Ухвала суду № 42610376, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5772/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України» (далі - позивач, ТОВ «Промислова спілка України») з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2014 № 0007882201 і від 16.09.2014 № 0007872201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Промислова спілка України» по взаємовідносинах з ТОВ «Центр Безпека-1» і ТОВ «Транслем» за період з 01.10.2013 по 28.02.2014.

За результатами перевірки складено Акт від 01.09.2014 № 508/70-06-22-01/32128631 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовані порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток підприємств в сумі 151405,00 грн., відсутнє право на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Центр Безпека-1» і ТОВ «Транслем» понесених у 2014 році у сумі 341311,00 грн.; порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на суму 227636,00 грн.

В Акті перевірки, із посиланням на Акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр Безпека-1» та Акт ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транслем», податковий орган дійшов висновку про те, що оформлення ТОВ «Центр Безпека-1» і ТОВ «Транслем» первинних документів, пов'язаних з реалізацією товарних матеріальних цінностей ТОВ «Промислова спілка України» вчинено без наміру здійснення господарської діяльності, реальною метою якого є надання фінансових послуг, безтоварних операцій.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0007882201, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 227108,00 грн., з них 151405,00 грн. за основним платежем і 75703,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0007872201, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 341454,00 грн., з них 227636,00 за основним платежем і 113818,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Промислова спілка України» і ТОВ «Транслем» укладено договір купівлі-продажу від 08.11.2013 № 11Г601, предметом якого була поставка товару красителю жовтого, антиоксиданту, антистатику для ПЕ/ПП, добавки для зменшення тертя, чистящої добавки.

За результатами поставки товару позивачу, ТОВ «Транслем» виписано видаткові накладні і податкові накладні.

За результатам виконання договорів від 02.10.2013 № 10Г597 і від 01.11.2013 № 11Г564 укладених з ТОВ «Безпека Центр-1» складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо наклеювання захисної самоклеючої стрічки з незворотною індикацією, нанесення маркування «Увага опломбовано» на пломбу вальному пристрої Альфа.

За результатами виконання зобов'язань перед позивачем, ТОВ «Центр Безпека-1» виписано податкові накладні.

У період з листопада 2013 року по лютий 2014 року позивачем здійснено оплату за отримані від ТОВ «Центр Безпека-1» і ТОВ «Транслем» послуги і товари шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Згідно з поясненнями представника позивача наданими суду першої інстанції, ТОВ «Промислова спілка України» виготовляє вироби з пластмаси і здійснює переробку полімерних відходів і з огляду на наявність великого обсягу замовлень, з метою дотримання строку поставок, замовляло виконання окремих виробничих операцій у інших компаній, що мають відповідне обладнання для маркування пломбувальних пристроїв, у тому числі і ТОВ «Центр Безпека-1». При цьому, ТОВ «Транслем» поставлялись необхідні товари, які використані для нанесення маркування пломбувальних пристроїв.

Для нанесення маркування матеріали доставлялись на виробництво ТОВ «Центр Безпека-1» власним автотранспортом.

На підтвердження проведених господарських операцій позивачем надано копії матеріальних звітів про використання матеріалів за листопад 2013 року і січень 2014 року.

На підтвердження того, що отримані послуги і придбані товари пов'язані із господарською діяльністю позивача і внаслідок їх отримання було досягнуто економічний ефект позивачем надано також копії видаткових накладних, якими підтверджується, що ТОВ «Промислова спілка України» реалізовано пломби покупцям у період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року.

Отже, судом першої інстанції встановлено факт надання ТОВ «Центр Безпека-1» послуг наклеювання захисної самоклеючої стрічки з незворотною індикацією на конверти-пакети кількістю 565000 шт. і нанесення маркування «Увага опломбовано» кількістю 35000000 шт. позивачу, а також поставки товарів необхідних для нанесення захисної самоклеючої стрічки і маркування пломб, що підтверджується наданими первинними документами.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у пп. 138.2 ст.138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.02.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.