Ухвала суду № 42611955, 02.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"02" лютого 2015 р. Справа №910/17270/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року

у справі № 910/17270/13 (суддя: Грєхова О. А.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран"

про стягнення 336221,88 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд"

про визнання недійсними та скасування угод про зарахування зустрічних вимог

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" про стягнення 336221,88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року у справі № 910/17270/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року, позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року по справі № 910/17270/13 скасовано та справу передано на новий розгляд.

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.10.2014 року прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" про визнання недійсними та скасування угоди про зарахування зустрічних вимог № ДВЗ-1 від 22.11.2012, угоди про зарахування зустрічних вимог № ДВЗ-2 від 12.02.2013, угоди про зарахування зустрічних вимог № ДВЗ-3 від 16.07.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/17270/13 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" 169320,00 грн. - основного боргу, 1641,04 грн. - пені, 33753,78 грн. - 3% річних, 45595,66 грн. - збитків від інфляції, 5006,20 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

В задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач (за первісним позовом) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічну позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Судовою колегією було встановлено наступне.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Недотримання цих вимог відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду і повернення її апеляційним господарським судом.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Підпуктом 2 частини 2 статті 4 цього Закону встановлено, що із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, частиною першою ст.4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 р. становив 1218,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за первісним позовом звертався до суду з вимогою майнового характеру, а позивач за зустрічним позовом звертався до суду з декількома вимогами немайнового характеру.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру судовий збір сплачується окремо з кожної вимоги немайнового характеру, якщо в позовній заяві їх об'єднано дві або більше.

Беручи до уваги вищезазначене, апелянт повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 3362,22 грн. та за вимоги немайнового характеру 1218,00 грн.

Водночас, скаржник надав до суду платіжне доручення № 758 від 16.01.2015 року про сплату судового збору у сумі 2553,17 грн. Отже, апелянтом не доплачено судового збору на суму 2027,05 грн.

В силу п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакран» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року у справі № 910/17270/13 повернути скаржнику.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Рентакран» (03148, м. Київ, вул. Г. Юри, 9, к. 414, код ЄДРПОУ - 34352633) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2553,17 грн., сплачений ним згідно платіжного доручення № 758 від 16.01.2015 року.

3. Матеріали справи № 910/17270/13 повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко