Постанова № 42610544, 06.02.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 рокум. Ужгород№ 807/3947/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 958,53 грн., в уточненому (зменшеному) предметі позову -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 6 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 9 лютого 2015 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (далі - позивач, УПФУ в м. Ужгороді) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.), яким просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2461,49 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

16.01.2015 року представником позивача згідно довіреності (довіреність додана до заяви) до суду подано заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просить справу розглянути за відсутності представника позивача та розгляд справи розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

29.01.2015 року УПФУ в м. Ужгороді до суду направлено заяву про зменшення розміру позовних вимог (заява від 29.01.2015р. № 1056/08), якою, відповідно до ч.1 ст. 51 КАС України, зменшує позовні вимоги в зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідача в сумі 1502,66 грн., що підтверджується карткою особового рахунку. Відтак, до стягнення заявлено 958,83 грн.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, та зазначає, що являється матір'ю-одиначкою, виховує доньку 2013 року народження та отримує допомогу по догляду за дитиною в сумі 1119,60 грн., та саме з цих коштів було перераховано 1699,68 грн. до РВ ДВС Ужгородського МРУЮ для УПФУ в м. Ужгород. Також, стверджує, що УПФ в м. Ужгороді надало недостовірну інформацію про фактичне місце роботи - управління соціального захисту населення Ужгородської РДА, так як, відповідачка не працює і не працювала в зазначеній установі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення уточненого (зменшеного) позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та ним були порушені вимоги ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1058), у зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті внесків у сумі 2461,49 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч.3 ст. 18 і ч. 6 ст. 20 Закону 1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі у безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Проведеною перевіркою звірки сум чистого доходу за 2010 рік між ДПІ у м. Ужгороді та УПФУ в м. Ужгороді від 23.05.2011 року встановлено факт отримання ОСОБА_1 доходу за вказаний період у розмірі 7414,12 грн. і відповідно на вказану суму виявлено розбіжність між даними поданими платником до ДПІ у м. Ужгороді та даними заявленими до УПФ в м. Ужгороді. За результатами перевірки складено акт від 01.06.2011 року за № 20 та зафіксовано одержання відповідачем у 2010 році доходу, що є об'єктом нарахування страхових внесків в сумі 7414,12 грн. На підставі наведеного, УПФ в м. Ужгороді донараховано платнику зобов'язання за вказаний звітний період в сумі 2461,49 грн.

Частиною 2 ст. 106 Закону 1058 встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону 1058, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.8.2. Iнструкцiї про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

05.07.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді відповідачу надіслано вимогу про сплату недоїмки за № Ф 1461у, вручену відповідачу особисто 12.07.2011 року, в якій сума боргу платника страхових внесків становила 2461,49 грн.

Враховуючи сплату відповідачем 1502,66 грн., сума заборгованості зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 958,83 грн.

Відповідно до ст. 106 Закону 1058 та п.п. 8.4., 8.5 Інструкції страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Однак, відповідач направлену позивачем вимогу про сплату боргу в судовому порядку не оскаржив та заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив.

Згідно ст. 106 Закону 1058, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року за № 2464-VI (діє з 1 січня 2011 року, далі - Закон 2464) встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Матеріалами справи доведено заборгованість ФОП ОСОБА_1 у сумі 958,83 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правомірність звернення управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області до суду з зазначеним позовом, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати з відповідача не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 958,83 грн., в уточненому (зменшеному) предметі позову - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 12 Б код 20449653) заборгованість у сумі 958,83 грн. (дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок) із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті