Рішення № 42612291, 05.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.15р. Справа № 904/10059/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Сливна Ю.П., дов. від 16.01.2015 року, представник;

від відповідача: Гнєзділова Н.В., дов. № ББУ/ПУ433/ВП/14 від 16.12.2014 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежними виконанням відповідачем умов договору №1416/85-кп від 03.01.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку за товар.

Відповідач в задоволення позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що позивачем не доведено факту поставки продукції, тому строк виконання зобов'язання не настав, а відтак позов є передчасним.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 19.01.2015 року до 28.01.2015 року, з 28.01.2015 року до 04.02.2015 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.02.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Пром" (далі-позивач) та публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-відповідач) укладено договір №14-16/86-кп (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах передбаченим даним договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі і специфікаціях, які є невід'ємною частиною до даного договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що для підтвердження поставки зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок -фактору; податкову накладну; відповідні товаророзпорядчі накладні, сертифікат якості, сертифікат відповідності, інструкцію по експлуатації, технічну документацію, передбачену п. 2.3. договору. В разі надходження товару без товаросупроводжувальної документації, що буде наслідком неможливість здійснити приймання по кількості та/або якості та/або комплектності, покупець має право відмовитись від приймання партії, на свій розсуд, повернути продукцію постачальнику або прийняти його на зберігання.

Згідно з п. 5.3. договору, розрахунок за продукцію, що поставляється постачальником по даному договору здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. В разі, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

На виконання умов договору, постачальник поставив відповідачу товар на загальну суму 53 659,16 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, за поставлений товар з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 53 659,16 грн.

На адресу відповідача позивачем було направлено претензії №65-юр від 16.10.2014 року та 71юр від 01.12.2014 року, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів повної оплати боргу на час розгляду справи сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.6. договору, в разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від вартості неоплаченої продукції.

На підставі п. 6.6. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1629,08грн.

Щодо заперечень відповідача з посиланням на ненастання строку оплати у зв'язку з ненаданням позивачем документів відповідно до п. 4.3. договору, господарський суд зазначає наступне.

Умовами договору не передбачено спеціального порядку фіксації передачі документів, передбачених п. 4.3. договору. Зі слів позивача їх передача здійснювалась в момент передачі товару та підписання видаткових накладних. Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з приводу відсутності вказаних документів та не скористався своїм правом передбаченим абз. 2 п. 4.3. договору на відмову від прийняття товару. Таким чином у суду є всі підстави вважати, що обов'язок продавця щодо передачі документів, передбачених п. 4.3. договору був виконаний.

Крім того, п.5.3. договору передбачено, що розрахунок за продукцію, яка поставляється постачальником по даному договору здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. В разі, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день. В специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється на 60-й календарний день з моменту поставки. Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем беззаперечно підписані видаткові накладні на поставку товару. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що строк оплати товару є чітко визначений умовами п. 5.3. договору та умовами специфікацій, таким, що настав та не залежить від надання всього переліку документів, передбачених п. 4.3. договору.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково в розмірі 53659,16 грн. основного боргу, 1629,03 грн. пені, які підтверджені матеріалами справи.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арт- Пром" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, б.68. код ЄДРПОУ 36989671) заборгованість в розмірі 53 659,16 грн. , пеню в розмірі 1629,03 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.02.2015 року

Суддя С.В. Мартинюк