідно пункту 3.1 Договору в Київську обл. Броварський р-н с. Димитрово, вул., Гоголівська, 1а, де ТОВ «Алєксандрія» є підрядником на будівництві логістичного комплексу (реконструкція).

На підтвердження виконання позивачем підрядних робіт на об’єкті будівництва за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а надано копію Договору підряду № 04/12Р на виконання підрядних робіт від 04 грудня 2013 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Техенерготрейд» та подорожніх листів.

Також, позивачем надано копію акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року, згідно якого для влаштування підсипки майданчика МЛЗ позивачем використано пісок природний, рядовий.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів придбання позивачем у ТОВ «Бьюті Профі» товарів, а саме річкового піску.

Слід звернути увагу, що за умовами Договору загальна вартість товару складає 615 258, 69 грн. Відповідно до платіжних доручень та виписок по особовому рахунку позивачем сплачено на рахунку ТОВ «Бьюті Профі» кошти у розмірі 615258,69 грн. Разом з тим, відповідно до податкових накладних та видаткових накладних позивачем отримано товару на загальну суму 588810,00 грн. Зазначену невідповідність необґрунтовано у судовому засіданні.

Крім цього, матеріали справи не місять доказів на підтвердження відвантаження на об’єкт будівництва придбаного товару, річкового піску. Будь-які товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, довіреності водія тощо відсутні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 5.2 Договору Постачальник зобов’язаний поставляти товари разом з усією відповідною документацією (серед іншого, але не обмежуючись: засвідчені печаткою Постачальника сертифікати якості, засвідчені печаткою Постачальника сертифікати відповідності, висновки санітарно-гігієнічної експертизи, інструкції з використання, гарантійні талони, документи, що посвідчують якість і безпеку товару, копії ліцензій, за умови поставки товарів виробництво або розповсюдження яких ліцензується, документи з інформацією для споживача у відповідності з вимогами чинних нормативних документів і законодавства України тощо).

Разом з тим, будь-яка документація на придбаний товар, зокрема, сертифікати якості, засвідчені печаткою Постачальника сертифікати відповідності, висновки санітарно-гігієнічної експертизи, інструкції з використання, гарантійні талони, документи, що посвідчують якість і безпеку товару, копії ліцензій, за умови поставки товарів виробництво або розповсюдження яких ліцензується, документи з інформацією для споживача у відповідності з вимогами чинних нормативних документів і законодавства України тощо відсутні, під час перевірки не надались як і під час розгляду справи у суді.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на акти перевірок контрагентів ТОВ «Бьюті Профі», які досліджувались по ланцюгу постачання, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд звертає увагу, що надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року, згідно яких для влаштування підсипки майданчика МЛЗ позивачем використано пісок природний, рядовий лише підтверджують існування договірних зобов’язань між позивачем та ТОВ «Техенерготрейд», проте, такі документи не свідчать, що позивачем використано пісок, попередньо придбаний саме у ТОВ «Бьюті Профі», оскільки за наявних доказів ідентифікувати участь ТОВ «Бьюті Профі» у відвантаженні річкового піску на об’єкт будівництва за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а не вбачається можливим.

При цьому, наявні у матеріалах справи податкові накладні не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ «Бьюті Профі» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пункту пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 204 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Алєксандрія» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня – на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 3076,30 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 2589,10 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (код ЄДРПОУ 38003909) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 2589,10 грн. (дві тисячі п’ятсот вісімдесят дев’ять гривень десять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник