ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5121/11/2170
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М
за участю представника апелянта Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" - Шатохіної О.І.
представника апеллянта Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - Попелишко Є.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" та Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ізумрудний" (позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (відповідач) від 09.06.08:
- № 000585/17-01/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 24372,97 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 48745,94 грн.,
- № 000587/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1250089 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 861616 грн.,
- № 000588/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 129528 грн.,
- №000586/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку на суму 16249,57 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8276,85 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби в АР Крим: - № 000588/23-1/0 від 09.06.08 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій в сумі 129 528 грн., - № 000587/23-1/0 від 09.06.08 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1196869 грн. 70 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 835006 грн. 30 коп., - № 000585/17-01/2 від 30.10.08 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 21204 грн. 95 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 42409 грн. 90 коп.
Відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби в АР Крим: - №000586/23-1/0 від 09.06.08 про визначення податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 16249 грн. 57 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 8276 грн. 85 коп., - № 000587/23-1/0 від 09.06.08 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 53219 грн. 39 коп. та застосування штрафних санкцій 26609 грн. 70 коп., - № 000585/17-01/0 від 09.06.08 про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 24372 грн. 97 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 48745 грн. 94 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, оглянувши документи надані апелянтом колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" задовольнити, а апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізумрудний» є юридичною особою, платником податків, станом на травень 2008 року знаходився на обліку у Джанкойської об'єднаної ДПІ АР Крим з 11.05.2000, на день розгляду спору знаходиться на обліку Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області. Види діяльності згідно КВЕД, у т.ч.: вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв; виробництво дистильованих алкогольних напоїв; виробництво етилового спирту із зброджуваних продуктів; виробництво виноградних вин.
В травні 2008 року фахівцями Джанкойської ОДПІ АР Крим була проведена позапланова документальна перевірка СВК "Ізумрудний" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2 півріччя 2005 - 1 грудня 2007 року, в акті перевірки від 29 травня 2008 року № 680/23-1/00233709 було зазначено, що за період 01.06.2006 - 01.07.2007 позапланова документальна перевірка не проводилась через відсутність документів (т. 2 арк. справи 2-61). Перевірка була проведена на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26.12.07, яка порушена 02.11.07. Про перевірку та необхідність надання документів на перевірку повідомлявся керівник СВК «Ізумрудний» Бєляков В.С., але у наданні документів було відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав для проведення перевірки.
13.05.08 фахівці Джанкойської ОДПІ прибули до позивача для проведення перевірки на підставі наказу № 255 від 08.05.08 та направлення № 191/23-1 від 12.05.08, але до перевірки допущені не були (т. 3 арк. справи 65-67). Перевірка проводилась в приміщенні податкової міліції Джанкойської ОДПІ з 13.05.2008 по 22.05.2008. В п. 2.10 акту перевірки зазначені документи, надані на перевірку слідчим відділом податкової міліції ДПА в АР Крим, як були вилучені у позивача згідно протоколу обшуку від 19.02.2008, а також перевіркою були охоплені банківські документи, вилучені слідчим органом в установах банку (перелік документів т. 2 арк. справи 9). На запит ОДПІ про надання додаткових документів від 20.05.2008 № 2349/10/23-1 СВК (запит отриманий позивачем 22.05.2008) відповіді ОДПІ не отримало (т. 3 арк. справи 68-70).
Перевіркою встановлено порушення СВК «Ізумрудний»:- п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість занижена по Декларації 103 (бюджетна): за період 01.07.2005 - 01.06.2006 на 674 637 грн., за період 01.07.2007 - 01.12.2007 на 575 452 грн., усього на суму 1 250 089 грн.; по Декларації 102 (тваринництво) за період 01.07.2005 - 01.06.2006 заниження суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість становило 3039 грн., за період 01.07.2007 - 01.12.2007 заниження суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість становило 126 489 грн., усього на суму 129 528 грн.; по Декларації 101 (власна продукція) за період 01.07.2005 - 01.06.2006 завищення суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість становило 447 971 грн., за період 01.07.2007 - 01.12.2007 - заниження суми податкових зобов'язань становило 400 989 грн., усього завищення на суму 46 982 грн.;
- ст.ст. 3, 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 № 320-ХІV, у результаті занижене податкове зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку на загальну у сумі 16 249,57 грн. у тому числі: за період 01.07.2005 - 31.12.2005 у сумі 6 898,70 грн., за період 01.11.2006 - 31.12.2006 у сумі 9 654,99 грн. за період 01.01.2007 - 01.12.2007 у сумі 304,12 грн.;
- порушення п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9 «г» п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 № 889-ІV, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік у сумі 24 372,97грн.
За наслідками перевірки Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим 09.06.08 були прийняті податкові повідомлення-рішення: - № 000585/17-01/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 24372,97 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 48745,94 грн., - № 000587/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1250089 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 861616 грн., - № 000588/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 129 528 грн. - №000586/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку на суму 16249,57 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8276,85 грн. (т. 1 арк. справи 5-8).
Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, при розгляді скарги Джанкойською ОДПІ рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.
При розгляді скарги Державною податковою адміністрацією в АР Крим рішенням від 23.10.2008 № 12683/10/25-023 скарга була частково задоволена, скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 09.06.08 № 000585/17-01/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 9504 грн. 06 коп. (т. 1 арк. справи 21-27). ДПА в АР Крим дійшла до висновку, що при визначенні розміру податку на доходи фізичних осіб податковою інспекцією був невірно застосований коефіцієнт 1.1494, розмір податку має складати 21204 грн. 95 коп., що менше на 3168 грн. 02 коп., штрафні санкції завищені на 6336 грн. 04 коп. Позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення № 000585/17-01/2 від 30.10.08 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 21204 грн. 95 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 42409 грн. 90 коп.
Оскарження податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації України не змінило сум донарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача та необхідність їх повного задоволення виходячи з наступного.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в акті перевірки зазначено про порушення СВК "Ізумрудний" п.3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9 "г" п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 № 889-ІV (далі Закон № 889), у результаті чого встановлено заниження нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік у сумі 24 372,97 грн. Матеріали справи свідчать, що СВК "Ізумрудний" у червні 2006 року придбав автомобіль Subaru Forester вартістю 163 115 грн. і згідно акту прийому-передачі від 24.06.2006 (т. 3 арк. справи 7) автомобіль передано ОСОБА_6 в обмін на частину майнового паю ОСОБА_7. Згідно протоколу зборів членів і засновників СВК "Ізумрудний" від 20.06.2006 , на засіданні було розглянуто заяви ОСОБА_8 та її доньки ОСОБА_7 про придбання автомобіля Subaru Forester і передачі в рахунок майнового паю ОСОБА_7 та прийнято рішення про надання згоди на придбання автомобіля Subaru Forester та передачі його в рахунок погашення майнового паю ОСОБА_7, але з реєстрацією автомашини на матір - ОСОБА_9, яка працює головним ветлікарем підприємства та є одним із засновників СВК "Ізумрудний", при умові використання автомобіля у виробничих цілях.
Об'єкт оподаткування резидента визначено п.3.1 ст. 3 Закону № 889 який включає: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи. Згідно п.4.2.9 "г" п.4.2 ст.4 Закону України № 889 "... до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а тобто, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом". Згідно п. 3.4 ст. 3 Закону України № 889, "... при нарахуванні доходів у будь - яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (1,1494)". Згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України № 889, "... податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок...".
Перевіряючими посадовими особами донарахування податку з доходів фізичних осіб проведено з операції безоплатного отримання ОСОБА_9 автомобіля Subaru Forester (як отримане додаткове благо - оподатковуваний дохід, з урахуванням коефіцієнта 1,1494), в сумі 24 372,97 грн. (таблиця № 31 акту перевірки), а саме: 163 115 грн. х 1,1494 = 187 484,38 грн. х 13% ставка податку = 24 372,97 грн.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_9, яка працює головним ветлікарем та є засновником СВК "Ізумрудний", не отримала дохід, який підлягає оподаткуванню як додаткове благо у розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV. Відповідно до ст. 1 цього Закону термін "додаткові блага" означає кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. В даному випадку, позивач здійснив фактично продаж (обмін) автомобіля своєму працівнику не на безоплатній основі, а за компенсацію - в обмін на майновий пай її доньки, що не заперечується податковою інспекцією. Та обставина, що майновий пай належав іншій особі, ОСОБА_7, не спростовує цивільно - правові відносини між позивачем та ОСОБА_9
Таким чином, колегія суддів вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення № 000585/17-01/2 від 30.10.08 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 21204 грн. 95 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 42409 грн. 90 коп. та відмовляє в задоволенні вимоги про скасування відкликаного податкового повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби в АР Крим № 000585/17-01/0 від 09.06.08.
Відповідно донарахування фіксованого сільськогосподарського податку податковим повідомленням-рішенням від 15.08.08 №000586/23-1/0 на суму 16 249,57 грн колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в акті перевірки зазначено, що перевіркою виявлено порушення СВК "Ізумрудний" ст.ст. 3, 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", у результаті чого занижене податкове зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 16 249,57 грн. Перевіркою не виявлено розбіжностей між даними позивача та перевіркою щодо площі земельних угідь, але сторони використовують різну нормативно-грошову оцінку 1 га землі, через що виникла недоплата податку.
Згідно ст. 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року № 320-ХІV, об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 01.07.1995р., відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15; для багаторічних насаджень - 0,09.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявні три довідки про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, які мають розбіжності.
Дві довідки, а саме перша- від імені начальника Джанкойського районного відділу земельних ресурсів Кузнєцової Г.В., а друга- від імені в.о. начальника Міськрайонного управління держкомзему у м. Джанкой та Джанкойському районі АР Крим Кузнєцової Г.В. підписані однією самою особою з розбіжностями у відомостях щодо земельної ділянки.
Отже, дані, які використані СВК «Ізумрудний» при розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01.07.2005 року по 01.12.2007 року, підтверджуються даними наявних в матеріалах справи та наданих СВК «Ізумрудний» Довідок про нормативну грошову оцінку Міськрайонного управління держкомзему у м. Джанкой та Джанкойському районі Автономної Республіки Крим від 28.01.2010 р. №02-01/397.
Таким чином, встановлене за висновками Акту Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби в АР Крим від 29.05.08 №680/23-1/00233709 позапланової документальної перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 01.12.2007р.
Також, колегія суддів зазначає, що СВК "Ізумрудний" на момент проведення перевірки користувався спеціальним режимом оподаткування, передбаченим ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в акті Джанкойської ОДПІ від 29.05.2008 № 680/23-1/00233709 перевірки СВК "Ізумрудний" зазначено, що СВК порушено п. 4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого чиста сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість занижена на суму:
- по декларації 103 (бюджетна) за період 01.07.2005 - 01.06.2006 - на 674 637 грн. (виникло внаслідок заниження податкового зобов'язання з ПДВ), за період 01.07.2007- 01.12.2007 - на 575 452 грн. (внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ), усього на суму 1 250 089 грн.,
- по декларації 102 (тваринництво) на суму 129528 грн., в т.ч. за період 01.07.2005 - 01.06.2006 на 3039 грн., за період 01.07.2007 - 01.12.2007 на 126489 грн.,
- по декларації 101 (власна продукція) загальна сума податкових зобов'язань завищена на 46982 грн., в тому числі період 01.07.2005 - 01.06.2006 завищення становило 447971 грн., за період 01.07.2007 - 01.12.2007 заниження становило 400989 грн.
Податковим повідомленням-рішенням Джанкойської ОДПІ від 09.06.08 № 000587/23-1/0 визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1250089 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 861616 грн. (625044 грн. 50 коп. штрафних санкцій це 50 % від донарахованої суми 1250089 грн. на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181 та 236571 грн. штрафних санкцій 50 % від суми заниженого податкового зобов'язання за 2005 рік 473142 грн. згідно п.п. 17.1.6 ст. 17 Закону № 2181).
Податковим повідомленням-рішенням від 09.06.08 № 000588/23-1/0 було визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 129528 грн.
Колегія суддів вбачає, що заниження податку на додану вартість виникло внаслідок заниження зобов'язань та завищення податкового кредиту, зокрема: через заниження на 651 614 грн. за рахунок не включення до розділів "податкові зобов'язання" декларацій 103 (бюджетна) сум ПДВ з реалізованої підакцизної продукції; через заниження на 602,25 грн. показника "податкові зобов'язання" декларації за вересень 2007 року 103 (загальна) у зв'язку з відсутністю розрахунків коригування; заниження зобов'язання декларацій 101 (власна продукція) на суму 141777 грн. внаслідок відсутності розрахунків корегувань, через заниження на 18 680 грн. показників "податкові зобов'язання" декларацій 103 за операціями з реалізації квартир в обмін на майновий пай СКВ, заниження зобов'язання декларацій 103 по операціями доплати за ритмічність поставки молока, завищення податкового кредиту за декларацією 103 на суму 544648 грн. 56 коп. та по декларації 101 (власна продукція) на суму 436760 грн. внаслідок включення податкових накладних з порушеннями порядку їх складання або відсутності розрахунків корегувань до податкових накладних тощо.
В акті перевірки (т. 2 арк. справи 14-15) вказано, що заниження податкового зобов'язання з ПДВ суму 651 613,78 грн. у тому числі по періодах: липень 2005 року - 45927,84 грн., серпень 2005 року - 104867,43 грн., вересень 2005 року - 82572,85 грн., жовтень 2005 року - 65305,33 грн., листопад 2005 року - 126742,01 грн., грудень 2005 року - 42918,33 грн., січень 2006 року - 39136,67 грн., лютий 2006 року -67029,99 грн., березень 2006 року - 19493,33 грн., квітень 2006 року - 57620 грн., за операціями з підакцизними товарами - реалізація виноматеріалів, є порушенням СВК "Ізумрудний" пункту 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, донарахування зобов'язання з ПДВ проведено податковою інспекцією за податковими накладними, зазначеними у таблиці №11 акту перевірки. В ході проведення перевірки Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим встановлено, що позивач здійснював операції, зокрема, по реалізації продукції власного виробництва, алкогольні напої - вина, виноматеріали, коньяк, коньячний купаж, що не заперечується позивачем. Податкові накладні по реалізації виноробної продукції та коньяку відображались позивачем в декларації 101 (власна продукція) з посиланням на приписи пункту 11.29 статті 11 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", яким передбачалось "до 1 січня 2008 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства... Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення".
На думку Джанкойської ОДПІ в АР Крим, СВК "Ізумрудний" повинен був відображати таку реалізацію в податкових деклараціях (загальних), оскільки операції стосувались продажу підакцизної продукції, яка не підпадає під пільгу, встановлену п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", хоч і є власною продукцією сільськогосподарського підприємства. При цьому ОДПІ посилається на постанову Верховної Ради України "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір" від 12.09.1996, Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.1996, відповідно до яких виноматеріали первинного виноробства та коньячні матеріали відносяться до категорії підакцизних товарів не залежно від розміру ставки акцизного збору. Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" визначено повний конкретизований перелік спиртів та алкогольних напоїв як підакцизної продукції (товарів) та встановлено ставки на цю продукцію (товари) відповідно до кодів виробів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Позивач є підприємством, яке здійснює реалізацію продукції первинного виноробства підприємствам вторинного виробництва як сировини для виробництва підакцизних товарів, а також здійснює реалізацію лікеро-горілчаних виробів, вина в пляшках. Виноматеріали, що реалізуються підприємствам вторинного виробництва, є також алкогольними напоями та відносяться до підакцизних, тому податкова інспекція дійшла до висновку, що пільга, надана п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", не розповсюджуються на операції реалізації сільськогосподарським товаровиробником (підприємством первинного виробництва) підакцизної продукції - виноматеріалів, хоч і виготовлених на власних виробничих потужностях із самостійно вирощеної продукції.
В акті перевірки за даними фінансової звітності СВК "Ізумрудний" проведений розрахунок визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства СВК "Ізумрудний" за період 2004р., 2005р., 2006р., який складає: за 2004 р. - 75,9 %; за 2005 р. - 80,7 %; за 2006 р. - 75,2 % (таблиця № 38 акту перевірки). Отже, у звітних періодах валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить більш ніж 75 відсотків, тобто, СВК "Ізумрудний" згідно з чинним законодавством, є сільськогосподарським товаровиробником. "СВК "Ізумрудний" є сільськогосподарським товаровиробником та заводом первинного виноробства, в період, який перевірявся, здійснював продаж продукції власного виробництва виноматеріалів з винограду, вирощеного на власних сільськогосподарських площах, при цьому сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства".
Колегія суддів зазначає, що виноматеріали, що реалізуються підприємствам вторинного виноробства як сировина для виробництва підакцизних товарів, не включені до переліку об'єктів оподаткування акцизним збором з метою уникнення подвійного оподаткування. Постановою Верховної Ради України від 12.09.96 р. N 365/96-ВР "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір " передбачено, що до переліку підакцизних товарів відносяться ті, на які встановлено ставки акцизного збору Законами України від 07.05.96 р. N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (далі - Закон N 178).
У акті перевірки у розділі 3.1.2 зазначено, що СВК "Ізумрудний" здійснював реалізацію виноматеріалів та коньяку наступним підприємствам вторинного та змішаного виноробства для подальшого виробництва підакцизних товарів, а саме: ДП "Українська горілчана компанія м. Немирів, ТОВ "Квінт" м. Севастополь, ТОВ "Сатера-трейд". Порушень правильності застосування ставок акцизного збору, своєчасності сплати акцизного збору СВК "Ізумрудний" колегією суддів не вбачається.
Колегія суддів вважає, що так як сума, одержана СВК "Ізумрудний" від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становила не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, а саме: більш як 70 відсотків, та з урахуванням, що реалізована (відвантажена) продукція є виноматеріалами, які виготовлені підприємством на своєму виробництві з власної сільськогосподарської сировини та є українською сировиною, що використовується для виробництва підакцизних товарів, то на операції з поставки підприємством СВК "Ізумрудний" товару - виноматеріалів, в тому числі за перевіряємий період з липня 2005 року по квітень 2006 року, розповсюджується дія пункту 11.29 статті 11 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання позивача щодо правомірного застосування пільги, передбаченої приписами п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже і з обґрунтованістю застосування ним спеціального режиму оподаткування при реалізації виноматеріалу підприємствам вторинного виноробства.
Щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ та донарахування податку на додану вартість на суму 18680 грн. за операціями з реалізації 42 квартир працівникам СВК «Ізумрудний» по залишковій вартості в обмін на майнові сертифікати, колегія суддів встановила наступне.
Частка у статутному фонді або пайовому фонді є корпоративним правом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91 р. № 1201-XII, під цінним папером розуміється грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, визначає взаємини між: особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також: можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам, і зазначення у статуті підприємства частки засновника є вже підтвердженням володіння. Тобто, корпоративні права є складовою цінних паперів.
П.п. 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» до внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ, має наступну редакцію: «Не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та поставки за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також: діяльності з управління активами».
Таким чином, частка у пайовому фонді СВК «Ізумрудний» у вигляді майнових паїв членів СВК «Ізумрудний», є корпоративним правом членів СВК «Ізумрудний», що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Ізумрудний» (майнові сертифікати), видані Ізумруднівською сільською радою Джанкойського району Автономної Республіки Крим, котрі як цінні папери або корпоративні права виражені у цінні папери, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо правомірного заниження податкового зобов'язання на суму 18680,00 грн відповідачем є помилковим.
Щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ та донарахування податку на додану вартість на суму 34 539,39 грн. за операціями з доплати за ритмічність при реалізації молока внаслідок порушення СВК «Ізумрудний» п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо правомірності висновків податкового органу виходячи з наступного.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає договір № 23 від 01.01.2006 року укладений між позивачем та ВАТ «Криммолоко», яким передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю молоко корове цільне (надалі - сировина), а Покупець зобов'язується прийняти сировину у кількості, за цінами та на умовах цього Договору.
Виходячи з умов договору ціна на сировину ( молоко) є договірною та складає 1500,00 грн/т з урахуванням дотації, ритмічності.
Ритмічність у даному випадку не є окремою послугою, а є складовою ціни поставки сировини та за таких обставин оподатковується за нульовою ставкою.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу щодо донарахування податку на додану вартість на загальну суму 34 539,39 грн.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновки ОДПІ про завищення податкового кредиту необґрунтованими. Підставами для такого завищення податкова інспекція зазначає або порушення порядку складання податкових накладних, або відсутність корегування до податкової накладної.
Колегія суддів зазначає, що судово-економічною експертизою було встановлено наявність податкових накладних, правомірність їх складання, перелік податкових накладних наведений в додатку № 3 до висновку експерта, всього на загальну суму ПДВ - 572 786,66 грн. за липень - листопад 2007року. Наявні в матеріалах справи податкові накладні СВК «Ізумрудний», видані різним контрагентам, та отримані від різних контрагентів, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в тому числі виписані платниками податку на додану вартість, яким присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку на додану вартість. Отже, встановлене за висновками акту Джанкойської ОДПІ від 29.05.2008р. № 680/23-1/00233709 позапланової документальної перевірки СВК «Ізумрудний» завищення податкового кредиту з ПДВ та донарахування податку на додану вартість по Декларації 103 - загальна (бюджетна) за перевіряємий період на загальну суму 544 648,56 грн., нормативно та документально не підтвердилось.
Колегія суддів вважає також правильним висновок суду першої інстанції щодо неправомірності та скасування податкового повідомлення-рішення № 000587/23-1/0 від 09.06.08 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1196869 грн. 70 коп. (1250089 грн. - 53219 грн. 39 коп.) та в частині застосування штрафних санкцій в сумі 835006 грн. 30 коп. (861616 грн. - 26609 грн. 70 коп.) у зв'язку з тим, що підставою накладення штрафу на платника податків за наведеною нормою є, зокрема, випадки, коли платником податку задекларовані операції з продажу товарів (робіт, послуг), тобто їх суми віднесені до складу загальних обсягів продажу, але перевіркою не встановлено, що ці суми не відповідають дійсним сумам таких господарських операцій (відбулася переоцінка або недооцінка), що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах. Будь-яке недекларування об'єктів оподаткування або декларування з порушенням інших норм або порядку не може бути підставою для застосування до платника податку штрафів визначених підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.
Колегія суддів вважає, що сума заниженого податкового зобов'язання за деклараціями 102 (тваринництво) внаслідок завищення податкового кредиту не підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно не може розглядатись як податкове зобов'язання позивача. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачена можливість застосування штрафних санкцій за заниження суми зобов'язань за даною декларацією або за нецільове використання коштів окремого рахунку. За змістом пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. При цьому, згідно п. 1.2, п. 1.5 ст. 1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання (платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Таким чином, застосування штрафу в сумі 129 528 грн. є неправомірним. У разі нецільового використання вищезазначених коштів вони в безспірному порядку стягуються до держбюджету на підставі податкової вимоги податкової інспекції, а не шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.
Аналізуючи вищевикладені обставини справи, положення законодавства та доводи апеляційних скарг колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" - задовольнити.
Апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- № 000585/17-01/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 24372,97 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 48745,94 грн.,
- № 000587/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1250089 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 861616 грн.,
- № 000588/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 129528 грн.,
- №000586/23-1/0 про визначення податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку на суму 16249,57 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 8276,85 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2014 року.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.
Судове рішення № 42610413, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5121/11/2170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: