Постанова № 42611011, 03.02.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р. Справа № 818/3729/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Соколова В.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-м" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій неправомірними та зобо’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-м» (далі – позивач, ТОВ «Світ-м») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі – відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому, з урахуванням уточнень (а.с.52-55), просило визнати неправомірними дії ДПІ у м. Сумах щодо донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 18200 кв. м. по вул. Прикордонній у м. Суми у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з 01.01.2012 р. по 22.09.2014 р. та зобов’язати відповідача визначити розмір податкового зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 18200 кв. м. по вул. Прикордонній у м. Суми у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі з 01.01.2012 р. по 22.09.2014 р.

Посилаючись на ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст. 274, 288 Податкового кодексу України, позивач відмічав, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди землі. Зазначає, що оскільки оренда плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна мінімального та граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При чому лише у вересні 2014 р. рішенням господарського суду Сумської області від 09.09.2014 р. по справі № 920/1277/14 було вирішено укласти зміни до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006 р., та встановлено, що орендна плата на рік становить не 1,0 %, як було раніше, а 3,0% від нормативної грошової оцінки землі. А тому позивач вважає, що лише з 23.09.2014р., коли рішення у вказаній справі набрало законної сили, у ТОВ «Світ-М» з’явився обов’язок сплачувати орендну плату у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідач – ДПІ у м. Сумах, проти позову заперечував. У письмових запереченнях (а.с.44-47) посилався на те, що справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які передбачені розділом ХІІІ. Вважає, що відповідачем, правомірно було враховано вимоги п.п. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та визначено суму грошового зобов’язання ТОВ «Світ-м» по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за земельну ділянку площею 18200 кв. м по вул. Прикордонна в м. Суми у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

З огляду на положення вказаних норм, розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні та фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Світ-м» зареєстроване юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 31849957 (а.с.18).

18.12.2006р. між Сумською міською радою та ПП «Світ», правонаступником якого є ТОВ «Світ-М», був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ПП «Світ» отримав в оренду під розміщення сміттєпереробного заводу земельну ділянку площею 18200 кв. м. за адресою м. Суми, вул. Прикордонна строком до 06.12.2015року. Пунктом 1.2. договору зафіксована нормативна грошова оцінка земельної ділянки вартістю 3799250,00 грн., а розділом 3. «Орендна плата» визначено орендна плата на рік розміром 1% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.7-17).

09.09.2014 р. господарським судом Сумської області у справі №920/1277/14 було прийнято рішення, яким вирішено вважати укладеними зміни до вказаного вище договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006 р. та зазначено, що орендна плата на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки землі. (а.с.25-29)

06.11.2014 р. позивачем до ДПІ у м. Сумах були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 р., 2013 р. та 2014 р. (а.с.58-78), та узгоджено податкове зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2012 р., 2013 р. та 2014 р. у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.

10.11.2014 р. позивач звернувся з пропозицією до ДПІ у м. Сумах щодо зарахування суми переплати в рахунок майбутніх платежів, так як вважав, що ним помилково орендна плата за 2012 р. - 2014 р. сплачувалась в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.31).

18.11.2014р. та 01.12.2014р. службовими особами ДПІ у м. Сумах були проведені камеральні перевірки, поданих ТОВ «Світ-М» податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2013 р., 2014 р. та уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 р., 2013 р., 2014 р. (а.с.18-21,22-23).

Згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В ході перевірки відповідачем було виявлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень-грудень 2013р., січень-вересень 2014р., а також порушення позивачем норм пп.288.5.1 п.288.5, п.288.7 ст. 288 Податкового кодексу України в частині заниження розміру грошового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012р., 2013р. та січень-вересень 2014р., яке було зафіксоване в актах про результати камеральної перевірки від 18.11.2014р. за №4532/1503/31849957 (а.с.22-23) та від 01.12.2014р. №4799/1503/31849957 (а.с.18-21). За результатами вказаних перевірок, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.12.2014р. за №0013161503/66672 та від 09.12.2014р. за №0012751503 та №0012761503 (а.с.46, 110-112).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю з 01 січня 2011 року - Податковим Кодексом України. При цьому статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.72, 14.1.73, 14.147 п. 14.1 ст. 14, пп. 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ.

Так, згідно ст.ст. 269,270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі (яким в даному випадку виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як визначено у пп.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами п.288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Подібне міститься й у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі чи ні.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Системно аналізуючи наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 02 грудня 2014 року по справі №21-274а14, яка, згідно ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, перевіривши оскаржувані дії відповідача на їх відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку що ДПІ у м. Сумах під час донарахування суми грошового зобов’язання з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 18200 кв. м по вул. Прикордонна в м. Суми у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у відповідності до ст. 19 Конституції України, її дії відповідають приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-м" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій неправомірними та зобо’язання вчинити дії – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов